пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200211
18.12.2002 | Ігор Столяров, м.Одеса

Одеса живе в атмосфері жаху.

   

В Одесі триває судова епопея, викликана результатами виборів 31 березня 2002 року. Протистояння досягло надзвичайного напруження, але чомусь всеукраїнські засоби масової інформації, не кажучи вже про регіональні, цього наче не помічають.

У Жовтневому районному суді вже третій день триває розгляд скарги кандидата на посаду міського голови Едуарда Гурвіца, який вимагає, враховуючи численні порушення і фальсифікацію голосування, скасувати результати виборів мера Одеси і депутатів міської Ради. Головуючий на суді, на думку багатьох присутніх у залі, зайняв позицію відкидання будь-яких клопотань з боку сторони позивача. Було, серед іншого, відхилено вимогу перервати судові засідання і забезпечити повну фіксацію процесу необхідними технічними засобами. Необхідне клопотання пана Гурвіца було прийнято в апеляційному суді Одеської області, але цей факт у Жовтневому райсуді міста не взяли до уваги. Своє враження від поведінки головуючого на суді висловила активістка міської організації партії "Реформи і порядок" Наталка Чайчук:

"Він підігрує одній команді і, навпаки, дуже жорстко поводить себе з представниками іншої команди. Я думаю, що все упереджено. Я думаю, що все вирішено.

Але, все одно, не треба складати руки. На мій погляд, все одно треба цю гру грати до кінця. До речі, мені здається, що сам суддя своїм вчинком, коли він позбавив телеоператорів права працювати у залі, розписався у тому, що він побоюється того, що мас медіа доведуть до людей неправомірність того, що відбувається."

Тим часом, керівник громадського руху "Марафон гідності" і секретар Ради будівництва студентської церкви Тетяна Бурик поширила серед регіональних журналістів відкритий лист до міського голови Руслана Боделана.

"Мені не соромно за прожите життя, але мені соромно, що в онколікарні лежить 21-річна Оксана Бехтер — студентка Одеського національного університету, донька трагічно загиблого відомого журналіста Володимира Бехтера, що не можу знайти достатньо грошей на ліки для неї.

Мені скоромно, що сирійському підприємцю пану Кивану, який за власний кошт придбав 62 квартири сліпим одеситам, заснував 200 стипендій дітям, визнання його добрих справ прийшло зі Києва, а не у місті, де він працює.

Мені соромно, що журналістам Сергію Ковалинському та Ігорю Гринштейну не вдалося відстояти єдину незалежну телепрограму "ОКО".

Мені соромно, що вибори в Одесі 31 березня стали перемогою бюрократичного адмінресурсу. 31 березня переміг Едуард Гурвіц, позбавлений, враховуючи Ваш жах, телеефіру та рівних умов боротьби. Гурвіц переміг, як переміг Борис Литвак та Сергій Гриневецький, Сергій Кивалов. А як міг перемогти Ігор Рєзник у Київському районі, де всі пам’ятають Ігоря Свободу та Сергія Варламова?

Ви твердите про любов до Одеси, але чому в місті немає гідних лідерів, а як це може бути, якщо всі живуть в атмосфері жаху", — наголосила у відкритому листі до Руслана Боделана Тетяна Бурик.

Вона ж у згаданому листі повідомила, що до неї звернулися студенти різноманітних ВУЗів і повідомили, що Вадим Меремс, колишній працівник міськвиконкому, не розрахувався зі 150 студентами за роботу з агітації за блок "За єдину Україну". Студенти побоюються звертатися до прокуратури.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль