пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200208
18.12.2002 | Сергій Буров, м.Чернігів

Кого злякались військові?

   

Тільки так можна розцінити їх надмірну „обережність“, коли ми — громадська організація „М’АРТ“ звернулись до Командування військами Північного округу з письмовою пропозицією провести освітні заходи, спрямовані на виконання державної концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу для юнаків, що проходять строкову службу і … не отримали відповіді.

Пропонували ми тренінги, які вже успішно нами проводились серед студентської молоді. Тренінги проходять в цікавій формі з використанням інтерактивних методик. Після тренінгу його учасники набувають практичних навичок, щодо процедури голосування, щодо того, як зробити обґрунтований вибір, як захистити свої права виборців, якщо вони порушуються.

Лист було адресовано на ім’я Командуючого військами Північного округу генерал-полковника Шустенка Олега Михайловича і відправлено 29 грудня 2001 року під вих.№ 32. Так нам запропонували зробити в штабі Командування після нашого першого — усного звернення. Але ми ніяк не сподівались, що Командуванням буде порушено Закон України „Про звернення громадян“, який передбачає письмову відповідь на звернення не пізніше як в місячний термін.

Не дочекавшись відповіді, і користуючись прислів’ям „Стукайтеся і вам відкриють“, ми відновили усні переговори. Цікавими були ці зустрічі і телефонні розмови з полковниками і генералами. Іноді було враження, що перед нами звітують. Розповідали, що ведеться велика робота — створюються куточки виборців, проводяться відповідні заняття і т. д. Довго „водили нас за ніс“, іноді посилаючись на якісь перевірки, іноді обіцяли зустріч і не з’являлись, або значно запізнювались. Нарешті, погодились, призначили день, коли ми разом з представником Штабу повинні були розробити графік наших заходів. Нам сказали, що на наших заняттях буде присутня людина, яка буде слідкувати за тим, щоб ми не порушили головний принцип наших заходів — не агітувати за жодну із політичних сил, або за жодного із кандидатів. Але якщо вам дали слово, це не означає, що його дотримаються. На кінець нам дипломатично відмовили.

Ось така історія.

Тож, кого злякались військові? А може, чому?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль