пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200204
18.12.2002 | Людмила Клочко.

Декілька нотаток на полях.

   

Схоже, видання Харківської правозахисної групи "Проти катувань" стало бестселером серед державних установ. Першим відреагувало СБУ. Представники цієї служби з’явилися до ХПГ через декілька днів після парламентських слухань з проблеми катувань і попросили надати їм 30 примірників цього збірнику для всіх управлінь СБУ в областях. Потім завітали представники Харківського військового гарнізону, теж взяли собі примірник. А сьогодні вранці до офісу ХПГ завітав представник Харківського інституту танкових військ і запитав: "Чи це ваше видання "Протоколи гвалтувань", в якому щось написано про наш інститут?" Звісно, "протоколи гвалтувань" читати було б цікавіше, але ми розчарували хлопця: "Ми видали книжку "Проти катувань", в якій дійсно є матеріали про події в Харківському інституті танкових військ". Відвідувач не засмутився, а, ретельно переглянувши наші видання, зупинився на "Проти катувань. Огляд повідомлень". Так, йому потрібна саме ця книжка, тому що його командиру повідомили про неї з Києва. Крім того, відвідувач обмовився, що командир вважає, що ми там "щось не так написали".

Виникає враження, що кожен, чи більшість "героїв" нашої книги отримали наказ "спростувати неправдиві відомості". Слід зазначити, що "Проти катувань" випущено у двох томах, перший том містить правові документи, ратифіковані Україною, з проблеми катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження й покарання, і другий том, що містить огляд повідомлень про катування, які були надруковані у ЗМІ. Чому ж саме зараз всі "герої" зацікавилися цими фактами? Якщо припустити, що вони вирішили боротися з катуваннями, то логічніше було б прочитати саме перший том, в якому містяться міжнародні нормативні акти. І чому саме зараз усіх так зацікавили повідомлення, що вже були надруковані і не викликали безпосередньо після оприлюднення ніякої реакції? Щось подібне було з російським журналістом і письменником Володимиром Гіляровським, який вирішив зібрати свої, раніше надруковані в газетах нариси про життя бездомних, в книгу "Трущобные люди". Книга була заборонена цензурою. Тож прогрес є: на початку 21-го століття наша книга побачила світ, а на початку 20-го, можливо, була б заборонена.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль