MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Голос з глибинки.

17.04.2003   
Лідер громадської організації — "З’єднання борців за справедливість" – пан Анатолій Войтко вважає, що самоорганізація в третьому секторі конче потрібна, і базуватись вона повинна, перш за все, на твердих моральних принципах.

Шановні колеги!

Від будь-якого громадського зібрання завжди є певна користь, якщо там є нагода познайомитись з новими людьми. Хоч я і критикував обидва Громадянські Форуми, завдяки їм я познайомився, зокрема, з паном Анатолієм Войтком з Хмельницької області.

Він є лідером досить дивовижної організації — "З’єднання борців за справедливість". Видає дві газети: "Гаряча інформація" та "Вісник малозахищених". Пан Войтко живе в містечку працівників Хмельницькій АЕС Нетішині, і раніше сам працював на ХАЕС. В подібних містах спостерігається абсолютна залежність усього міського життя від позиції керівників головного підприємства, яке дає працю. Для демократії це несприятливі умови. І я дивуюсь, як пан Войтко та невелика кількість його однодумців, примудряються в цих умовах не просто вижити, але й займатись правозахисною діяльністю. Пан Войтко відгукнувся на виступ пані Діани Дуцик за підсумками одного з круглих столів на 2-му Громадянському Форумі.

У Анатолія Войтка досить незвична мова, мало схожа на термінологію юристів або членів правозахисних організацій, які прийшли певний вишкіл за європейськими чи американськими методиками. Вона базується скоріше на народних уявленнях, які ще збереглись в багатьох сільських районах України — про добро, зло, правду і справедливість. Від того вона є щирою, хоч і дещо наївною. Мій коментар до його листа — наприкінці.

Сергій Федоринчик

***

Моє шанування пане Сергiю!

Вдячний за надiслану Вами статтю Дiани Дуцик про круглий стiл "Значення ЗМI для становлення громадянського суспiльства". На мою думку, матерiал говорить щодо правдивостi i вичерпностi iнформацiї, такої, як в газетах "Вiсник малозахищених" та "Гаряча iнформацiя" З’єднання борцiв "За справедливiсть", що збирати круглi столи в Українi ще нiби не прийшла пора. Маю надію, що ми з Вами iншої думки i прошу прийняти участь в органiзацiї конференцiї щирих борцiв з неправдою. Консолiдацiя найменшої, але найвiрнiшої правдi частки дасть можливiсть усiм побачити рiзницю мiж показним i дiйсним. Правда меншою не буває вiд того, що поряд багато брехнi. Навпаки. Головне не дати, щоб правду закопали глибоко. Не вiрю, що народ не розумiє, де правда, чи важливiсть ЗМI для донесення її слухачу, глядачу, читачу. Це є велика i пiдла брехня. За нею приховують жагу народу правди. Важливо, що вже є зародок правдомовцiв. Ото його i потрiбно виростити. Бо навiть серед найбiльшої кiлькостi брехунiв i не щирих в правдi правда не виросте. Вирощувати будуть нiби правду, але у вирощеному впiзнають брехню. Допоможiть для початку знайти хоч би по одному представнику вiд радiо, телебачення i пару газет чи журналiв, якi не стидаються правди. Налагодимо мiж собою зв’язок, а потiм знайдемо можливiсть зiбратися. Зiбратися потрiбно тим ЗМI, котрим вiрять i кого прагнуть малозахищенi: громадянин, юридична особа, та не владна, а дiйсно громадська громада. ЗМI залежнi вiд коштiв. Тому потрiбно, мати коалiцiйний орган (Фонд) якому би вiрили всi потенцiйнi донори, котрi хочуть мати в Українi ЗМI пiдпорядкованi Правдi, а не брехнi. Елемент громадськостi не в масовостi, а в потрiбностi громадянину найперше i корисностi для громади в цiлому, (а не певним колам). ЗМI заглядають полiтикам в руки, тому останнi манiпулюють ними. Iнформацiю суспiльства державi нема кому нести. Цю прiрву штучної глухоти держави до нужд народу негайно потрiбно заповнити. Держава не хоче чути суспiльство. Тому чекати (наприклад, на Iвана Чижа), що хтось збере нам, створить для нас, не доцiльно. До спiвпрацi можна закликати i ЗМI, акредитованi в Українi, якi щирi в доброму ставленнi до України. Певен в ефективностi i перспективностi лише такого пiдходу. На такий форум брехунам та не щирим в правдi буде дорога заказана, хоч i дверi не будуть закритi. На налагодження такої спiвпрацi потрiбен грант — але це не проблема, бо щира демократiя чекає саме цього. Такий орган НУО радикалiв правдолюбцiв з радiстю вiзьме на себе коалiцiйнi зобов’язання (i кожний член не вiдмовиться працювати на правду, бо дiйсно в нiй зацiкавлений) та й бувши щирим конкурентом в боротьбi за авторитет правдолюбця, спонукатиме усю спiльноту НУО продуктивнiше спiвпрацювати в напрямку вiдвоювання права суспiльства (як Ви правильно визначили — податкоплатника) на державнi ЗМI.

З повагою, Анатолiй Войтко

Коментар : Спробую переказати думки пана Войтка бюрократичною мовою. На мою думку, він говорить про потребу самоорганізації в третьому секторі, яка б базувалась на твердих моральних принципах. Не біда, що таких активістів НУО небагато, велике може вирости з малого, якщо основа здорова. Першим завданням діяльності такої спільноти є налагодження збору і поширення достовірної інформації з питань, які актуальні для громадян, але замовчуються чи викривлюються більшістю ЗМІ. Звичайно, для підтримки такої інформаційної діяльності потрібні кошти, і пан Войтко сподівається, що така спільнота матиме довіру від донорських організацій. По суті я з цими думками згоден. Проте, вважаю, що елементи цієї моделі вже існують і діють в межах реального громадянського суспільства в Україні, хоча часто не мають на собі надто амбіційних назв типу "правдолюбців". Як на мене, потрібно більше діалогу, взаємного ознайомлення з роботою, досягненнями і проблемами різних НУО. Також треба шукати об’єднання в коаліціях для налагодження діалогу з владою — легким він, очевидно, не буде. Вважаю також, що замість створення якогось ідеального єдиного Фонду треба більше публічного спілкування НУО з реальними Фондами, які намагаються підтримувати розвиток демократії в Україні, на тему підвищення ефективності використання коштів. На жаль, обидва Громадянські форуми не можна вважати ні прикладами розумного використанням коштів, ні вирішення вищеназваних завдань.

Сергій Федоринчик

 Поділитися