26 травня до Верховної Ради України внесено проект закону "Про внесення змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України (щодо права на інформацію)" підготовлений народними депутатами України Миколою Томенком, Юрієм Артеменком, Сергієм Гмирею та Едуардом Матвійчуком.
05.12.2003
Як відзначає голова комітету Томенко, необхідність внесення змін до Цивіль-ного кодексу України, який набуває чинності з 1 січня 2004 року, викликана при-йняттям Верховною Радою України у квітні 2003 року Закону України "Про внесен-ня змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безпере-шкодної реалізації права людини на свободу слова" та певними протиріччями норм кодексу щодо забезпечення права на інформацію із законодавством про інформацію.
Так, зокрема, частина третя статті 277 нещодавно ухваленого Цивільного кодексу України визначає, що "негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною". Це положення викликає неоднозначне тлумачення і буде значно ускладнювати застосування норм кодексу на практиці. Норма в такій редакції буде значно обмежувати права осіб на поширення інформації. Такі поняття Цивільного кодексу як "недоторканність" ділової репутації, особистого життя тощо, можуть стати на перешкоді отримання суспільством необхідної інформації. Тому, пропонується цю норму зробити більш чіткою, визначеною і можливою для застосування, говорить Томенко.
Крім того, у статті 296 ЦКУ "Право на використання імені" частина четверта некоректно забороняє використання імені фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Згідно з цією статтею, ім’я такої особи може бути використане (обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, або винесення постанови у справі про адміністративне правопору-шення. На думку Томенка, така норма значно обмежує конституційне право на по-ширення інформації. Крім того, неоприлюднення фактів затримання чи обвинува-чення осіб може завдати шкоди цим особам у разі необгрунтованого звинувачення. Згідно з принципом презумпції невинності, закріпленим у Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексі України, низці інших нормативних актів, така норма вбачається зайвою.
Також, на думку Томенка, не можна вважати коректним твердження, викладене у частині третій цієї статті про те, що "інформація, яка подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх службових обов’язків, є достовірною". Її можна розглядати як своєрідну індульгенцію, а введення цієї норми в дію викликатиме значні колізії.
Однак Томенко наголошує, що новий Цивільний кодекс вступає в дію лише 1 січня 2004 року. Таким чином, законодавці матимуть час усунути огріхи цього закону, ухваливши поправки до нього, запропоновані депутатами.
Томенко сподівається, що новий Цивільний кодекс, який працюватиме з січня наступного року, не матиме вроджених вад, які перешкоджатимуть реалізації права на свободу слова, а також не суперечитиме іншим законам України.
УНІАН
Так, зокрема, частина третя статті 277 нещодавно ухваленого Цивільного кодексу України визначає, що "негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною". Це положення викликає неоднозначне тлумачення і буде значно ускладнювати застосування норм кодексу на практиці. Норма в такій редакції буде значно обмежувати права осіб на поширення інформації. Такі поняття Цивільного кодексу як "недоторканність" ділової репутації, особистого життя тощо, можуть стати на перешкоді отримання суспільством необхідної інформації. Тому, пропонується цю норму зробити більш чіткою, визначеною і можливою для застосування, говорить Томенко.
Крім того, у статті 296 ЦКУ "Право на використання імені" частина четверта некоректно забороняє використання імені фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Згідно з цією статтею, ім’я такої особи може бути використане (обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї, або винесення постанови у справі про адміністративне правопору-шення. На думку Томенка, така норма значно обмежує конституційне право на по-ширення інформації. Крім того, неоприлюднення фактів затримання чи обвинува-чення осіб може завдати шкоди цим особам у разі необгрунтованого звинувачення. Згідно з принципом презумпції невинності, закріпленим у Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексі України, низці інших нормативних актів, така норма вбачається зайвою.
Також, на думку Томенка, не можна вважати коректним твердження, викладене у частині третій цієї статті про те, що "інформація, яка подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх службових обов’язків, є достовірною". Її можна розглядати як своєрідну індульгенцію, а введення цієї норми в дію викликатиме значні колізії.
Однак Томенко наголошує, що новий Цивільний кодекс вступає в дію лише 1 січня 2004 року. Таким чином, законодавці матимуть час усунути огріхи цього закону, ухваливши поправки до нього, запропоновані депутатами.
Томенко сподівається, що новий Цивільний кодекс, який працюватиме з січня наступного року, не матиме вроджених вад, які перешкоджатимуть реалізації права на свободу слова, а також не суперечитиме іншим законам України.
УНІАН