MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Новий Цивільний Кодекс буде вдосконалено ще до вступу його в дію. Коментар Голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка

05.12.2003   
В нещодавно ухваленому Цивільному Кодексі, який вступає в дію з 1 січня 2004 року, наявна суперечливість визначень, а також певна кількість невідповідностей чинному законодавству.

Необхідність внесення змін до Цивільного кодексу України, який набуває чинності з 1 січня 2004 року, викликана прийняттям Верховною Радою України у квітні 2003 року Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова” та певними суперечностями норм кодексу щодо забезпечення права на інформацію із законодавством про інформацію.

Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України (щодо права на інформацію)" внесений минулої п’ятниці народними депутатами України М. Томенком, Ю. Артеменком, С. Гмирею, Е.Матвійчуком, намагається розв’язати проблеми, які виникли у зв’язку з ухваленням Цивільного Кодексу.

Так, зокрема, частина третя статті 277 нещодавно ухваленого Цивільного кодексу України визначає, що “негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною”. Це положення викликає неоднозначне тлумачення і буде значно ускладнювати застосування норм Кодексу на практиці. Норма в такій редакції буде значно обмежувати права осіб на поширення інформації. Такі поняття Цивільного Кодексу як "недоторканність" ділової репутації, особистого життя тощо, можуть стати на перешкоді отримання суспільством необхідної інформації. Тому, пропонується цю норму зробити більш чіткою, визначеною і можливою для застосування.

У статті 296 Цивільного кодексу України “Право на використання імені” частина четверта некоректно забороняє використання імені фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Така норма значно обмежує конституційне право на поширення інформації. Крім того, неоприлюдення фактів затримання чи обвинувачення осіб може завдати шкоди цим особам у разі необгрунтованого звинувачення. Згідно з принципом презумпції невимовності, закріпленим у Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексі України, низці інших нормативних актів, така норма вбачається зайвою.

Не можна вважати коректним твердження викладене у частині третій цієї статті про те, що “інформація, яка подається посадовою, службовою особою при виконанні нею своїх службових обов’язків є достовірною”. Її можна розглядати як своєрідну індульгенцію, а введення цієї норми в дію викликатиме значні колізії.

Однак, слід наголосити, що новий Цивільний Кодекс вступає в дію лише 1 січня 2004 року. Таким чином, законодавці матимуть час усунути огріхи цього закону, ухваливши поправки до нього, запропоновані мною та депутатами Ю. Артеменком, С. Гмирею, Е.Матвійчуком.

Я маю надію, що новий Цивільний Кодекс, який працюватиме з січня наступного року, не матиме вроджених вад, які перешкоджатимуть реалізації права на свободу слова, а також не входитиме в суперечність з іншими чинними законами України.

26.05.2003, http://maidan.org.ua
 Поділитися