пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200304
09.12.2003 | Олександр Степаненко, м.Чортків

Вища рада юстиції “захистила” Президента від суду.

   

На думку багатьох киян, що знайомі з реальним обличчям української Феміди, Ю. Василенко є одним з найавторитетніших в країні суддів. Порушення ним судової справи проти Л. Кучми з точки зору права є нормальною юридичною процедурою: суддя лише належним чином відреагував на подання групою народних депутатів України відповідних інформаційних матеріалів. В правових демократіях Заходу такі речі стали майже звичними – лише на протязі останніх років ми були свідками численних випадків, коли перед лицем суду ставали президенти, канцлери, прем’єри. В результаті цього влада лише підтверджувала власну вірність принципу верховенства права та спроможність позбуватися нечесних політиків. Президент Кучма, з огляду на численні пов’язані з його іменем “скандали”, що постійно мусуються у ЗМІ та негативно відбиваються на авторитеті усієї української держави, як ніхто інший повинен бути зацікавленим у проведенні об’єктивних судових процедур. Адже тільки суд може винести рішення про його невинуватість, тож Ю. Василенко лише виконав те, що на його місці мав би зробити будь-який суддя.

Відтак дуже шкода, що вже при перших судових діях конституційну незалежність органу правосуддя було брутально порушено. Через те, що половина членів Вищої ради юстиції є напряму залежними від президентської влади, вона відразу ж порушила справу щодо звільнення з посади судді Ю. Василенка. Як видно, Президентові таки є що ховати і від суду, і від власного народу. Саме тому він прагне захиститися завісою штучної недоторканності, забувши, що не є одноосібним правителем України. Що він лише державний посадовець, настільки ж відповідальний перед законом, наскільки й кожен з його співгромадян, і навіть більше. Що судова влада в Україні має конституційні гарантії незалежності. Що він не феодал, а ми не його холопи. Що усі гучні декларації про європейський вибір та побудову правової держави потрібно підтверджувати конкретними кроками.

Позбавивши суд можливості виконати свої функції, Президент і його оточення вкотре продемонстрували власне прагнення залишатися над народом і над правосуддям. Захистити суддю Ю. Василенка і у його особі – незалежність української судової влади можуть лише свідомі громадяни та їхні обранці – народні депутати України.

Ми закликаємо осередки громадських організацій та політичних партій, усіх краян звернутися до народних депутатів від Тернопільщини з пропозицією не підтримувати рішення про звільнення з посади судді Ю. Василенка.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль