пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200305
09.12.2003

Коментар „ПЛ“

   

Ми цілком згодні з п.Яворським, що проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“, містить у собі низку протиріч і „суперечливих визначень“. Ми згодні і з тим, що необґрунтовані обмеження у визначенні „релігія“ призведуть до дискримінації деяких малопоширенних в Україні релігій і вчень, переважно східного походження.

В проекті визначено, що „релігія – це віра людини в існування надприродного начала, що є джерелом всього існуючого.“

П.Яворський відзначає, що цим тлумаченням будуть „відрізані“ всі східні релігії, „зокрема, буддизм та індуїзм, оскільки ці релігії будуються не на вірі, а на досвіді...“ З цим зауваженням редакція „ПЛ“ не зовсім згодна. Справа, як нам здається, не в таких потужних, світових релігіях як буддизм або індуїзм, які безумовно базуються на визнанні надприродного начала, і тільки культові проявлення цих релігійних вчень базуються на досвіді. Справа у тому, що проект не бере до уваги цілу низку нерелігійних вчень, які базуються не сповіданні загальнолюдських цінностей. Серед них і вчення Фалунь Дафа, послідовників якого переслідують і на його батьківщині – у Китаї, і, останнім часом, під тиском офіційної влади КНР, переслідують і в Україні, порушуючи ст.11 Європейської Конвенції з прав людини і ст.39 власної Конституції. Це і кришнаїти, які хоча і сповідують надприродне начало, але перевагу віддають життєвому досвіду і спеціальним правилам буття. Це і широко поширені гуртки послідовників хатха-йоги, які часто зовсім не переймаються релігійним обгрунтуванням тієї системи здорового способу життя, яке пропагує хатха-йога. Прикладів багато.

Цей проект змін до Закону дійсно обмежує свободу совісті, також як і Закон України „Про альтернативну невійськову службу“, який визнає право на відмову від строкової служби тільки представниками релігійних організацій. Інші переконання – етичні, моральні – в Законі не беруться до уваги. Теж саме ми спостерігаємо і у вищенаведеному проекті. Природно, що це суттєво звузить саме поняття „свобода совісті“, і призведе до порушення прав особи сповідувати те чи інше віровчення. В цілому ми підтримуємо визначення релігії, запропоноване п.Яворським, але слова „або досвід“ пропонуємо написати в кінці його формулювання і додати слова: „який спирається на етичні та моральні цінності людського буття“. Тоді формулювання буде виглядати таким чином: „релігія – віра чи віровчення людини в існування надприродного начала, що є джерелом буття всього існуючого, засіб спілкування з ним, входження в його світ, чи ототожнювання з ним, або досвід, що базується на етичних, моральних чи культорологичних цінностях людства“. Тільки таким чином будуть враховані інтереси віровчень і угрупувань по спільному способу життя.

Дуже небезпечним з цієї точки зору є закладена в проекті Закону норма про релігієзнавчу експертизу з правом визнавати організацію нерелігійною з подальшою відмовою у реєстрації.

Ми вважаємо, що реєстрація релігійних організацій чи угрупувань, що сповідують певне віровчення повинно відбуватися практично повідомленням про створення такої церкви або угрупування, а їхні документи повинні перевірятися відповідними комісіями міської, обласної влади чи Верховної Ради, тільки за принципом сповідування того чи іншого утворення, насильства, культу особи, фізичного, психологічного або психічного насильства, інших примусових дій для віруючих. Жодних інших підстав для відмови у реєстрації бути не може.

В цьому і тільки в цьому може бути проведена так звана релігієзнавча експертиза, інакше невизначеність її повноважень, їх абстрактність є підгрунтям для свавілля місцевої влади.

Інна Сухорукова

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль