пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
10.12.2003

Помер Олесь Бердник.

   

Олесь (Олександр) Бердник народився 25 грудня 1927 року, у с. Вавілове, Снігурівського р-ну, Херсонської області.

Учасник 2-ої світової війни (1943-45), демобілізувався в 1946 році. Закінчив екстерном 7 класів середньої школи, у 1946-49 р.р. – театральну студію при театрі ім. І.Франка (м. Київ).

У 1949 році О.Бердник. виступив на відкритих партійних зборах театру ім. І.Франка, де тоді працював (це була кампанія боротьби з космополітизмом). О.Бердник був обурений тим, що актори театру обмовляли своїх недавніх друзів і колеґ, а також тим, що за вказівкою „згори“ перекроюються п’єси класиків. Заарештований за звинуваченням у „зраді Батьківщини“, у 1950 році засуджений за ст. 54 10КК УРСР до 10 років позбавлення волі. Карався на Півночі та в Казахстані. Покарання відбував у таборі. У 1955 році помилуваний. Повернувся в Україну, розгорнув літературну діяльність, член СПУ з 1957 року.

О.Бердник став популярним українським письменником-фантастом: до 1972 вийшло біля 20 його фантастичних романів і повістей. Великою популярністю користувалися також його статті й лекції з футурології.

У квітні 1972 року в квартирі М. та Р. Руденків, де мешкав Бердник, під час обшуку співробітники КДБ вилучили працю І. Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація?“ та дві друкарські машинки. 28 квітня О.Бердник оголосив голодування з вимогою повернути вилучене. Воно тривало 16 діб. Домігся зустрічі з першим секретарем ЦК КПУ П.Шелестом, який вибачився, але заявив, що „партійні органи не можуть втручатися в діяльність КДБ“. 14 травня йому повернули друкарські машинки, але виступи його було заборонено, його твори перестали публікувати. З 1974 Бердник домагався дозволу виїхати з СРСР.

13 серпня 1976 року вийшов наказ Головного управління охорони державних таємниць у друку при РМ СРСР №31 з приміткою „для службового користування“: „Вилучити з бібліотек загального та спеціального користування і книготоргівельної мережі СРСР книги Бердника Олександра Павловича (Олеся Бердника)“. Тоді ж Бердник виключений з СПУ. Працював декоратором-вітражистом в об’єднанні „Художник“.

Восени 1976 року О.Бердник вів консультації з М.Руденком, О.Мешко, Л.Лук’яненком про створення Української Гельсінкської Групи, 9 листопада 1976 року став її членом-засновником, підписавши Меморандум №1 „Вплив Європейської Наради на розвиток правосвідомості в Україні“, де обґрунтована поява правозахисного руху, наведений список українських в’язнів сумління.

У період з кінця 1976 до арешту у березні 1979 року брав участь у складанні (і підписав) десятків листів і Меморандумів на захист заарештованих і засуджених борців за права людини. У Бердника неодноразово проводили обшуки й вилучали книги, вірші, рукописи, друкарську машинку. У кінці серпня члени УГГ і МГГ, в тому числі Бердник, оприлюднили Документ №2 „Главам урядів держав-учасниць НБСЄ. Нові репресії і новий етап правозахисного руху в СРСР“ з вимогою звільнити всіх заарештованих членів Гельсінкських груп.

9 травня 1978 року Бердник написав відкритого листа до Комітету ООН у справах захисту прав і свобод людини, „Міжнародній амністії“, Л.Брежнєву і оголосив голодування, вимагаючи звільнення інваліда війни М.Руденка.

6 березня 1979 року Бердник заарештований за звинуваченням у проведенні „антирадянської агітації й пропаганди“. З моменту арешту Бердник розпочав голодування. Рідні дізналися про арешт Бердника аж через два тижні.

17-21 грудня 1979 Бердник засуджений Київським облсудом на виїзному засіданні в м. Кагарлик за ст. 62 ч. 2 КК УРСР і ст. 70 ч. 2 КК РРФСР до 6 років позбавлення волі в таборах особливого режиму та 3 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

З 16 травня 1980 року утримувався в таборі особливого режиму ВС­389/36­1, сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл.

Помилуваний на підставі Указу ПВР УРСР від 14 березня 1984 року.

У 1987 році О.Бердник заснував громадську організацію Ноосферний фронт „Зоряний ключ “,мета якої – „збереження духовних цінностей народів і племен, набутих у віках тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються і девальвуються в круговороті псевдоцивілізації“.

16 грудня 1989 року обраний провідником гуманістичного об’єднання „Українська Духовна Республіка “,видавав газети „Свята Україна “, „Згода“.

Після звільнення вийшло біля 15 книг Олеся Бердника.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль