пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200322
14.12.2003 | Микола Коробко, Кривий Ріг

Підмітання вулиць як складова навчального процесу.

   

Цього, можливо, немає в Києві... А у багатьох містах і містечках України трапляється бачити, як за межами подвір’я своєї школи учні, одягнені далеко не в "спецівки", займаються прибиранням кимсь визначеної території. Дорослі звикли: сказано "треба", значить – треба. Що тут поробиш? Хіба нас, дорослих, не "знімали з роботи", а інколи й зараз не "кидають на прибирання території", яка може бути кількасот метровим відрізком якої-небудь міської транспортної артерії? Начальству видніше!

І ось у Кривому Розі другокласник СШ№84, що в Довгинцевському районі, подав у місцевий суд цивільний позов до своєї школи з причин подібного порушення його права. У цьому зв`язку газета "Голос України" опублікувала інтерв`ю з прокурором Дніпропетровської області Володимиром Шубою, в якому він зазначає, що прокуратура нічого протиправного в залученні дітей до суспільно-корисної праці не виявила, що така праця передбачена "стандартом початкової школи", а Довгинцевський суд залишив позов без розгляду на тій підставі, що "позивач не подав необхідних документів".

Щоб якось прояснити суть справи, кореспондент місцевої газети "Кривой Рог Вечерний" звернувся до адвоката другокласника Вадика Сергія Якименка. Останній вважає цю проблему дуже важливою, оскільки кожного дня можна бачити сотні школярів, які замітають вулиці, збирають сухостій у лісонасадженнях, рвуть руками траву вздовж доріг, і таке інше. Під виглядом "суспільно-корисної" праці у приміських приватних сільських господарствах учні цілими класами розносять відрами гній у лунки під насадження винограду. Адвокат відзначає, що прокуратура, посилаючись на Статут (стандарт освіти), не перевірила відповідність факту залучення дітей до такої праці учбовим планам. Нагадує С. Якименко і про п.44 Постанови Кабміну №964 від 14 червня 2000 року "Про затвердження Положення про загальноосвітні учбові заклади", згідно якого до суспільно-корисної праці дітей залучають за їхньою згодою і згодою батьків. Виявляється, що суд залишив позов без розгляду не на тій підставі, як це стверджує прокурор, що "не надали необхідні документи", а тому, що у справі замість "позивач Касьяник" було поставлено "за позовом Касьяника", а також тому, що не були "додані письмові докази". У той же час, як зазначає адвокат, є визначення Верховного суду України про те, що не наведення доказів – не підстава для відмови у судовому розгляді. Його хвилює поширена у Кривому Розі хибна практика розширеного тлумачення ст.137 ЦПК щодо вимог до позову під виглядом виявлення вигаданих у ньому дефектів.

Отже, дуже важливу справу, що стосується зміцнення правосвідомості всіх учасників учбового процесу та охорони здоров`я шкільної молоді (бо, які санітарно-гігієнічні нормативи за цих умов контролюються?!), Криворізька Феміда та Дніпропетровське "око державця" відкинули "до кошика". Проте, їм все важче стає накривати його наглухо покришкою. Попереду – розблокування тяганини з апеляційними скаргами, на якій добряче "набили руку" місцеві суди.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль