Менти - "вихователі" з Яремчі.

7 вересня на адресу прокурора області Юрія Юрченка надійшло депу­татське звернення депутата обласної ради від Коломийського багатомандатного виборчого округу №18 Юрія Романюка, в якому він просить призначити проведення прокурорської перевірки “за фактами цинічного і грубого побиття трьох мешканців міста Коломиї працівниками Яремчанського МВ УМВС та дотримання законності працівниками Яремчанського МВ УМВС під час затримання, супроводження, дотримання прав і свобод людини під час тимчасового затримання і перебування під вартою, а також дотримання всіх процесуальних норм ведення допиту і його протоколювання”.

Окремо депутат просить перевірити дотримання всіх процесуальних норм слідчим Івано-Франківської лінійної міліції (прізвище слідчого зі зрозумілих причин не називаємо), у якого перебуває на розгляді дана справа, щодо її об’єктивності і законності, а також щодо дотримання антикорупційного законодавства з боку слідчого.

Копії звернення направлено голові ОДА Михайлу Вишиванюку, голові обласної ради Василю Брусу та начальнику обласного управління УМВС Богдану Керницькому.

В чому ж річ? На основі депутатського звернення та заяв-пояснень потерпілих (чи то пак обвинувачених) спробуємо відтворити хронологію подій.

Отож, приміський поїзд Рахів-Коломия... 27 серпня цього року на станції Ворохта близько 9 години вечора у нього сіли три хлопці та дві дівчини. Молоді люди поверталися з відпочинку, під час якого сходили на Чорногорський хребет. У Ворохті на кожного купили по одній пляшці пива “Оболонь”.

Дорогою заповнювали вільний час грою у карти. Проте, проїхавши чималу відстань, до них почали чіплятися розігріті алкогольними напоями пасажири з сусіднього купе, мовляв, чого спілкуються російською мовою. На п’яні провокації хлопці намагалися не реагувати. Однак один з підпилих пасажирів біля станції Микуличин схопив П. і головою вдарив його об дерев’яну спинку лавки. З носа потерпілого потекла кров. Захищаючись, П. дав нападнику відсіч кулаком. На допомогу “затівайлі” (оскільки знали його як місцевого жителя) підбігли інші пасажири. Вважаючи за доцільне не посилювати інцидент, хлопці схопили свої рюкзаки і вибігли на перон станції Микуличин. Проте призвідники бійки кинулися за ними і на пероні продовжили свою справу.

Спостерігаючи за цим безчинством, одна із жінок-пасажирок підняла ґвалт, мовляв, “перестаньте бити дітей, заб’єте на смерть”. В цей момент хлопці в черговий раз схопилися за свої рюкзаки і знову забігли до поїзда. Побиті і скривавлені, вони доїхали до станції Яремча (біля 22.40 ), де їх уже чекав наряд яремчанської патрульно-постової служби з 5-6 чоловік.

Здавалося б, неприємності скінчилися, адже ось вони – правоохоронці. Та де там. Працівники патрульно-постової служби фактично повикидали хлопців з вагона на перон і без з’ясування обставин справи завалили їх на землю, у грубій формі начепили наручники та обшукали. На прохання П. до однієї з дівчат дати йому одеколон, щоб промити рану і зупинити кровотечу працівник ППС грубо вихопив і викинув банку одеколону у смітник, а потім ще й ударив потерпілого кийком. Загалом в заявах-поясненнях хлопців мовиться, що під час їхнього перебування на пероні вокзалу всі працівники ППС систематично били їх кийками, руками та ногами.

Незважаючи на видимі ознаки серйозного побиття (кровотечі і т.п.), черговий медик не склав акт медичного обстеження. На наявність в організмі алкоголю хлопців не ідентифікували, однак в подальшому їх звинуватили у се­редній стадії алкогольного сп’яніння. Після медичної установи затриманих повезли до Яремчанського міського відділу міліції. Тут, цитуючи відтворення хронологічних подій за Юрієм Романюком, випробування продовжилися. Уда­рами ніг П. загнали у камеру. Від нього вимагали підписати якийсь документ, при цьому не надали можливості ознайомитися з його змістом. За таких обставин ставити свій підпис під документом П. відмовився, за що отримав серію стусанів.

Затриманий Б. потрапив у міськвідділ міліції, взутий у сандалі на голу ногу. Отож, за його свідченням, працівник міліції свідомо ставав йому на пальці ніг, при цьому намагаючись завдати якомога більшого болю, тиснув і крутив своїми мундирськими чоботами. Затриманий 3. теж був підданий екзекуції. Черговий, не бажаючи записувати суть подій зі слів потерпілого, нав’язував йому свою версію зі свідомим обвинувачувальним контекстом. Звинувачував затриманого, мовляв, той курив “травку”. Так званий допит супроводжувався побиттям.

Від 8 години ранку до 12 години дня триманих не пускали в туалет, всі прохання ігнорувалися, принижувалися їх честь і людська гідність.

Наступного дня в Івано-Франківську хлопці підписали пояснення, складені за версією слідчого. Жодних зауважень або незгод затриманих з текстом пояснень слідчий до уваги не брав. Навпаки, погрожував, що у разі, якщо вони не підпишуться під запропонованим текстом, їх в Івано-Франківську чекає ще гірше, аніж в Яремчі. Залякані, знесилені, не усвідомлюючи наслідків свого підписання під сфальсифікованим протоколом та поясненням, хлопці погодилися залишити свій підпис...

Сьогодні слідчим Івано-Франківської лінійної міліції проти хлопців по­рушена кримінальна справа. Більше того, мовиться в поясненнях на адресу прокурора, від одного з потерпілих в неприхованій формі вимагаються “відкупні” в сумі 2 тисячі доларів США за “закриття” справи.

Отож, на думку депутата обласної ради Юрія Романюка, з огляду на вищевикладене, є всі підстави для того, щоб проти працівників Яремчанського МВ УМВС, котрі чергували в ніч з 27 на 28 серпня, порушити кримінальну справу.

газета “Західний кур’єр”, №39 від 18 вересня 2003 р.