Незалежна громадська оцінка діяльності державних правоохоронних органів.
У 12 незалежних країнах, що раніше були республіками СРСР, зараз широко вживаються слова “демократія”, “правова держава”, “громадянське суспільство”, “права людини”, “ринкова економіка” тощо. Але ці слова тут мають зовсім інше значення і вагу, ніж в країнах Західної (а тепер і Центральної) Європи.
Попри безперечні розбіжності між Україною і Туркменістаном, Вірменією, Молдовою тощо в постсоветських країнах все ж є так багато спільного, що можна говорити про загальне явище – НЕОФЕОДАЛІЗМ та 12 його різновидів. Економічними першоосновами неофеодалізму є колосальна майнова нерівність, та перевага можливостей збагачення від наближеності до влади над будь-якими індивідуальними талантами.
Коли більшість громадян живуть в напівжебрацькому стані, вони не спроможні контролювати владу, і вона займається насамперед обслуговуванням потреб олігархічних кланів та самого чиновництва. Всі інститути влади працюють з великими відхиленнями від декларованих норм, буяють корупція та сваволя.
І прокуратура, і судова система в таких умовах не є незалежними, вони не можуть бути незалежними ані від виконавчої влади, ані від олігархічних кланів. В результаті замість інструменту встановлення істини, захисту невинуватих і покарання винних ці інститути часто перетворюються на інструменти переслідування людей і організацій, які з якихось причин не подобаються сильним цього світу.
Майже всі політичні партії кормляться не від пожертв виборців, а з рук олігархів, тому вони є часткою проблеми, а не засобом її вирішення. Але є ще громадські організації, умови діяльності яких (за винятком наближених до влади чи безпосередньо нею створених), не є комфортними в жодній країні колишнього СРСР. І тому зовсім мало їх, і не дуже чисельні вони, і надто слабкі вони в порівнянні з НУО західноєвропейських країн. Тим не менше, коли вони достатньо усвідомлюють свою роль і намагаються бути справді незалежними, вони можуть певною мірою впливати на ситуацію і дають надію на покращення ситуації.
Цікава ініціатива застосовується в Російській Федерації. Пермський регіональний правозахисний центр починає консультації з громадськими організаціями Росії про проведення громадської експертизи правозастосувальної діяльності Верховного Суду і Генеральної Прокуратури Російської Федерації.
Приводом для цієї ініціативи стали численні дорікання на адресу обох органів, висловлені представниками громадських організацій.
Задача громадської експертизи – аналіз правозастосувальної практики Верховного Суду і Генеральної Прокуратури з погляду її відповідності російському законодавству, професійній етиці і задачам дотримання захисту прав людини.
Проведення громадської експертизи передбачає:
– Уточнення предмета експертизи на нараді громадських організацій Росії, що спеціалізуються на наданні юридичної допомоги населенню (листопад 2003 р.).
– Моніторинг правозастосувальної практики Верховного Суду і Генеральної Прокуратури на інформаційній базі 700-800 правозахисних, екологічних, профспілкових і соціально-захисних громадських організацій, що здійснюють юридичну допомогу населенню і/чи маючих більш-менш регулярну юридичну практику (листопад 2003 – січень 2004 р.).
– Формування експертної комісії: учені-юристи, юристи-правозахисники, незалежні адвокати, міжнародні експерти (грудень 2003 – січень 2004 р.).
– Проведення експертизи (січень – лютий 2004 р.).
– Обговорення результатів експертизи, формулювання позиції і пропозицій громадських організацій на спеціальній усеросійській конференції (лютий 2004 р.).
– Представлення результатів експертизи Президенту і Федеральним Зборам РФ, Раді Європи, що відповідають підрозділам ООН (лютий 2004 р.).
В Україні вже були деякі кроки громадських організацій щодо експертного оцінювання ситуації в державі в різних вимірах. Правозахисні організації України кілька разів готували паралельні доповіді щодо стану дотримання прав людини в Україні. Спираючись на них, міжнародні органи з прав людини, а нині також Уповноважений Верховної Ради з цих питань пані Ніна Карпачова звернули увагу на серйозні порушення прав людини в Україні, зокрема поширеність застосування катувань щодо затриманих в міліції.
Громадські екологічні організації України в цьому році підготували до Конференції Міністрів “Довкілля для Європи” доповідь “Громадська оцінка екологічної політики в Україні”, чим створили взагалі перший прецедент такого роду в Європі.
Все більшу роль в суспільному житті України починають відігравати неурядові експертні організації – “мозкові центри”, які піддають глибокому аналізу різні сторони політичного, економічного життя та інформаційної діяльності в Україні.
Але ініціатива російських громадських організацій виникла не на пустому місці – все більше і більше питань влада в Росії намагається вирішувати грубою силою, що видно і в ситуації з Тузлою. Діяльність Російської прокуратури все частіше нагадує фарс, все частіше громадяни мають сумніви в правосудності судових рішень.
Проте яким би вузьким не було коло російських правозахисників порівняно з мільйонами людей, що служать в міліції, армії, ФСБ та правоохоронних органах, повністю задушити незалежну громадську оцінку діяльності державних правоохоронних органів силовики не зможуть.
На мою думку, громадським організаціям України треба пильно придивлятись за розвитком цієї ініціативи, виявити моральну підтримку мужнім російським колегам – може і нам з їхнього досвіду дещо буде корисним.