пошук  
версія для друку
14.12.2003

Узагальнена практика розгляду Богунським судом м. Житомира справ про притягнення громадян до адміністративної відповідальності.

   

Начальнику МВ УМВС України в Житомирській області Болуху А.А.

Прокурору Богунського району м.Житомира Кобернюку В.М.

З В Е Р Н Е Н Н Я

в порядку п.6 ст. 105 Закону України “Про судоустрій України”

Богунським районним судом м. Житомира узагальнено практику розгляду судом справ про притягнення громадян до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Узагальнення обговорено на зборах суддів Богунського районного суду м. Житомира.

Збори суддів прийняли рішення звернутися до відповідних органів державної влади з метою вжиття заходів до усунення порушень закону, виявлених судами при розгляді справ про адміністративні правопорушення зазначеної категорії.

Так, з 1077 справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173 КУпАП, що надійшли до суду з міськвідділу внутрішніх справ за півріччя адміністративний арешт застосовано до 538 осіб. Закрито за відсутністю події та складу правопорушення. 27 справ, відносно 178 осіб застосовано штраф, 262 особам винесене усне зауваження. Повернуто для доопрацювання через невідповідність складених протоколів вимогам закону 72 матеріали.

Узагальнення показало, що правоохоронними органами допускаються численні випадки безпідставного притягнення осіб до адміністративної відповідальності, незаконне затримання та утримання затриманих при правоохоронних органах понад три години. Чим порушуються права громадян на свободу та особисту недоторканність, передбачені ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст. 29 Конституції України.

Відповідно до ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини “ніхто не може бути позбавлений волі інакше, ніж у встановленому законом порядку і у наступних випадках:

а) законне тримання особи після засудження компетентним судом;

б) законний арешт або тримання під вартою особи за невиконання законного рішення суду або для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, передбаченого законом;

с) законний арешт або тримання під вартою особи з метою доставляння до органу, компетентного здійснювати судові функції, якщо існує обґрунтована підозра, що вона вчинила правопорушення, або якщо існують достатні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення або її втечі після його вчинення;

д) тримання під вартою неповнолітнього на, підставі законного рішення з метою виховного нагляду або законне тримання під вартою неповнолітнього з метою доставлення його до компетентного органу;

е) законне тримання під вартою осіб для запобігання, поширенню інфекційних захворювань, а також душевнохворих, алкоголіків, наркоманів або бродяг:

f) законний арешт або тримання під вартою особи для запобігання її незаконному в в’їзду в країну, або особи, щодо якої вживаються заходи з метою її вислання або видачі.”

Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції, “обмеження права на особисту свободу, передбачене підпунктом с) можливе лише за умови, що кожна заарештована (затримана) особа негайно доставляється до судді чи іншої посадової особи, уповноваженої законом здійснювати судові функції.”

Оскільки арешт та затримання (в тому числі в адміністративному порядку) є запобіжними заходами, що переслідують мету захисту суспільства чи є необхідними для належного проведення досудового слідства, судового процесу, відповідно до вимог міжнародного та національного права на судах, що розглядають питання про затримання та арешт, лежить конституційний обов’язок встановлення конкретних доказів, свідчень та обставин, що з великим ступенем певності допускають наявність підстав для вжиття такого запобіжного заходу.

Відповідно до національного законодавства, зокрема статей 173, 260, 263 КУпАП адміністративне затримання особи застосовується з метою припинення адміністративних порушень та допускається за умови, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

Законом, зокрема ст. 222 КУпАП крім суддів право на розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.173 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення (за виключенням адміністративного арешту) надано начальникам органів внутрішніх справ та їх заступникам.

Застосування адміністративного арешту, як стягнення, передбаченого ст.173 КУпАП може мати місце лише за умови, що за обставинами справи та з урахуванням особи правопорушника буде визнано недостатнім застосування таких стягнень як штраф та виправні роботи.

Тому адміністративне затримання особи може тривати до розгляду справи судом, тобто понад три години, лише у випадку прийняття посадовою особою правоохоронного органу рішення щодо недостатності застосування до порушника інших адміністративних стягнень ніж адміністративний арешт та направлення справи на розгляд суду.

З аналізу матеріалів справ, що направлялися органами внутрішніх справ до суду про правопорушення, передбачені ст.173 КУпАП вбачається, що вони не містили точні і повні дані про особу, документ, що підтверджував би особу доставленого до суду правопорушника до справи не додавався. Відсутні дані, які характеризують особу правопорушника.

Дані, які б вказували на недостатність застосування до правопорушника інших адміністративних стягнень крім арешту та обґрунтоване рішення відповідної посадової особи органу внутрішніх справ щодо підстав направлення матеріалів на розгляд суду не містяться в жодному матеріалі.

Встановлено порушення ст.5 Європейської Конвенції щодо безпідставності обмеження особистої свободи громадян, та щодо негайного вирішення справи відповідною службовою особою по 539 справах з 1077 загальної кількості направлених до суду.

Тобто, кожний другий громадянин безпідставно утримувався при правоохоронних органах понад три години.

Враховуючи викладене, пропоную:

– невідкладно вжити відповідних заходів до недопущення аналогічних порушень прав людини в подальшому;

– звернути увагу на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що направляються до суду в порядку ст.173 КУпАП. Такі матеріали обов’язково повинні містити документ, що підтверджує особу правопорушника, рішення посадової особи щодо підстав направлення матеріалів на розгляд в суд та докази, в обґрунтувати доводів про недостатність застосування інших адміністративних стягнень крім арешту,

Голова Богунського районного суду м Житомира В.П.Котик

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори