пошук  
версія для друку

Яртимик проти України - відсутність наміру підтримувати заяву (ст. 37 Конвенції)

   

Неофіційний переклад

Європейський Суд з прав людини
Друга секція

УХВАЛА

Заява № 22974/02, яку подала
Олександра Єгорівна ЯРТИМИК
проти України

 

Європейський суд з прав людини (Друга Секція) 7 жовтня 2003 року під час засідання палати, до складу якої увійшли

п. Й.-П. Коста, Президент,

п. А.Б. Бака,

п. Гаукур Йорундссон,

п. К. Юнгвірт,

п. В. Буткевич,

пані В. Томассен,

п. М. Угрехелідзе, судді,

та пані С. Доллє, секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 25 липня 2002 року,

беручи до уваги зауваження, подані Урядом-відповідачем, 

після обговорення виносить таке рішення:

ФАКТИ

Заявниця, пані Олександра Єгорівна Яртимик, є громадянкою України, 1928 року народження, мешкає у селі Орловка Донецької області України.

Факти у справі, представлені сторонами, можуть бути викладені таким чином.

У 2001 році заявниця звернулась до Новогродівського міського суду з позовом до шахти "Новогродівська" - державного підприємства - щодо стягнення заборгованості з регрес них виплат за 1998-2000 роки.

27 березня 2001 року Новогродівський міський суд задовольнив позов заявниці. Проте рішення було виконане лише частково.

Заявниця звернулась до Новогродівського міського суду Донецької області зі скаргою на відмову відділу Державної виконавчої служби Новогродівського міського управління юстиції виконувати рішення, винесене на її користь. 31 липня 2001 року міський суд відмовив у задоволенні скарги заявниці, не встановивши наявності порушень з боку Державної виконавчої служби. Заявниця не оскаржувала в апеляційному порядку це рішення, проте оскаржила його в касаційному порядку. 28 грудня 2001 року колегія у складі трьох суддів судової палати з цивільних справ Верховного Суду України відмовила у задоволенні скарги заявниці у зв’язку без права на оскарження.

26 листопада 2002 року заявниця звернулась до відділу Державної виконавчої служби Новогродівського міського управління юстиції з заявою про повернення їй виконавчого листа.

У той же день, виконавча служба закрила виконавче провадження у справі заявник з огляду на повернення заявниці виконавчого листа.

СКАРГИ

Заявниця спочатку скаржилась за статтею 6 § 1 Конвенції на невиконання рішення суду, винесеного на її користь. Вона також скаржилась, що існуюча ситуація порушувала її право на життя, передбачене статтею 2 § 1 Конвенції, піддаючи її низькому життєвому рівню.

ПРАВО

Повідомлення про заяву було зроблене Уряду 19 лютого 2003 року, який надав свої зауваження щодо прийнятності та суті скарг заявниці. 17 березня 2003 року заявниці було запропоновано надати свої заперечення у відповідь. Проте Суд заявниця не зробили цього. Більше того, вона відмовилась від відповіді на будь-які подальші повідомлення Секретаря Суду, останнім з яких був лист, зареєстрований 27 травня 2003 року та отриманий заявницею 13 червня 2003 року, у якому заявниці повідомлялось, що її справа може бути викреслені з реєстру справ Суду.

Беручи до уваги статтю 37 § 1 (а) конвенції, Суд вважає, що заявниця не має наміру підтримувати свою заяву. Більше того, відповідно до статті 37 § 1 Суд не вбачає у цій справі окремих обставин справи, які потребують подальшого розгляду з огляду на необхідність дотримання прав людини, викладених у Конвенції та Протоколах до неї.

На цих підставах, Суд одноголосно
Вирішує викреслити заяву з реєстру своїх справ.

С.Доллє,    Секретар
Й.-П. Коста,  Президент

 

 

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль