пошук  
версія для друку
06.04.2004

Міфи про український інформаційний простір на заході вигадують необізнані журналісти — заявив голова Державного комітету з телебачення та радіомовлення Іван Чиж

   

Міфи про український інформаційний простір на заході вигадують необізнані журналісти. Про це на зустрічі з представниками європейських ЗМІ — European report, New Europe, EuroNews — заявив голова Державного комітету з телебачення та радіомовлення Іван Чиж. Першим найпоширенішим міфом про українські мас-медіа, за словами Івана Чижа, є тотальне одержавлення та тотальний державний контроль над ЗМІ.

— Я переконаний, що таку інформацію продукують у своїх виданнях лише необізнані закордонні журналісти, — підкреслив пан Чиж. Аргументуючи свої слова, голова Держкомтелерадіо навів деякі офіційні дані. Так, на сьогоднішній день в Україні зареєстровано 18 тис. 296 друкованих ЗМІ. Лише 7,6 % — з них засновані державними органами влади або за участю державної влади на центральному та місцевому рівні. Так само активно реєструються електронні ЗМІ – Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вже видала 1200 ліцензій на право мовлення. Наступна надумана проблема, за словами пана Чижа, — це утиск політичних партій, які не можуть видавати свої часописи та не мають можливості оприлюднювати альтернативну до влади думку. Коментуючи цей пункт, голова Деркомтелерідіо знову звернувся до статистики: на даний момент в Україні зареєстровано 420 газет, засновниками яких є політичні партії. З них 72 видання – загальнодержавні. “Деяким опозиційним партіям належать по 20-30 видань, які регулярно виходять і дуже жорстко критикують центральну та регіональну владу”, — підкреслив Іван Чиж. Розвіюючи черговий міф про те, що в Україні немає належних умов для того, щоб в інформаційному просторі були представлені видання, засновані іноземцями, Іван Чиж відмітив, що українське законодавство, зокрема Закон “Про друковані ЗМІ”, “набагато випередило об’єктивне формування інститутів громадянського суспільства та інші процеси, які мали визріти щодо інформаційної сфери”. Вищезгаданий закон, за оцінками голови Комітету, не застосовує ніяких обмежень щодо присутності іноземців в інформаційному полі України. При цьому не вибудовано паритетних принципів, аби громадяни України, фізичні та юридичні особи, мали змогу відповідно реєструвати свої видання у інших країнах.

— Виходить, що саме Україна є обмеженою державою щодо можливості паритетно засновувати власні ЗМІ в інших країнах. Проте, у нашому інформаційному просторі господарює хто завгодно, хіба що лінивий не прийшов, — резюмує Іван Чиж. Відповідаючи на запитання журналіста європейського телеканалу EuroNews, чи існують на Україні справді незалежні ЗМІ, голова Комітету сказав, що “наша журналістика, так само, як ваша недостатньо вільна”, після чого звернувся до улюбленого українськими чиновниками прислів’я – хто платить, той і замовляє музику. Додавши при цьому, що він дуже засмучений з приводу того, що вітчизняні комерційні ЗМІ перетворилися в “політичні рупори” та не є комерційними проектами. Європейські журналісти також поцікавилися в пана Чижа, яку позицію по відношенню до уряду займають недержавні ЗМІ? На що Іван Чиж відповів — поводяться таким чином, як їм диктують власники. “Політики, які фінансують видання чи телерадіоканали, не засвічують своє ім’я, проте всі здогадуються, хто за ними стоїть”, — пояснив голова Комітету. Наприкінці зустрічі Іван Чиж поскаржився присутнім, що вся українська журналістика є коментованою. “Вона мала б ґрунтуватися лише на достовірних фактах”, – сказав він. Проте, присутні журналісти не погодилися з такою думкою, наполягаючи, що прісні газети нікому не цікаві (Інститут масової інформації, 13.11.2003)

(www.imi.org.ua)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль