пошук  
версія для друку
06.04.2004

Барометр свободи слова за листопад 2003 року — моніторинг ІМІ

   

Вбивства журналістів – 0
Арешти журналістів – 0
Побиття, напади
та залякування журналістів - 2

07.11.2003 Донецький журналіст Володимир Бойко отримав брутальної форми погрози на свою адресу по домашньому телефону. Він повідомив, що погрожують йому не вперше. Журналіст пов’язує погрози з засіданням суду м. Донецка, де розглядався його позов до прокуратури Донецької області, Державної податкової інспекції в м. Донецьку та Донецького міськуправління міліції про відшкодування шкоди, завданої незаконним затриманням в редакції газети та утримуванням за ґратами в нелюдських умовах протягом 10 днів. Наразі Бойку відмовлено у порушенні справи за статтею 129 Кримінального кодексу України „Погроження вбивством” на підставі того, що ця стаття не передбачає покарання за погрози, пов’язані з професійною діяльністю.

19-11-2003 В Одесі побито власкора газети „Факты и комментарии” Олександра Левіта. На журналіста напали, коли він повертався з лікарні, де після серцевого нападу перебуває його матір. Двоє невідомих повалили журналіста на землю та стали його бити, ще троє стояли поряд та спостерігали. Як повідомив IMI начальник Приморського райвідділу Одеського міського управління МВС Іван Ястремський, правоохоронці сьогодні відпрацьовують три головні версії цього злочину – професіональна діяльність журналіста, хуліганство та неприязні стосунки Левіта із сусідами. У прокуратурі міста IMI повідомили, що кримінальну справу за фактом нападу поки порушено за статтею “хуліганство” (стаття 296 частина 2 ККУ), проте це не значить, що цю версію вважають пріоритетною – у разі виявлення нових фактів, справу можуть перекваліфікувати. Як повідомляло Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”, під час нападу зловмисники говорили Олександру Левіту, що якщо він буде продовжувати писати критичні матеріали, його вб’ють.

Натомість, у редакції газети “Факти” відкидають напад на журналіста через його професійну діяльність оскільки, за словами відповідального секретаря кореспондентської мережі газети “Факты и комментарии” Валентини Чепурної, журналіст писав на різні теми. На сьогоднішній день справу не розкрито. Ведеться слідство.

Факти політичного та економічного тиску на ЗМІ та журналістів – 5

12.11.03 газеті „Остров” (Донецьк) було відмовлено у послугах друку. Головний технолог видавництва АТ “Донеччина” Володимир Дятловський повідомив, що голова правління Василь Ковалев дав наказ більше газету “Остров” не друкувати. Днем раніше (11.11.), редактора „Острова” попередили про те, що видавництво візьме до друку газету у тому випадку, якщо у ній не буде закінчення статі Володимира Бойка про нового Генерального Прокурора України Геннадія Васильєва. Зі слів начальника виробничого відділу, працівники редакції повинні пред’явити плівки для перевірки змісту номера. Головний редактор “Острова” Євген Талишев від послуг цензури відмовився. При цьому видавництво погодилося повернути вже отримані за друк гроші та сплатити передбачену договором неустойку. Не зважаючи на перешкоди, газета вийшла друком 13.11.03. в іншій друкарні міста.

19-11-2003 Газету „Український південь”(Миколаїв) відмовилися друкувати друкарні Миколаївщини. 15.11.03. Миколаївська обласна друкарня відмовила у наданні послуг газеті „Український південь”, мотивувавши своє рішення замалим накладом видання. За словами головного редактора Юрія Діденка відмова Миколаївської та інших друкарень області пов’язана з тим, що газета підтримує блок „Наша Україна”, друкує матеріали, що містять критику дій перших осіб області, крім того це одна з небагатьох газет, українською мовою, яка продається у кіосках „Преса”.

19-11-2003 Асамблея національних меншин, що розпочала роботу 18 листопада 2003 року, звинуватила газету „Сільські вісті” у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Її учасники ухвалили звернення до Генпрокуратури в якому сформулювали прохання припинити роботу газети. Приводом до цього стали опубліковані у „СВ” уривки з книги професора Василя Яременка, яка присвячена міфам і реаліям життя євреїв в Україні. Головний редактор „СВ” Василь Грузін відкинув звинувачення, зауваживши, що газета завжди тільки сприяла об’єднанню націй, що живуть в Україні.

21-11-2003 Редактора одеської газети „Моряк” Євгена Кравця блоковано у приміщенні редакції представниками президій Профспілки працівників морського транспорту України, на чолі з головою Киреевим. Конфлікт виник внаслідок того, що ППМТУ перереєструвала видання та видала наказ про звільнення головного редактора. Не погодившись, Євген Кравець подав позов до суду і суд ухвалив рішення від18.08.03, у якому, зокрема, зазначено: „Заборонити профспілці працівників морського транспорту України та її центральним органам здійснювати дії, пов’язані з виконанням оскарженої Кравцем Є.О. постанови.” Проте члени президії профспілки все ж таки намагалися виставити Кравця з редакційного приміщення, яке він відмовився залишити, заявивши, що в іншому разі він сюди більше не повернеться. Цього дня Кравець викликав міліцію, яка приставила до нього охоронця. 25.11.03 голова СЖУ Ігор Лубченко направив факсове звернення до прокурора Одеської області та мера міста Одеса, проте, за словами головного редактора, реакції не було.

28-11-2003 Євген Кравець почав голодування. В такий спосіб він висловив свій протест і з протизаконними діями видавця газети “Моряк” - Профспілки працівників морського транспорту України, і з діями прокуратури Одеської області, котра не реагувала впродовж тижня на його звернення. Цього ж дня захисник Євгена Кравця – адвокат Сергій Кармазін подав в Одеську обласну прокуратуру 2 заяви про притягнення до кримінальної відповідальності голови профспілки ППМТУ Кирєєва та про невиконання профспілкою судової ухвали від 20.05.03 щодо припинення дій, пов”язаних з ліквідацією підприємства-видавця газети „Моряк”.

24.11.2003 Рівненська преса подорожчала з 17 листопада. У місцевих кіосках мережі “Кругозір” (колишній “Союздрук”) підскочила ціна щоденної газети “ОГО”, тижневиків “Рівне вечірнє”, “Волинь”, “Нова Волинь”, “Сім днів”, “Рівненський діалог”.Такий крок торгівців був негативно сприйнятий як видавцями, що постраждали, так і покупцями. Фахівці відзначають, що націнка на деякі газети в мережі “Кругозір” сягнула 100%, що відчутно б’є по їх конкурентоспроможності. Підняття цін найбільше вдарить по незахищеним верствам населення, особливо пенсіонерам, які не можуть дозволити собі купувати дорогі видання, переконаний редактор “Нової Волині” Іван Дем”янюк. До того ж, у розмові з ІМІ, він сказав, що такий крок розповсюджувачів можна розцінювати як економічний спосіб боротьби зі свободою слова. “Я припускаю, що ініціатива йде “зверху” і за таким “економічним ” тиском стоять сили, які хочуть обмежити доступ людей до неупередженої інформації, яка подається в опозиційних видяннях”, зазначив Іван Дем’янюк. Засновниками “Нової Волині” є Народний рух України.

Натомість, у самому “Кругозорі” подорожчання газет мотивують подорожчанням товарів та послуг по всій Україні. За словами генерального директора Руслана Романюка, подорожчали лише малотиражки. “Ніякого політичного підтексту тут немає”, - повідомив він.

Судові позови до ЗМІ та журналістів - 6

17.11.2003 До редакції “Львівської газети” надійшла позовна заява.

86 гривень намагається відсудити у часопису начальник Західної регіональної митниці Тарас Козак за передрук статті ”Податками по опозиції” впливового польського щоденника “Жечь Посполита”, у якій, з-поміж іншого, йшлося про випадок , коли нетверезий Тарас Козак вчинив стрілянину в одному з львівським ресторанів. Наведені у матеріалі факти, на думку Козака, не відповідають дійсності.

У результаті начальник Західної регіональної митниці звернувся до Личаківського місцевого суду з проханням зобов’язати “Львівську газету” спростувати неправдиву інформацію та відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 86 гривень. Спочатку “ЛГ” сумнівалася, що пану Козаку вдасться отримати гроші, оскільки українське законодавство не передбачає відповідальності за передрук матеріалів з інших видань. Проте, після першого судового засідання, яке відбулося у п’ятницю, 28 листопада, у редакції побоюються за подальшу долю газети.

Натомість, керівник прес-служби Західної регіональної митниці Еміль Кімакович у розмові з ІМІ, сказав, що “ Суму відшкодування у 86 гривень призначено для того, щоб “Львівська газета” не звинувачувала пана Козака в намаганні фінансово знищити видання.”

25-11-2003 Із позовом на програму Ольги Герасим’юк “Без табу” до суду вирішили звернутися сільська рада села Устя Бершадського району Вінницької області та місцева міліція. Приводом послужила трансляція телеканалом вересневої програми, у якій місцеві мешканці звинуватили бершадського дільничного інспектора в доведенні до самогубства односельця. Зараз сільська громада і міліція району стверджують, що показані в програмі кадри не відповідають дійсності. Більше того, деякі жителі села заявили журналістам, що їхні інтерв’ю були неправильно змонтовані і в програмі мали інший контекст. За словами начальника Бершадської міліції Володимира Соляра, прокурорська перевірка після телепередачі не знайшла підтверджень озвученим в «Без табу» обвинуваченням.

Натомість, у розмові з ІМІ Ольга Герасим’юк, автор і ведуча програми “Без Табу”, висловила здивування тим штучно створеним ажіотажем навколо вказаного випуску програми “Без табу” і висловила сумніви в тому, що представники вінницьких ЗМІ роблять це з власної волі. На сьогоднішній день позов ще не подано, повідомив ІМІ 1-ий заступник начальника кримінальної міліції Бернадського району Вінницької області Петро Полотнянко.

27.11.03 Київськй районний суд м. Донецька присудив Володимиру Бойку на підставі статті 7 „Захист честі, гідності та ділової репутації” Цивільного кодексу України, виплатити 70 тис. гривень моральної шкоди помічнику дійсного Генерального прокурора України – Рафаелю Кузьміну за образу у публікації „В краю непуганных прокуроров”. Журналіст зазначив що рішення суду сфабриковане, оскільки він не був присутній на засіданні, через те, що повістку доставили вранці (о 9.00) 21.11, а суд мав відбутися об 11.00 того ж дня. Держмито (1850 грн.), яке потрібно сплатити при поданні апеляції, Бойко заробить у підземному переході під майданом Незалежності у Києві, продаючи, спеціальний випуск газети „Остров”, де буде вміщено усі статті, що стосуються причетності Геннадія Васильєва до кримінального бізнесу у Донецьку.

27.11.03. Втрете за півтора року проти донецького журналіста Володимира Бойка порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів». Відсутність факту несплати податків журналіст та його захисники вже двічі доводили у суді. Офіційне повідомлення про поновлення проти Бойка кримінальної справи журналісту доставили 29.11.03.Справу поновлено за ініціативою Генерального прокурора України Геннадія Васильєва на підставі минулих звинувачень у несплаті податків, відсутність яких було доведено у ході минулих судових засідань.

28-11-2003 28 листопада Шевченківський місцевий суду міста Києва задовольнив позов Юлії Тимошенко до «Студії 1+1» про захист честі, гідності і ділової репутації. Як повідомили у прес-службі партії “Батьківщина”, позовну заяву було подано 26 травня 2003 року. Рішенням суду визнані недостовірними і принижуючими честь, гідність і ділову репутацію Юлії Тимошенко дані, які були поширені в одній з програм «Проте», а саме 25 квітня 2003 року, її ведучим Дмитром Корчинським. Ці відомості стосувалися періоду роботи Юлії Тимошенко керівником корпорації «ЄЕСУ». Відповідно до рішення суду, «Студія 1+1» зобов’язана надати Юлії Тимошенко ефірний час в прямому ефірі на телеканалі «1+1» для спростування недостовірної інформації відносно неї.

Зі свого боку, Дмитро Корчинський, у розмові з ІМІ, сказав, що не ображав Юлію Тимошенко: “Насправді, у цій програмі я захищав пані Тимошенко. Вона просто неправильно зрозуміла мої слова”. На даний момент, адвокати відповідача знайомляться з текстом судового рішення.

Нові елементи про позови до ЗМІ та журналістів - 4

22.11.03 Володимир Бойко заявив про те, що держмито (1850 грн.), яке потрібно сплатити при поданні апеляції на рішення Київського районного суду м. Донецька про необхідність відшкодування моральної шкоди, нанесеної публікацією „В краю непуганных прокуроров” помічнику генерального прокурора України Рафаелю Кузьміну він заробить у підземному переході під майданом Незалежності у Києві, продаючи, спеціальний випуск газети „Остров”, де буде вміщено усі статті, що стосуються причетності Геннадія Васильєва до кримінального бізнесу у Донецьку.

24.11.2003 24 листопада кіровоградська телерадіокомпанія «TTV» отримала на руки рішення Верховного Суду щодо відшкодування позивачу морального збитку на суму 300 тис. грн. Про це на прес-конференції повідомив генеральний директор ТРК «TTV» Віктор ТокарєвПозивачем до ТРК «TTV» є голова місцевого суду Кіровограду Володимир Ярошенко. Приводом звернення до суду слугувала трансляція на каналі «TTV» в червні 2002 року мітингу напередодні виборів міського голови, на якому один із виступаючих висував обвинувачення на адресу Ярошенка, кандидата в мери. Позов було подано восени того ж року. За словами Віктора Токарєва, суд навіть не розглянувши, відхилив касаційну скаргу телерадіокомпанії і зобов”язав її спростувати неправдиві відомості. Хоча, гендиректор “ТТV” стверджує, що минулорічний мітинг транслювався без жодних коментарів. На прохання місцевих журналістів прокоментувати ситуацію, суддя Ярошенко відповів, що у разі, якщо в „TTV „не знайдеться 300 тисяч гривень, він розпочне процес по банкрутству телеканалу. А це, на думку генерального директора, призведе до втрати ліцензії та закриття телеканалу. Раніше суддя Ярошенко, за інформацією Віктора Токарєва, на численних прес-конференціях говорив, що у разі вибачення телекомпанією він перегляне свої претензії. “Ми не можемо погодитися з цим рішенням, будемо звертатися до судів міжнародних інстанцій”, - заявив Віктор Токарєв. Він також додав, що 24 листопада телекомпанія „TTV” у своїй вечірній програмі „Преса. Влада. Аналіз” спростувала інформацію у тій формі, яку запропонували судові виконавці. Проте, Володимир Ярошенко не вважає повідомлення “ТТV” за спростування як таке. “Це не було схоже на справжнє спростування або вибачення, швидше – знущання”, - зауважив він у розмові з ІМІ.

25-11-2003 Засідання у справі дніпропетровського журналіста Володимира Овдіна та газети „Лица” перенесене на 21 січня 2004 року через хворобу секретаря суду. Нагадаємо, що справу було порушено 23 червня 2003 року на підставі позову начальника Дніпропетровського УБОЗу Шевченка про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн. до журналіста Володимира Овдіна та редакції газети “Лица”. З п’яти призначених засідань відбулося лише одне.

28-11-2003 28 листопада Шевченківський місцевий суду міста Києва задовольнив позов Юлії Тимошенко до «Студії 1+1» про захист честі, гідності і ділової репутації. Як повідомили у прес-службі партії “Батьківщина”, позовну заяву було подано 26 травня 2003 року. Рішенням суду визнані недостовірними і принижуючими честь, гідність і ділову репутацію Юлії Тимошенко дані, які були поширені в одній з програм «Проте», а саме 25 квітня 2003 року, її ведучим Дмитром Корчинським. Ці відомості стосувалися періоду роботи Юлії Тимошенко керівником корпорації «ЄЕСУ». Відповідно до рішення суду, «Студія 1+1» зобов’язана надати Юлії Тимошенко ефірний час в прямому ефірі на телеканалі «1+1» для спростування недостовірної інформації відносно неї.

Зі свого боку, Дмитро Корчинський, у розмові з ІМІ, сказав, що не ображав Юлію Тимошенко: “Насправді, у цій програмі я захищав пані Тимошенко. Вона просто неправильно зрозуміла мої слова”. На даний момент, адвокати відповідача знайомляться з текстом судового рішення.

03.12.03 Третій день продовжує голодування Євген Кравець – головний редактор одеської профспілкової газети „Моряк”. Заяви, про неправомірність дій президії профспілки ППМТУ розіслані кілька днів тому, проте реакції з боку прокуратури Одеської області досі немає.

Позови, ініційовані ЗМІ та журналістами – 0

Нові елементи про позови, ініційовані ЗМІ та журналістами - 1

20.11.03 Сихівський суд міста Львова відмовив у задоволенні позову „Львівської газети” від 09.09.03 до голови Львівської ДПА Сергія Медведчука. Суд визнав, що голова Львівської обласної державної податкової адміністрації – Сергій Медведчук лише констатував подану органами ДПА неправдиву інформацію стосовно нерентабельності „Львівської газети”, - повідомив адвокат видання Остап Сеньків, - тому визнав голову ДПА Львівської області невинним. Причиною позову „ЛГ” були слова посадовця, що прозвучали на звітній прес-конференції 17 липня 2003, присвяченій роботі та здобуткам Львівської обласної ДПА за перше півріччя. Тоді Сергій Медведчук заявив журналістам про те, що „Львівська газета” завжди була збитковою, проте у останній тиждень підзвітного періоду раптово стала прибутковою. Саме через слово „завжди” виник конфлікт, оскільки „Львівська газета” вважає ці слова неправдивими.

(ІМІ 13.12.2003, www.imi.org.ua)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори