пошук  
версія для друку
06.04.2004

Відсутність новин, як відомо, також новина. Але щоб така! Віктор Медведчук – людина, з ім’ям якої назавжди поєдналося слово «темник», ...зникла з темника та екранів телевізорів.

   

Такого висновку дійшли експерти Академії української преси й Інституту соціології НАН України, які кожен перший тиждень місяця моніторять те, що показують шість провідних всеукраїнських телеканалів: УТ-1, 1+1, Інтер, Новий канал, ІСТV та СТБ.

Власне, на цьому сенсації у моніторингу теленовин закінчуються. Далі все як у діагнозі лікаря:

— на всіх каналах формується єдиний «порядок денний»;

— дуже мало посилань на джерело інформації;

— відсутність у більшості новин альтернативних точок зору;

— небезсторонність новин.

Таку думку, за результатами листопадового моніторингу телеефіру, висловив президент Академії української преси Валерій Іванов.

Як зауважив ще місяць тому Макєєв, інформаційні випуски українських телеканалів – це новини «про чиновників і про організації чиновників», які глядач отримує «від чиновників».

Ситуація за місяць, як і слід було очікувати, не змінилася: на екранах телебачення поточна «велика політика» є скоріше політикою державних інституцій і персон, ніж політичних партій чи фракцій.

Єдина зміна — в листопаді центр уваги перемістився з Президента (18,5%) на Верховну Раду (21,2%). При тому, що згадуваність останньої порівняно з жовтнем збільшилася вдвічі (у жовтні їй присвятили лише 11,8% новин).

Друге ж місце за згадуваністю отримали силові установи (20,9% повідомлень). Можливо — завдяки зміні Генпрокурора та замаху на Киселя, а можливо — просто міліція і СБУ є активними ньюсмейкерами.

Що ж до окремих фігур, то поточна ситуація в країні на початок листопада внесла серйозні корективи щодо пропорції представлення тих чи інших політичних гравців.

Відомо, що початок минулого місяця ознаменувався активною протидією проведенню форумів «Нашої України», що викликало відповідну реакцію опозиції у Верховній Раді. Також були перипетії навколо призначення нового Генпрокурора та віце-спікера; був заколот у Спілці письменників, звільнення з-під арешту свідка у справі Гонгадзе, колишнього шефа «наружки» Пукача та вибух машини кримінального авторитета Киселя.

Враховуючи це, основну сюжетну канву всіх новинних випусків склали такі події:

1) відносини України з Росією/Тузла – 6% (головна подія)

2) поточні події у ВР/криза у ВР — 5,2%

3) вибух у машині Киселя – 3,7%

4) політична реформа — 3,5%

5) конфлікт у Спілці письменників — 2,7

6) вибори нового прокурора — 2,5%

7) події у Донецьку — 2,2%

8) акції 7 листопада — 2%

9) справа Гонгадзе — 0,5%

Вісім подій, за висновками експертів, формують основний порядок денний, що приймається всіма провідними каналами й охоплює від 22% до 40% усіх новин про Україну.

Отже, всупереч спробам опозиції наголосити на принциповій важливості донецьких подій для демократії всієї держави, новини всіх шести каналів представили їх як щось локальне і пов’язане виключно з «Нашою Україною».

Замість копирсатися у подробицях та причинах зриву з’їзду «Нашої України», канали воліли подавати «події у Донецьку» як фон, з приводу якого можна було поговорити.

Хто говорив – також симптоматично. Лідером синхронів початку місяця виявився спікер Володимир Литвин (13,7%). Ймовірно, з реплікою «Блокуйте собі далі!», адресованою опозиції, яка оточила парламентську трибуну.

Далі йде Раїса Богатирьова (9,85%), безсумнівно, з полум’яною промовою: «Донеччина – это гостеприимный край, и когда сюда едут люди с открытой душой и открытым сердцем – Донеччина всегда привлекательна. Когда сюда приезжают с недружественными намерениями – Донеччина всегда сурова»;

І тільки на кожну третю цитату Богатирьової можна було почути відповідь Ющенка (3,1% синхрону): «Крок перший – заслухати інформацію силових міністрів і освіти. Другий крок – створити спеціальну слідчу комісію. Третій крок – провести закрите засідання Верховної Ради по політичній ситуації».

Як завжди, журналісти цікавилися думкою координатора більшості Степана Гавриша — 5,6%; лідера комуністів Петра Симоненка — 5,2%; комуніста Георгія Крючкова — 4,6 %; есдека Нестрора Шуфрича – 4,4%, неприкаяного Олександра Волкова – 3,5% і представника Президента Олександра Задорожнього – 2,8%.

Крім Ющенка і комуністів, з опозиції на початку листопада народ почув лідера соціалістів Олександра Мороза (2,7%), нашоукраїнців Юрія Костенка й Ігоря Осташа (по 2,7%) та соціалістку Валентину Семенюк (2,6%).

Пригадується, в діаграмі за результатами жовтневого моніторингу взагалі відсутні були дані про синхрони Віктора Ющенка, Олександра Мороза чи, приміром, Юлії Тимошенко. Правда, лідеру БЮТ, як і представникам її блоку, не поталанило і цього разу.

Загалом же опозиції вдалося вперше за багато місяців прорвати інформаційну блокаду. У загальному обсязі уваги до політиків частка опозиції підвищилася до третини на всіх каналах, крім УТ-1.

Втім, такий «інформаційний прорив» опозиціонерів може мало втішити: позитивним лідером уваги виступала й надалі більшість, тоді як про опозицію на екранах було «багато», але «погано». Саме той випадок, коли «краще менше, та краще».

У конструйованій телебаченням реальності, за словами керівника проекту, доктора соціологічних наук Наталії Костенко, «Наша Україна» «фактично протиставляється усій Верховній Раді, включаючи ліві опозиційні фракції». Тобто, згідно з «телевізором», протиставлення будується не по лінії більшість/опозиція, а по лінії «Наша Україна»/усі інші.

«Наша Україна» є лідером так званої небезсторонності новин. На неї припадає найбільше іронічно-негативної інформації (7,2%). Далі в рейтингу негативу йде опозиція в цілому.

Загалом же новинники нерівно дишуть, окрім блоку Ющенка, до:

КПУ — 6,2% позитивно-нейтральних згадок проти 1,3% іронічно-негативних;

ППУ-ТУ — 1,3% і 0% відповідно;

СДПУ(О) — 4,5% і 0,8%;

Регіони України — 5,5% і 0%;

СПУ — 5,0% і 1,5%;

БЮТ — 2,0% і 0,5%;

НДП — 1% і 0%.

Серед політичних персоналій так само нейтрально подавалися в теленовинах лише Богатирьова й Грищенко, майже без емоцій – Янукович, Симоненко, Гавриш та Литвин. Найнеоднозначніше – Васильєв, Ющенко та Мороз.

В цілому новини і надалі страждають однобічністю. У порівнянні з жовтнем, в листопаді таких «однобічних» новин стало навіть більше (разом — 84%).

Причому абсолютно переважає частка новин, які представляють лише одну точку зору на основну подію, на каналі УТ-1 – 93%. Наступний — Інтер (88%), ICTV (83%), 1+1 (81%), Новий канал (79%), а «найплюралістичніший» — СТБ (73%).

Представляючи події в новинах схожим чином, канали хіба що дотримуються різних моделей політичного мовлення: від фундаментальних новин про гарну владу УТ-1, лояльних 1+1, до дискурсивних та ігрових СТБ та ICTV.

І наостанок. Повільно, але впевнено на телебачення вповзає тема президентських виборів – в новинах вона обговорюються все інтенсивніше, стає фоновою. А разом з нею – зростає частка «благополучних» новин (особливо на УТ-1 та Інтері – понад 40%).

Може, просто збіг? Чи ми знову підемо по моделі Росії, де перед виборами складалося враження, що переловили всіх злочинців, щоб тільки люди проголосували за партію влади...

(«Українська правда», 09.12.2003)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори