пошук  
версія для друку
06.04.2004

Призначений нещодавно Генпрокурором Геннадій Андрійович Васильєв наказав порушити кримінальну справу проти журналіста Володимира Бойка.

   

Вже втретє за останні півтора роки донецький журналіст стає обвинуваченим по кримінальній справі, яка неодноразово закривалася через відсутність складу злочину.

Кримінальна справа проти Бойка була порушена прокурором Куйбишевського району Донецька В. Бойчуком 10 травня 2002 року після виходу в Інтернет-виданні "Україна кримінальна" його статті "Прокурори-багатоверстатники", в якій розповідалося про нездоровий інтерес, що проявляв тоді ще народний депутат Г. Васильєв до чужої власності. Розправу над журналістом доручили податковим міліціонерам, які затримали його в редакції донецької газети "Салон" та відправили на 10 діб за грати по обвинуваченню в несплаті податків. Але справу довелося 9 серпня закрити через відсутність у діях журналіста складу злочину. Через тиждень після того Апеляційний суд Донецької області визнав його затримання незаконним, а ще за кілька днів податківці видали на руки Бойку довідку про відсутність і самої події злочину.

Через два місяці після репортажів Бойка з Луганська, де він висвітлював перебіг "справи Фельдмана", сфальсифікованої Піскуном, Генпрокуратура, очолювана основним "героєм" публікацій, скасувала постанову про закриття справи й передала її для розслідування в податкову міліцію Луганської (!) області. Попри кількамісячні зусилля слідчого в особливо важливих справах, у березні 2003 року справу знову довелося закрити. І знову — через відсутність складу злочину.

Але належних висновків журналіст не зробив і надрукував в "Україні кримінальній" та донецькій газеті "Остров" статтю "В краю непуганных прокуроров" про кримінально-церковний бізнес Г. Васильєва. Як тільки стаття вийшла, 7 листопада 2003 року невідомий пообіцяв Бойку по телефону "відбити башку" за те, що він "дописався". 10-го числа до приміщення, яке донедавна орендувала редакція "Острова", прибули бритоголові й поцікавилися, куди перебралось це видання. Наступного дня начальниця технічного відділу видавництва "Донеччина", де друкувалася газета, повідомила головному редакторові, що наступне число вийде в світ тільки за умови, що в ньому не буде закінчення статті Бойка. А коли редактор від послуг цензури відмовився, 12 листопада, за кілька годин до здачі газети до друку видавництво відмовилося її друкувати. Номер із закінченням статті був надрукований в іншій типографії, але вночі частину тиражу, що мала реалізовуватися через поштові відділення Донецької області, скупили оптом невідомі. Оскільки міліція навіть не проінформувала В. Бойка про результати розгляду його заяви щодо погроз, у ситуацію довелося втручатися народному депутату Ю. Луценку. Лише після цього і через 20 днів після події міліція відмовила в порушенні кримінальної справи. Як повідомив журналістові начальник Київського райвідділу міліції Донецька Ю. Лищенко, у діях невідомої особи немає складу злочину, оскільки погрози "відбити башку" стосувалися його професійної діяльності, а стаття 129 КК (погроза вбивством) не передбачає за це покарання.

Проте Г. Васильєв твердо вирішив довести "справу Бойка" до переможного кінця. Спочатку його старший брат, котрий є головою податкової адміністрації в Донецькій області, через свого речника заявив, що не визнає рішення суду про незаконність затримання Бойка, і вважає. Що прокуратура й податківці діяли правильно, тримаючи його в тюрмі. А 27 листопада 2003 рок стало відомо. Що Генеральна прокуратура вкотре скасувала постанову про закриття кримінальної справи, порушеної півтора роки тому проти журналіста. Це означає, що Бойко автоматично знову став обвинувачуваним і його в будь-який момент можуть відправити до в’язниці. При цьому ніякого обвинувачення йому не висунуто, а про те, що проти нього знову відкрита кримінальна справа. Журналіста навіть не повідомили.

Прикметно, що ще в лютому 2003 рок Бойко оскаржив у суді постанову про порушення проти нього кримінальної справи, але остаточного рішення досі немає, хоча такі справи повинні розглядатися негайно. На скарги журналіста до ради суддів, голови Апеляційного суду Донецької області О. Кондратьєва та Генеральної прокуратури відповідей або немає, або надходять роз’яснення, що суд не може розглянути скаргу журналіста та вирішити питання про незаконність порушення кримінальної справи, оскільки прокуратура відмовляється надати матеріали справи.

("Свобода", №47, 2-8 грудня 2003 р.)

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори