пошук  
версія для друку
06.04.2004

До Інституту Масової Інформації не раз звертались по консультації журналісти, котрих намагались притягти до відповідальності за передруковані з зарубіжних видань матеріали.

   

Оскільки ситуації є насправді типовими, а також зважаючи, що під час виборів побільшає не тільки зарубіжних публікацій про Україну, але й випадків передруку вітчизняними ЗМІ, наш юрист Тетяна Кириченко вирішила узагальнити цей досвід у коментарі, який ми пропонуємо вашій увазі.

Випадок перший: у газеті передрукована стаття з закордонного ЗМІ, яка висвітлює події в Україні і критикує посадову особу . Переклад здійснено професійно. У газеті було посилання на закордонний ЗМІ та автора статті. На газету посадова особа, яку критикували, подала позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодуванню моральної шкоди.

Випадок другий: в Інтернет-газеті була перекладена та розміщена стаття з іншого Інтернет-видання. Всі умови щодо дотримання чинного законодавства (посилання на автора статті, засіб масової інформації) були виконані. Переклад здійснено професійно. На газету громадянином було подано позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Зазначені ситуації подібні. В обох випадках мас-медіа розмістили статті, перекладені з інших часописів. Здійснивши передрук, редакції газет були впевнені, що не порушили авторського права і захищені нормою діючого закону, але позови були подані до суду. Як діяти в цій ситуації?

Тут постає головне питання – умови позбавлення журналістів від відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, ст. 42 Закону України “Про друковані засоби масової інформації” редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього.

Це – поле для маневрів, але необхідно враховувати суттєві додаткові моменти.

Оскільки норма чинного законодавства вказує, що журналіст і редакція позбавляється від відповідальності, якщо публікація є дослівним відтворенням матеріалів, то виникають певні питання про вимоги до перекладу.

Кожний перекладач знає, що дослівний переклад, так званий підстрочник, часто не є читабельним. Тому до перекладу висуваються вимоги адекватності, точної передачі думки, відповідності контексту, емоційному забарвленню. Виконуючи ці вимоги, ми втрачаємо буквальну дослівність, оскільки вона може спотворити загальний зміст, порушити логіку оповідання. Відхід від дослівності зазвичай диктується стилістичними та граматичними вимогами мови.

Під час розгляду справи може виникнути питання дослівності, бо це є умовою відтворення матеріалів. В такому випадку в порядку ст.57 ЦПК України доцільно заявити клопотання про проведення лінгвістичної експертизи, яка цей факт може підтвердити чи спростувати.

Відповідно до зазначеної статті, для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, таку експертизу може призначити суддя. Експертизу провадять в суді або поза судом , - коли це потрібно за характером досліджень, або коли об’єкт дослідження не можна доставити до суду. Призначаючи експертизу та встановлюючи коло питань, котрі буде поставлено перед експертами, суддя або суд повинні врахувати пропозицію сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відхилення питань, запропонованих особами, які беруть участь у справі, суд зобов’язаний мотивувати.

Доцільним в даному випадку є питання до експерта: чи можна вважати переклад статті дослівним з точки зору змісту, чи не перекручує переклад фактів, викладених у статті закордонного ЗМІ.

Відповідно до ст.62 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Якщо передрукована вашим мас-медіа стаття перекладена якісно, якщо ви домоглися лінгвістичної експертизи та подбали про максимально грамотні запитання до експертів, можна сподіватись, що суд винесе рішення на користь редакції ЗМІ (Тетяна Кириченко,  юрист Інституту масової інформації).

(Полтавський обласний медіа-клуб, №65, 6 січня 2004 р.)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори