пошук  
версія для друку
07.04.2004

6 - 20 квітня 2001 р

Схожі повідомлення

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

Аналіз деяких аспектів змін до Кримінально-виконавчого кодексу

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту внесення змін до «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073)

Кому в Україні належать ЗМІ, або чому всі ЗМІ розхапані, як гарячі пиріжки

Український конституційний проект: сподівання versus реальні можливості?

Як визначити розміри моральної шкоди?

Громадський контроль і права людини

Які відомості становлять державну таємницю в Україні?

Позови про захист честі й гідності в контексті юриспруденції Європейського суду з прав людини.

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 89 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 29.08.2016 – 02.09.2016

   

ПРАВА ЛЮДИНИ

Проблеми правозахисту

Громадські слухання, організовані Інститутом економіко-соціальних проблем “Республіка” за темою “Дотримання громадянських прав під час політичної кризи. Роль правоохоронних органів та ЗМІ” відбулися у Києві. В них брали участь і журналісти, і представники СБУ та МВС, і потерпілі після сумнозвісних березневих подій студенти, і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова.

Чи могли відіграти українські мас-медіа в цій ситуації якусь позитивну роль? Один із лідерів опозиції Юрій Луценко переконаний, що якби ЗМІ не замовчували багато фактів, подій 9 березня не було б взагалі.

Круглий стіл “Захист прав людини в Україні на сучасному етапі: проблеми і перспективи”, організований інституцією Уповноваженого з прав людини, фактично можна назвати продовженням громадських слухань на схожу тему, зініційованих напередодні Інститутом “Республіка”.

Уповноважений ВР з прав людини Ніна Карпачова вважає, що саме скасування постанов районних судів щодо безпідставно заарештованих студентів зупинило процес некерованих студентських страйків.

Ніна Карпачова звернула увагу на низку законодавчо неврегульованих питань, зокрема, інститут прописки, який фактично обмежує права громадян на вільне пересування. Вона стверджує, що найбільше на сьогодні порушуються громадянські права. На другому місці — соціально-економічні. Коріння порушень прав людини лежить, за словами Уповноваженого, в нерозвиненій економіці країни.

(“Україна молода”, № 69, 13 квітня 2001 р.)

***

Как говорится в письме Союза военнослужащих и военных в отставке в Харьковской области к Уполномоченному Верховной Рады Украины по правам человека Нине Карпачевой, “ветеранов лишили социальных льгот Постановлением Кабинета Министров “О мероприятиях по организации выполнения Закона Украины “О государственном бюджете Украины на 2000 год”. Подобный дискриминационный подход сохраняется и в 2001 году”.

Ветераны планируют в случае непринятия мер в Украине обратиться в международные экспертные организации, Совет Европы, в Европейский суд по правам человека.

(“Время”, № 40, 10 квітня 2001 р.)

***

У Харкові пройшло засідання “круглого столу” на тему “Шляхи формування громадянського суспільства в Україні. Забезпечення права людини на свободу слова та інформацію”, що відбулося у Харківському філіалі Української академії державного управління при Президентові України.

“У нас немає громадянського суспільства, тому що немає громадян”, — висловився В.С. Бакіров, ректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

З одного боку, база для формування громадянського суспільства в Україні є: прийнято Конституцію, існує понад 13 тисяч громадсько-політичних організацій та об’єднань, серед яких 1400 — всеукраїнські.

З іншого боку, за статистикою, 67 % громадян України вважають, що їхні права порушуються, та лише 2 відсотки з них хоча б раз зверталися до суду за захистом своїх прав.

(“Панорама”, № 16, 20 квітня 2001 р.)

***

Моніторинг, проведений регіональною громадською фундацією прав людини “Право і демократія”, виявив, за словами директора фундації Зіновія Сірика, наступне:

рівень довіри до органів судової влади є досить низьким — трохи більше 21 відсотка опитаних — внаслідок того, що громадяни не вірять в ефективність судових процесів проти органів влади і державних інституцій;

на другому місці за рівнем довіри Служба безпеки України — 21 відсоток;

прокуратура — 20 відсотків;

громадські правозахисні організації — 19 відсотків;

Президент України — 18 відсотків.

(“Юридичний вісник України”, № 16, 19-25 квітня 2001 р.)

Резонансні справи

Соединенные Штаты Америки удовлетворили просьбу о предоставлении политического убежища Николаю Мельниченко и Мирославе Гонгадзе.

Решение было принято Службой иммиграции и натурализации в соответствии с процедурами, предусмотренными действующим законодательством США, и не было политически мотивированным, говорится в соответствующем заявлении.

(“Комсомольская правда в Украине”, № 69, 17 квітня 2001 р.)

***

На встрече с журналистами министр внутренних дел Украины Юрий Смирнов заявил, что дело Гонгадзе зашло в тупик, прежде всего из-за того, что до сих пор не ясно, кому принадлежит тело, найденное под Таращей. От этого, по словам министра, главным образом зависит ход расследования.

По результатам внутреннего расследования событий 9 марта 20 работников милиции будут-таки привлечены к дисциплинарной ответственности — в основном из-за своего поведения на Центральном железнодорожном вокзале. Действия же милиции на улице Банковой и возле памятника Т. Шевченко министр назвал законными на сто процентов. Служебное расследование было проведено исключительно по инициативе МВД. Официально в милицию не поступило ни одного заявления или жалобы на противоправные действия сотрудников правоохранительных органов.

(“Факты”, № 70, 20 квітня 2001 р.)

***

Андрій Шкіль, лідер УНА-УНСО:

“... За історію незалежної України ст. 71 КК України, яка передбачає покарання за організацію та участь у масових заворушеннях, застосовувалась двічі, і обидва рази стосовно подій в Криму. Вперше — коли колону кримських татар на ялтинській трасі обстріляв ОМОН і двоє людей загинуло. Тоді справа за ст. 71 була порушена, щоб виправдати дії правоохоронців. Удруге — коли кримські татари взяли штурмом Верховну Раду Автономної Республіки. В обох випадках до суду справи так і не дійшли...

Особисто я перебуваю в СІЗО незаконно, бо не було санкції на мій арешт, була лише санкція заступника прокурора Винокурова на “взяття під варту”, що, в принципі, не передбачено чинним законодавством...”

(“Україна молода”, № 73, 20 квітня 2001 р.)

Право

Президент Украины Леонид Кучма подписал Указ “О Всеукраинском общественном совете”, в состав которого входят Иван Дзюба, Семен Глузман, Владимир Малинкович и др. Основной задачей совета является изучение проектов законодательных актов Президента Украины, Кабинета Министров, центральных органов исполнительной власти с целью установления их соответствия общепризнанным нормам международного права и стандартам демократического общества. Совет также займется подготовкой соответствующих предложений, будет содействовать обеспечению реализации принципов открытости и гласности в деятельности органов государственной власти. Согласно Указу, предложения Всеукраинского общественного совета являются обязательными для рассмотрения государственными органами. Л. Кучма подписал также Указ “О Комиссии по содействию развитию гражданского общества” при Президенте. Председателем Комиссии назначен директор украинского отделения Международного института гуманитарно-политических исследований Владимир Малинкович.

(“Труд-7”, № 29, 18 квітня 2001 р.)

***

К лету 2001 года должен был вступить в силу Закон “О внесении изменений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины относительно урегулирования оснований, порядка и сроков содержания под домашним арестом и стражей лиц, которые подозреваются или обвиняются в совершении преступлений”, принятый Верховной Радой Украины.

По мнению заместителя заведующего секретариатом Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики Бориса Свиридова, в данном законе заслуживали внимания два момента — сокращение содержания под стражей с 18 месяцев до 9 и передача полномочий по применению меры пресечения от прокуратуры к суду.

В связи с недоработками Президент Украины наложил на закон вето. Он считает, что отечественный УПК предполагает целый ряд мер пресечения, не связанных с лишением свободы. Если эти условия не способны обеспечить необходимое поведение подозреваемого или подсудимого, то и новая мера — домашний арест — этого не сделает.

(“Киевские ведомости”, 7 квітня 2001 р.)

***

В результате настойчивой позиции членов парламентской фракции “Яблуко” и после долгих консультаций с разработчиками нового Уголовного кодекса Украины в законе появилась статья 127 “Пытки”. Ими признается умышленное причинение сильной физической боли, физических или моральных страданий путем нанесения побоев, мучения или других насильственных действий с целью принудить потерпевшего или другое лицо к поступкам, противоречащим их воле. За совершение этого преступления предусмотрено лишение свободы сроком от 3 до 5 лет, а за повторное его совершение или совершение по предварительному сговору — от 5 до 10 лет.

(“Киевские ведомости”, 6 квітня 2001 р.)

Судова система

Моральна шкода 6 квітня 2001 року знову стала об’єктом уваги Верховного Суду України.

Уже майже три роки у Верховній Раді “пробиваються” законопроекти, які мали б обмежити максимальний розмір відшкодування моральної шкоди, принаймні для засобів масової інформації. Всі спроби в такий спосіб гарантувати свободу слова залишаються безрезультатними. Інша річ — судова практика. Іноді вона є вирішальною. Саме практика судочинства призвела до того, що настала потреба істотно змінити Постанову Пленуму Верховного Суду України про відшкодування моральної шкоди. Сьогодні деякі суди вже застосовують практику Європейського суду з прав людини.

На приведення нормативно-правової бази у відповідність з суспільними потребами в частині відшкодування моральної шкоди й спрямовані зміни, в основному прийняті Пленумом. Узагальнення судової практики дало змогу авторам оновленої Постанови виокремити моральну шкоду, що її завдано фізичній особі, й визначитись у немайновій шкоді, що завдається юридичній особі (підприємству, організації). Детальніше з’ясовується питання складу порушення, яке необхідно встановлювати, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди. Постанова також вводить можливість відшкодування моральної шкоди за договором.

Постала нагальна проблема дати в Постанові тлумачення питання про те, який орган повинен представляти державу як відповідача за позовами до неї.

Цікавою є також спроба пояснити, що таке “злий умисел журналіста чи засобу масової інформації”, наявність якого слід встановлювати під час розгляду справ за позовами органів державної влади, місцевого самоврядування, офіційних, посадових осіб. Пленум також пропонує судам розглядати як особливу форму відшкодування моральної шкоди з боку засобів масової інформації добровільну (досудову) публікацію (поширення на радіо або телебаченні) спростування раніше поширених відомостей.

Головне питання про те, як визначати розмір відшкодування моральної шкоди, яку методику використовувати, залишилося за суддями. Пленум пропонує визначатися з цим з урахуванням конкретної справи.

Поза увагою Пленуму залишилося питання про відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням через мережу Інтернет.

(“Голос України”, № 64, 10 квітня 2001 р.)

***

Більш докладно про Постанову Пленуму Верховного Суду України — газета “Влада і політика”, № 14, 13-19 квітня 2001 року, с. 15

***

Роль адвокатури в Україні зростає. Але... Нелояльним до влади чи далеким від неї політикам захищатися складно. Вони — в опалі.

Суди добре орієнтуються в політичній кон’юнктурі. Як каже незалежний адвокат Віктор Ніказаков, “на закон вони зважають, але обов’язково завжди існує якийсь суб’єктивний чинник”.

Суди різних інстанцій по-різному трактують закони. Печерський районний суд Києва — за звільнення Юлії Тимошенко з-під арешту, Київський міський — проти, Верховний наразі вивчає справу. Спостерігачі не можуть збагнути власне процедури прийняття рішень, який суд правий і чи має Генеральна прокуратура вносити протести, котрі вимагають скасування судового рішення.

Інший приклад. Виявляється, сталінський принцип цькування дітей “ворогів народу” досить успішно прижився в Україні. Є у П.І. Лазаренка син Олександр — у недавньому минулому — курсант Академії МВС, виключений з учбового закладу після порушення справи проти батька. Представники інтересів родини Лазаренків намагалися витребувати документи про незакінчену вищу освіту Олександра Павловича й шкільний атестат У всіх інстанціях їм просто відмовляли у видачі найпростіших довідок.

“Адвокат в Україні може лише чесно програти справу й писати скарги, але ніхто з адресатів навіть читати не буде, — каже адвокат лідера УНА-УНСО Андрія Шкіля Тетяна Монтян у контексті справ, які мають політичне підгрунтя — Правосуддя як такого не існує. На нього мають вплив не такі чинники, як закон, неупереджений аналіз матеріалів справи, а гроші, зв’язки, домовленості”.

Віктор Ніказаков розповів, що в Київський міський суд вхід адвокатам заборонено окремим розпорядженням. Навіщо? Як у таких умовах можна здійснювати професійні обов’язки?

Європейська конвенція про права людини в Україні діє з вересня 1997 року. “Судді, здебільшого, сміються, коли їм починають говорити про існування Конвенції, — зазначає Тетяна Монтян. — А про прокуратуру годі й говорити”.

Верховний Суд досі не розтлумачив, як норми Конвенції про арешт чи затримання слід зіставляти з вітчизняним законодавством. А тим часом заарештовують Ю. Тимошенко, А. Шкіля, В. Бондаря, О. Башука (останнього — у зв’язку з захопленням офісу ЦК КПУ в березні минулого року), бо слідство саме визначає, коли людину треба брати під варту.

(“Україна молода”, № 72, 19 квітня 2001 р.)

Соціально-економічні проблеми

Травматизм та професійні захворювання

В Украине насчитывается около 350 тысяч человек, частично или полностью нетрудоспособных из-за травмы на производстве. Ежегодно их число увеличивается приблизительно на 40 тысяч. Среди них немало тех, кто не получает причитающуюся компенсацию, поскольку работодатели либо реорганизовались, не оставив правопреемника, либо обанкротились.

Долги несуществующих работодателей возьмет на себя Фонд социального страхования от несчастных случаев и профзаболеваний.

По вступившему в силу 1 апреля закону, все предприятия, независимо от формы собственности и рода деятельности, обязаны отчислять определенную сумму в бюджет. Из этих средств и будут выплачиваться компенсации. Компенсации будут выплачиваться людям, ставшим инвалидами не только за последние годы, но и во времена Советской Украины.

(“Киевские ведомости”, 9 квітня 2001 р.)

***

С начала года в Украине погибли уже около 70 шахтеров.

(“Сегодня, № 81, 10 квітня 2001 р.)

***

С начала 2001 года на шахтах Украины погибло 52 человека, произошло 3 аварии с групповыми несчастными случаями, в результате которых 30 шахтеров травмированы, из них 12 — смертельно.

А за прошлый год на шахтах погибло 306 горняков, на 17 больше, чем в 1999 году.

(“Популярные ведомости”, № 15, 12 квітня 2001 р.)

***

Щорічно професійні захворювання одержують більше 2 тисяч чоловік.

37 тисяч чоловік щодня працює в аварійних приміщеннях.

У середньому щоденно травмуються 95 працівників, третина з них залишається інвалідами.

Минулого року щодня на виробництві гинуло 4 людини, а кожен день-два відбувалася групова аварія з нещасними випадками.

До 80 відсотків обладнання основних виробничих фондів фізично зношені і не відповідають нормативам про охорону праці.

(“Україна молода”, № 67, 11 квітня 2001 р.)

Здоров’я нації

К концу 2000-го года количество психически больных в Украине составило более миллиона человек (это не считая около 700 тысяч пациентов с алкогольной и 70 тысяч с наркотической зависимостью).

Специалисты отмечают, что в структуре психических заболеваний большую долю занимают невротические нарушения. Отношение общества к таким людям очень неоднозначно.

“И все-таки хочется отметить, что в Украине начались качественные сдвиги в работе с психически больными людьми”, — считает директор института психиатрии АМН Украины профессор Петр Волошин.

Вероятно, каждая страна имеет свой “скелет в шкафу”, который приводит к росту психических заболеваний. В Украине один из них — Чернобыль и его последствия. Вторая, очень многочисленная категория людей, находящихся в группе риска, — шахтеры.

“Пожалуй, это сегодня проблема номер один, — считает директор Украинского НИИ социальной, судебной психиатрии и наркологии Станислав Табачник. — Шахты закрываются, люди остаются без работы, в результате аварий гибнут шахтеры. В институте создан отдел по техногенным авариям и катастрофам, где разрабатываются новейшие способы выведения людей из психологического кризиса”.

(“Рабочая газета”, № 52, 10 квітня 2001 р.)

***

Днепропетровская область — вторая в Украине по количеству психических заболеваний.

В городе Павлограде, с почти 130-тысячным населением, инвалидность по психическим заболеваниям имеют около 600 человек. Ежегодно около пятидесяти павлоградцев получают группу инвалидности в связи с расстройством психики.

В городе живет около 550 детей с психическими заболеваниями, в области — свыше 15 тысяч. Ежегодно в Павлограде около 100 детей заболевают расстройствами психики. По области — свыше 3 тысяч в год.

На каждые 11 родившихся в Украине детей только один ребенок психически и физически здоров.

По мнению Владимира Задорожнего, заведующего диспансерным отделением Игреньского (Днепропетровская обл.) межобластного клинического психоневрологического центра, на каждые 10 тысяч человек в Украине нуждается в помощи врача-психиатра 249 детей до 15 лет и 342 подростка старше 15 лет.

За последние 5 лет среди причин инвалидности у детей психические расстройства вышли на третье место.

В США год лечения больного шизофренией обходится почти в 50 тысяч долларов. В Украине люди с этим диагнозом остались практически наедине со своей проблемой.

В 2000 году 1200 человек в Днепропетровской области совершили самоубийство.

(“Популярные ведомости”, № 15, 12 квітня 2001 р.)

***

За последние 2 года в Харькове от туберкулеза умер 501 человек и заболели 88 детей и подростков. У каждого третьего из всех зараженных — открытая форма туберкулеза. Больницы и диспансеры уже не в состоянии принимать всех нуждающихся в помощи медиков, поэтому больным приходится записываться в очередь на госпитализацию. Недавно медикам пришлось отказать ребенку из-за отсутствия свободных коек. Часто подростки находятся в переполненных отделениях для взрослых, большинство из которых — алкоголики, наркоманы, бродяги, бывшие заключенные.

Треть из всех заболевших туберкулезом — медики, по долгу службы находившиеся в контакте с больными. Для них, как и для всех прочих, в стационарах предусмотрено от 81 копейки до 1 гривны 26 копеек на одного

больного в день. Вместо положенных по норме 3600 Ккал пораженные туберкулезом получают лишь 500-600 Ккал в день.

(“Время”, № 43, 19 квітня 2001 р.)

Праця та зарплата

Десять школ Шевченковского района Львова с 4-го по 6 апреля провели трехдневную учительскую забастовку. К этой акции педагоги шли полгода — ровно столько времени понадобилось на оформление всех документов и подготовки законной забастовки. И все это время на учителей давили чиновники от просвещения.

Забастовщики требуют возместить законные выплаты, предусмотренные ст. 57 Закона об образовании, согласно которому зарплата педагога должна соответствовать среднему заработку рабочих в промышленности. Те 20 гривен, которые обещают добавить к 130 гривнам зарплаты, учителей уже не спасут. А проводить индексацию зарплаты никто даже не думает. Во время забастовки в школах появились проверяющие инспектора из городского отдела образования. Рылись в журналах, ходили по пустым кабинетам. Как стало известно из неофициальных источников, за столь оригинальными методами борьбы с бастующими стоит заместитель председателя Львовской облгосадминистрации Игорь Держко. После встречи с ним руководство управления образования начало “выкручивать руки” директорам школ, чтобы те остановили учителей. Директору школы № 91 вообще пригрозили увольнением.

(“Киевские ведомости”, 6 квітня 2001 р.)

***

По данным Государственного комитета статистики, с начала года жители Украины уплатили за жилищно-коммунальные услуги (включая погашение долгов за предыдущие периоды) 77,9 % всех начисленных коммунальными службами сумм.

Средняя сумма платы за жилищно-коммунальные услуги на одного человека (с учетом 100 кВт/час электроэнергии) в феврале достигла 105,9 гривен. В то же время средняя зарплата в феврале составляла 263,66 гривен.

(“Факты”, № 69, 19 квітня 2001 р.)

Армія

— Мы выявили 22 призывника, которые были неграмотными, — заявил на совещании по вопросам призыва на срочную службу в армию председатель Черновицкой областной призывной комиссии Корнелий Никитович.

На совещании прозвучали такие цифры: высокими интеллектуальными способностями обладают только 16 % призывников, средними — 50,3 %, ниже среднего — 21,7 %. Интеллект же “ниже табуретки” продемонстрировало 12 % новобранцев. Основную массу составляют ребята из сел — 56 %. 84,4 % призывников — из малообеспеченных семей.

Показатель пригодности молодежи к воинской службе по сравнению с прошлым годом заметно снизился. На 1000 юношей приходится 1316 диагнозов.

(“Киевские ведомости”, 7 квітня 2001 р.)

***

Один из офицеров аэромобильного полка, который базируется в городе Хырове Львовской области, своеобразно “проверял” солдат на храбрость и выдержку. Делалось это в стиле известной “русской рулетки”.

В тот раз старший лейтенант подошел к одному из солдат в караульном помещении и прицелился в него из пистолета. Подчиненный видел, что из пистолета изъята обойма, поэтому стоял совершенно спокойно. Щелкнул курок, раздался выстрел, и рядовой упал замертво — один патрон оставался в стволе.

На днях в военном суде Львовского гарнизона завершилось слушание этого дела. Старший лейтенант признан виновным в убийстве солдата по неосторожности. Приговор — 7 лет лишения свободы.

(“Комсомольская правда в Украине”, № 65, 11 квітня 2001 р.)

***

Как рассказал начальник следственного отдела военной прокуратуры Северного гарнизона Анатолий Маркевич, потерпевших в дисциплинарном батальоне под Киевом от издевательств караульных Соболева и Кондюбы (фамилии изменены) — 10 человек. Все они — бывшие арестанты гауптвахты дисбата. События происходили в июне-августе прошлого года.

Александр Станкевич, фигурирующий в деле о захвате гауптвахты, не основной потерпевший. Он проходит только в паре эпизодов. Оба раза ему наносили побои.

По словам А. Маркевича, следствие установило, что обвиняемые в издевательствах совершали преступления, когда их непосредственные командиры отсутствовали. Всех офицеров дисциплинарного батальона — от командира части до ротных — наказали в дисциплинарном порядке. Для уголовного преследования оснований не нашли.

(“Киевские ведомости”, 18 квітня 2001 р.)


 

СВОБОДА ВИСЛОВЛЮВАНЬ

Загальні проблеми

В Украине создан еще один орган информационной власти — Совет по вопросам информационной политики. В его состав вошли 10 человек и, в частности, президент Национальной телекомпании Вадим Долганов, “шеф” Администрации Президента Владимир Литвин, пресс-секретарь главы государства Александр Мартыненко. В составе Совета также заместитель секретаря Совета национальной безопасности и обороны Александр Белов, глава Национального совета по телевидению и радиовещанию Борис Холод, президент Национальной радиокомпании Виктор Набруско, главный редактор газеты “Факты” Александр Швец, глава правления ЗАО “Новый канал” Александр Ткаченко, почетный президент телекомпании “Интер”, глава Комитета Верховной Рады по вопросам свободы слова и информации Александр Зинченко, глава Национального союза журналистов Игорь Лубченко.

Основными задачами Совета являются анализ ситуации, сложившейся в информационном пространстве Украины, предварительное рассмотрение проектов нормативно-правовых актов, касающихся информационной сферы, анализ состояния соблюдения законов, актов Президента и Кабинета Министров по вопросам информационной политики.

(“Кієвскій телеграфЪ”, № 14, 9-15 квітня 2001 р.)

ЗМІ і влада

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення нещодавно ухвалила концепцію ліцензування регіональних каналів, за якою пріоритетні права на ліцензії отримують телерадіокомпанії, що зобов’язуються створювати та експлуатувати загальнонаціональні канали. Крім того, пріоритетними правами користуватимуться ті ТРК, котрі створять та експлуатуватимуть місцеві канали мовлення, за умови “їх фінансової та творчої спроможності”, і ТРК, що ретранслюватимуть українські канали, які мають ліцензію Національної ради.

Ця концепція викликала багато критичних зауважень. Приклад з позбавленням ліцензії Вінницької телекомпанії “Іштар” є доволі показовим.

Боротьба за медіа-ринок перейшла вже на регіональний рівень. Директор Вінницької ТК “Іштар” Олександр Абрамчук вважає, що Національна рада почала процес знищення незалежних регіональних телекомпаній. У “Іштара” хочуть відібрати канал і віддати його Київській телекомпанії “ТЕТ”, а вінничанам — виділити лише кілька годин для трансляції.

Колектив ТК “Іштар” категорично з цим не погоджується і збирається вирішувати питання через суд.

(“Україна молода”, № 70, 14 квітня 2001 р.)

***

Із заяви голови Держкомінформполітики України І. Драча у зв’язку з відмовою Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення продовжити ліцензію Радіо “Континент”:

“... Рішення Нацради позбавити Радіо “Континент” ліцензії звужує сферу дії свободи слова в Україні, працює на віддалення від державного курсу на інтеграцію в Європейські структури. Тим самим Нацрада вийшла за межі, визначені законом, щодо її компетенції реалізовувати державну політику у сфері телебачення і радіомовлення.

Констатуємо, що наміри Нацради відкрито і об’єктивно проводити процес видачі ліцензій залишилися лише намірами. Здійснюються бюрократичні перепони проходженню подань на видачу ліцензій, приймаються вольові, необгрунтовані рішення...”

(“Демократична Україна”, № 44, 20 квітня 2001 р.)

***

В Луганске создана новая общественная организация “Правовая защита и образование журналистов”, в которой объединились работники городских, областных и центральных СМИ. Этому предшествовали события, связанные с попыткой ряда депутатов городского совета сместить с поста городского голову Анатолия Ягоферова. Чтобы добиться своей цели, так называемое большинство пустило в ход давление и даже угрозы физической расправы в адрес депутатов, работников горисполкома и журналистов Но журналисты на страницах своих изданий рассказали об этих “героях”, а также обратились в правоохранительные органы, возбудившие против “слуг народа” уголовное дело.

Народный депутат Украины В. Коломойцев “уступил” своего адвоката начальнику отдела информации горисполкома А. Зайцеву и помощнику А. Ягоферова, заслуженной журналистке Украины С. Бондаревой, подвергшимся угрозам и оскорблениям со стороны наиболее ретивых поборников “обуздания прессы”.

(“Рабочая газета”, № 57, 19 квітня 2001 р.)

Судові процеси у справах журналістів

12 апреля коллегия по уголовным делам Киевского городского суда отклонила кассационную жалобу бывшего диктора телекомпании НТУ Руслана Антоника, осужденного за умышленное убийство столичного коммерсанта.

Случись эта трагическая история после исчезновения Георгия Гонгадзе, следствие не оставило бы столько “белых пятен”. Деньги на адвоката для Руслана собрали его друзья, и когда средства иссякли, Сергей Крыжановский продолжил работу безвозмездно. Если бы не земляки арестованного из Львова, создавшие специальный общественный комитет по его защите, и не правозащитница Татьяна Яблонская, мать Руслана не имела бы возможности не то что приносить передачи в СИЗО, но даже себе купить кусок хлеба.

Остается кроха надежды на третью судебную инстанцию — Верховный суд. Правозащитники намерены добраться и до Европейского суда по правам человека.

Пока же в силе приговор — 13 лет лишения свободы.

(“Сегодня”, № 85, 14 квітня 2001 р.)

***

Захисник підсудного Руслана Антоника Сергій Крижанівський, громадський захисник із Українсько-американського бюро захисту прав людини Тетяна Яблонська вважають: обвинувачення 33-річного Руслана Антоника за ст. 94 КК (умисне вбивство) є жахливою помилкою органів попереднього слідства.

Попереднє слідство і прокуратура Печерського району спираються лише на одного свідка, який, згідно з медичною документацією, страждає “олігофренією в стадії помірної дебільності”. Згідно зі ст. 69 КПК України, не можна брати за основу покази психічно хворої людини. Але... Якщо дуже потрібно, то можна?

(“Голос України”, № 63 7 квітня 2001 р.)

Схожі повідомлення

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

Аналіз деяких аспектів змін до Кримінально-виконавчого кодексу

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту внесення змін до «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073)

Кому в Україні належать ЗМІ, або чому всі ЗМІ розхапані, як гарячі пиріжки

Український конституційний проект: сподівання versus реальні можливості?

Як визначити розміри моральної шкоди?

Громадський контроль і права людини

Які відомості становлять державну таємницю в Україні?

Позови про захист честі й гідності в контексті юриспруденції Європейського суду з прав людини.

Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 89 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 29.08.2016 – 02.09.2016

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори