пошук  
версія для друку
07.04.2004

17 січня-2 березня 2002 року

   

ПРАВА ЛЮДИНИ

1. Вибори — 2002

1.1. Партії і рухи

В период рождественских праздников многих купянчан ожидал сюрприз в почтовых ящиках и квартирных дверях — белые продолговатые конверты с точным адресом, фамилией, инициалами и даже почтовым кодом. Получили такой новогодний подарочек и родственники скончавшегося три года назад Максименко А.А. Текст обращения, набранный на японском компьютере, на мелованной бумаге начинался приветственными словами ЦК КПУ (обновленной) и предлагал коммунисту Максименко А.А. принять участие в обсуждении предвыборной народной программы.

(“Франт”, Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл., №4, 17 січня 2002 р.)

***

Як повідомило управління юстиції, кількість політичних партій у районі за останні півтора місяці зросла. На сьогодні їх офіційно зареєстровано 20. Із них 6 мають осередки в місті та селах району: НДП, Аграрна партія, “Солідарність жінок України”, СДПУ(о), КПУ та НРУ.

(“Вісті Барвінківщини”, Харківська обл., №6, 9 лютого 2002 р.)

1.2. Адміністративний ресурс

Партия власти вместе с “едоками” уже наметила не только кандидатов в Верховную Раду и облсовет, но распределила своих чиновников по избирательным округам в городской, районный и сельские советы. По данным инициативной группы “За честные выборы”, в советах разных уровней будут заседать те же приближенные к власти люди. Шокирует отношение власти к КПУ, которой закрыли пути диалога с оппонентами через СМИ. Те же препятствия ощущают и другие левые и центристские партии: прогрессивные социалисты, УНА-УНСО, Рух, партия “Собор” и др.

(“Франт”, Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл., №4, 17 січня 2002 р.)

***

З відкритого листа Олександра Сумця, кандидата в депутати по округу №182, головного редактора газети “Зміївський кур’єр” (м. Зміїв, Харківська обл.) до Президента України Леоніда Кучми:

“... Виявляється, вам байдуже, що за критику по-звірячому вбивають працівника редакції газети “Зміївський кур’єр”!.. Наскільки мені відомо з достовірних джерел, кандидатура кандидата в народні депутати України по виборчому округу №182 Каратуманова О.Ю. була погоджена в Адміністрації Президента України, особисто з Вами (як і всі разом взяті 225 чоловік, що йдуть від блоку влади “За єдину Україну” в мажоритарних округах). Тому Зміївська райдержадміністрація, особисто Омельченко І.Д., розгорнула безпрецедентну кампанію на підтримку Каратуманова О.Ю., ще в грудні 2001 року представляючи його радником керуючого справами Президента і т.д. Якщо Ви за чесні і прозорі вибори, то що це за Фонд сприяння розвитку місцевого самоврядування, який очолює Каратуманов О.Ю., чому цей фонд з’явився перед початком виборчої кампанії лише на території виборчого округу і звідки черпає божевільні суми грошей, за рахунок яких обдаровує всіх виборців, організації, установи, підприємства, церкви подарунками?..”

(“Зміївський кур’єр”, Харківська обл., №8, лютий 2002 р.)

***

11 лютого в сесійній залі міськради відбулася зустріч квартальних міста Зміїв з кандидатом в народні депутати України Каратумановим О.Ю. Давню обіцянку матеріальної підтримки за трудовий внесок квартальних виконав міський голова пан Стахорський, вручивши кожному ква зустрічі 8 лютого з лідерами районних організацій опозиційних партій селищний голова Віктор Слиш (Нова Водолага, Харківської обл.) наголосив, що в переддень виборів підіймає голову кримінал, який суне в депутати різних рівнів. Величезні кошти невідомого походження та адмінресурс використовуються для впливу на ЗМІ з порушенням виборчого законодавства. У якості прикладу В.М. Слиш привів факт реєстрації кандидатом у депутати обласної ради з грубими порушеннями закону про вибори запропонованого керівництвом районної лікарні і підтриманого медпрацівниками нікому не відомого в районі Абросімова О.Ю.

(“Водолазький кур’єр”, Харківська обл., №6, 9 лютого 2002 р.)

***

Ситуацію на території Нововодолазької селищної ради коментує селищний голова Віктор Слиш:

“Район завалений агітаційними матеріалами блоку “За єдину Україну”, працівники районної держадміністрації в робочий час супроводжують лекторів вказаного блоку по організаціях району, агітаційна машина “єдунів” проводить агітацію за кандидатів, які ще не зареєстровані як кандидати. Всі районні заходи чомусь політизовані — проводяться під символікою блоку “За єдину Україну”. Значна частина передвиборчих матеріалів кандидатів у депутати різних рівнів розповсюджується без вихідних даних, не реєструється у відповідних комісіях. У передвиборчій кампанії задіяні значні грошові кошти невідомого походження, адже агітатори не безкоштовно обходять жителів, агітуючи за партії і блоки. Сьогодні ми перевіряємо інформацію про обіцянки окремих політичних сил заплатити за участь особам, які дали згоду бути членами дільничних комісій. Якщо ці факти належним чином будуть підтверджені, ми звернемося до відповідних органів для порушення кримінальної справи за порушення законодавства про вибори”.

Між іншим, у Новій Водолазі висунуто двійника нинішньому селищному голові Віктору Слишу. Цим двійником є безробітний Сергій Слиш.

(“Водолазький кур’єр”, Харківська обл., №8, 22 лютого 2002 р.)

***

Сможет ли ПСПУ повторить свой успех и снова попасть в Верховную Раду? Этот вопрос интересовал харьковчан, пришедших в киноконцертный зал “Украина”на встречу с Натальей Витренко, лидером ПСПУ.

(“Время”, №23, 26 лютого 2002 р.)

***

В Харькове лидеру “Блока Юлии Тимошенко” Ю.Тимошенко отказали в аренде помещения для встречи с избирателями. Руководитель киноконцертного зала “Украина”, где были запланированы две такие встречи, сообщила, что отказывается предоставлять для этого помещение. Свой отказ она объяснила тем, что “так было приказано под “угрозой увольнения с работы”. Киноконцертный зал “Украина”, который вмещает 1600 человек и располагается в центре Харькова, является муниципальной собственностью. В администрации ККЗ “Украина” подтвердили, что зал может принимать людей, и 23 февраля в нем состоялась встреча с избирателями Наталии Витренко.

(“Вечерние вести”, №29, 27 лютого 2002 р.)

Див. також — “Голос України”, №39, 27 лютого 2002 р.

***

Председатель Харьковской облгосадминистрации Евгений Кушнарев:

“... Заблаговременно блоку и Тимошенко были предложены на выбор четыре зала вместимостью от 400 до 800 мест. Однако делалось все, чтобы заполучить под предлогом полуторатысячного митинга в поддержку Тимошенко зал, который не предназначен для проведения политических акций...”

(“Вечерний Харьков, №24, 28 лютого 2002 р.)

Див. також — “Слобода”, №18, 1 березня 2002 р., “Панорама”, №9, 1 березня 2002 р., “Слобідський край”, №24, 28 лютого 2002 р.

***

По словам Алексан лютий 2002 р.)

***

Як прояв боротьби влади з лідером виборчої кампанії розцінив хуліганські напади на штаби блоку “Наша Україна” в райцентрах Рокитне та Березне, що сталися в ніч з 18 на 19 лютого, голова Рівненського штабу блоку, голова Рівненського УНР, народний депутат України Василь Червоній.

У Березному нападники побили працівника штабу Юрія Прядуна, котрий чергував там вночі.

(“Рух”, №8, лютий 2002 р.)

***

Председатель Харьковской облгосадминистрации Евгений Кушнарев:

“... По недоумию отдельных чиновников три недели назад был демонтирован рекламно-информационный щит блока Ющенко. Буквально на следующий день после возвращения из США я дал команду восстановить этот щит. Однако, похоже, самому блоку намного выгоднее демонстрировать в течение трех недель торчащие прутья на месте щита, демонстрируя якобы какие-то притязания со стороны власти по отношению к блоку...”

(“Вечерний Харьков, №24, 28 лютого 2002 р.)

***

21 лютого провідним науковцям Харкова було відмовлено у приміщенні, де планувалося проведення “круглого столу” “Ми повинні думати про завтрашній день”, присвяченого обговоренню проблем, порушених у статті Віктора Ющенка “Тези про майбутнє. Про це повідомив керівник обласного штабу виборчого блоку “Наша Україна” Володимир Філенко. За його словами, “круглий стіл” мав пройти ввечері у конференц-залі харківського готелю “Київський” за участю В. Ющенка, але перед самим початком рішення про надання приміщення “раптом було змінено”.

“Мені пояснили, — сказав В. Філенко, — що готель належить обласній державній адміністрації, і тому нас не можуть туди пустити”. Він заявив, що “це не що інше як використання владою свого адмінресурсу”.

23 лютого в Харкові було повністю заклеєно 5 великих рекламних щитів блоку “Наша Україна”, на яких зображено портрет Віктора Ющенка та гасло “Не словом, а ділом!”. Як повідомив кореспонденту УНІАН прес-секретар Харківського обласного штабу “Нашої України” О. Чижов, дорогі, якісно виготовлені біг-борди розміром 3 на 6 метрів заклеїли самі працівники фірми “Багіра”, яка за угодою оформляла цю виборчу рекламу. Свої дії працівники фірми пояснюють тим, що їм “сказали заклеїти портрети”.

(“Рух”, №8, лютий 2002 р.)

***

По утверждению Е. Кушнарева, команда Ющенко заведомо знала, что согласия на выделение для проведения “круглого стола” помещения в гостинице, принадлежащей областной госадминистрации, она не получит, ибо “государственный орган старается свои помещения никаким партиям не предоставлять”.

(“Вечерний Харьков, №24, 28 лютого 2002 р.)

***

Кандидата в народные депутаты облсовета от СелПУ Николая Держакова пытаются нагло и противозаконно “снять с дистанции” в Донецкой области.

(“Селянська зоря”, №10, 2 березня 2002 р.)

***

Вишгородська районна організація СелПУ (Київська обл.) домоглася відміни незаконного рішення міської територіальної виборчої комісії, яка прагнула не допустити СелПУ до участі у виборах.

(“Селянська зоря”, №10, 2 березня 2002 р.)

***

Із листа:

Шановна редакція!

До вас звертаються працівники освіти Миколаївської області. 15 лютого 2002 року відбулася селекторна нарада, яку вели виконуючий обов’язки голови Миколаївської облдержадміністрації Шклярський О.Ю. та начальник обласного управління освіти Захарченко О.Т. На нараду було викликано начальників районних в довіреною особою є їхня директорка Сокол.

Директорка дніпропетровської гімназії №57 звільнила з роботи вчителів, що належали до опозиційних партій, намовляючи при цьому свою “паству” дружніми рядами прямувати до “Єди”.

В Кам’янка-Бузькому районі Львівської області місцеве керівництво наказало обмежити доступ представників партій і блоків (крім “харчоблоку”) до закладів культури, з метою проведення зустрічей з виборцями. Для всіх орендна плата — 1000 гривень за годину, “єдунам” — пільговий тариф і “зелене світло”.

У звіті КВУ повідомляється про погрози фізичної розправи керівникам штабу “Блоку Юлії Тимошенко” в Костянтинівському районі Донецької області з боку кандидата в народні депутати від “Єди” Комаря, про знищення в Павлограді (Дніпропетровська обл.) біг-борду “Нашої України” і встановлення на його місці рекламних щитів “Єди”, про аналогічні події в Олександрії Кіровоградської області.

Та, повідомляючи через ЗМІ про факти порушень виборчого законодавства, суб’єкти утисків не квапляться оскаржувати ці порушення в судовому порядку.

(“Україна молода”, №41, 1 березня 2002 р.)

2. Помилування засуджених

Президент Украины Леонид Кучма подписал указ о помиловании 64 осужденных к лишению свободы и другим мерам наказания. Комиссия при Президенте по вопросам помилования решила оставить без удовлетворения 12 ходатайств о помиловании и согласилась с предложением управления по вопросам помилования отклонить ходатайства о помиловании 443 осужденных.

(“Зеркало недели”, №6, 16-22 лютого 2002 р.)

3. Релігійні справи

Новейшие религии множатся, как правило, прибывая к нам из-за рубежа. Не так давно довольно громко заявило о своем приходе в Украину еще одно новейшее ориентальное течение — фалуньгун.

Известно, что последователи фалуньгун преследуются в Китае как участники вредоносной секты. Проанализировать, что именно представляет собой “школа самосовершенствования”, с именем которой связано столько кровавых страниц, и которая теперь обосновалась на нашей земле, — наша обязанность. Истории известны примеры религиозных образований, которые нарочито не признавали себя религиозными. Таковы сайентологи, последователи трансцендентальной медитации, уфологи и т.п. Как правило, все они претендуют на то, чтобы называться наукой или “оздоровительной программой”. Также не является показателем наличие или отсутствие определенного божества, которому поклоняются все члены общины. Отсутствие сверхъестественного божества при явном обожествлении лидера движения — скорее повод задуматься, чем действительно признать это движение “нерелигиозным”.

Несмотря на уверения управления по делам религии Киевгорадминистрации, в случае с фалуньгун мы имеем дело с очередным новейшим ориентальным религиозным течением, а не просто школой “оздоровительной гимнастики”, которая так охотно “показывает физические упражнения, организует выставки и пресс-конференции, раздает листовки на улицах...”.

Можно констатировать существование достаточно обширных кругов потенциальных членов секты фалуньгун в Украине. При активной политике на расширение, которую проводит ее руководство, можно не сомневаться в том что будут предприняты попытки обращения максимального количества адептов. В подобной ситуации полная бездеятельность украинских государственных органов, ответственных за мониторинг и регламентацию религиозной жизни в стране, кажется более чем странной. Принимая во внимание далеко не безоблачные отношения фалуньгун и руководства Китая, можно, не вдаваясь в выяснение подробностей конфликта, засвидетельствовать, что члены секты способны активно влиять на государственную политику и в своих требованиях использовать самые крайние меры. Кроме того, элементы религиозной практики, обычные для стран Востока, в украинском обществе могут послужить фактором жесткого внутре есть — самая-самая низкооплачиваемая категория работников МВД. В основном же — оперуполномоченные, следователи, инспектора. Приблизительно такой же уровень работников прокуратуры и спецслужб. Один из руководителей зоны заявил: “Сегодня у нас на крупную “рыбу” сети не ставят. У кого большие деньги — тот в наши заведения не попадает. Нередко срок отбывают те, кто бескомпромиссно боролся с криминалом, но “переусердствовал” при исполнении обязанностей”. А в основном же статьи, по которым сидят силовики — это взятки и превышение служебных полномочий. Из осужденных милиционеров половина — работники ГАИ. Трудом заняты 70-80% зэков, да и то не полный рабочий день. На питание выделяют 2 гривны в день. Выручает автомастерская, где трудятся специалисты. Вторая надежда и опора “ментовской зоны” — сидящие здесь же зэки-инвалиды 1-й и 2-й групп (их здесь около полутысячи). Точнее, их пенсии, которые, по положению, не выдаются им на руки, а накапливаются на депозитах в местном отделении банка. По личным заявлениям осужденных значительная часть этих средств (в порядке возвратной финансовой помощи) используют на приобретение продуктов питания. Учреждение берет их у инвалидов в кредит. Все ли вовремя возвращается — трудно сказать. В прошлом и нынешнем годах их уже умерло более сотни. 24 августа 2000-го года было приказано выдворить 200 зэков по амнистии. Но денег в кассе не было даже на дорогу. Зэки-инвалиды подсобили колонии немалой суммой — 140 тысяч гривен.

(“Франт”, Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл., №6, 31 січня 2002 р.)



 

СВОБОДА ВИСЛОВЛЮВАНЬ

Свобода висловлювань

1. Судові процеси за участю ЗМІ та журналістів

Печерский районный суд Киева оставил без рассмотрения исковые заявления Вадима Рабиновича к генеральному продюсеру “Студии “1+1” Александру Роднянскому и ТРК “Студия “1+1” о защите чести, достоинства и деловой репутации и возмещении имущественного и морального ущерба. Основание — в них не указаны обстоятельства, которыми истец обосновывал свои требования, и не представлены достаточные доказательства.

(“Киевские ведомости”, 23 лютого 2002 р.)

2. Злочини проти журналістів

Милиция Бердянска (Запорожская обл.) задержала местного жителя, который 28 января на улице плеснул серной кислотой в лицо редактору еженедельника “Бердянск деловой” Татьяне Горячевой. Преступник — местный житель, 1970 г.р., нигде не работающий. Как сообщили в правоохранительных органах, он совершил преступление из хулиганских побуждений.

(“Сегодня”, №44, 26 лютого 2002 р.)

***

Звинувачений у вбивстві редактора газети “Соціальна політика” Олександра Коваленка його знайомий колега-журналіст Усенко засуджений до 10 років позбавлення волі. Завдяки своєчасному порушенню кримінальної справи й належній організації роботи слідчо-оперативної групи, упродовж 6 діб умисне убивство було розкрите.

(“Вечірній Київ”, №39, 26 лютого 2002 р.)

***

Близько 10-ї години 17 лютого на 106-му кілометрі автодороги Бориспіль -Запоріжжя-Дніпропетровськ, прямуючи до Києва на автомобілі Opel Kadet, потрапив у катастрофу і загинув на місці директор Черкаської недержавної телекомпанії “УТС-Центр” Валентин Селезень. Серед журналістів з’явилися чутки про навмисне вбивство керівника телекомпанії напередодні виборів. Так це чи ні — з’ясує слідство.

(“Демократична Україна”, №18, 26 лютого 2002 р.)

3. ЗМІ у виборчому процесі

В нашу редакцию стали врываться политические коммивояжеры разного цвета — от красного до голубого. Многие — из тех, кто еще месяц назад грозился судом, требовал расправы над нами у мэра, угрожая физическим уничтожением редактора. В городе появились деньги. Начали выплывать компроматы на будущих кандидатов. За небольшую сумму предлагают фотографии властолюбивых чиновников с любовницами и любовниками, гульбищ на берегу Оскола, снимки строительства домов и дач с зафиксированным там служебным транспортом и многое другое.

(“Франт”, Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл., №4, 17 січня 2002 р.)

***

В ночь с 27 на 28 января 2002 года неизвестными лицами был ограблен киоск “Пресса” возле крытого рынка Купянска. Злоумышленники похитили книги и литературу по автомобилям, а также экземпляры газеты “Франт”.

(“Франт”, Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл., №6, 31 січня 2002 р.)

***

Купянщина загудела от ожидания очередной встречи с бывшим мэром Купянска, а ныне заместителем главы Харьковской областной госадминистрации В.И. Потаповым. Незамеченным для большинства купянчан прошло в переполненном зале ДК совещание-семинар “Мир восприятия для детей”. Местные чиновники, применяя проверенную тактику постсоветских времен, собрали “полный комплект” из учителей и школьников. Организаторы предупредили о судьбоносном мероприятии только газету “Вісник Куп’янщини” и телевидение. От греха подальше, они, видимо, запамятовали о “Франте” с тиражом в 6000 экземпляров.

Редактор решил прорваться в переполненный зал, но было уже поздно. Чиновник горисполкома на вопросы: “Почему такая дискриминация независимой газеты? Почему не оповестили редактора о семинаре с участием Василия Ивановича?” невнятно ответил: “Я не имею понятия, что это за совещание и кто его организовал. Обращайтесь в избирательную комиссию”. Член избирательной комиссии посочувствовав, добавил: “Это не в моей компетенции”. А “добил” редактора чиновник из райгосадминистрации, который официально пригласил на нараду-семинар коллег из официальной прессы: “Я ничего не знаю и приглашениями не занимался”.

Для чего и для кого проводилось за 10 дней до официального старта предвыборной кампании это совещание, покажет время.

(“Франт”, Куп’янськ-Вузловий, Харківська обл., №7, 7 лютого 2002 р.)

***

www.razom.org.ua:

В Миколаєві відмовлено в друкуванні газети “Український південь” крайової організації НРУ (видрукувані 3 тисячі з 50-ти). В газеті дана інформація про візит Віктора Ющенка в область та критичний матеріал “Заїдушні козні, або 20 хвилин Миколаївщини без телебачення”. Своє недоброзичливе ставлення до В. Ющенка влада висловила в матеріалі анонімного автора у своєму друкованому органі. Мотив відмови газеті “Український південь” — відсутність технічних можливостей для друку.

Газети, що пропагують блок “За єдину Україну”, своїх тиражів не знизили. Як повідомило анонімне джерело, напередодні виходу газети керівництво області, ознайомившись з публікаціями, дало розпорядження не друкувати “Український південь”. У Миколаївській громадській приймальні блоку В. Ющенка були також відімкнуті телефони.

(“Рух”, №8, лютий 2002 р.)

***

У Полтаві реалізаторам періодики заборонено продавати одразу чотири місцеві газети — “Полтавську думку”, “Приватну справу”, “Нову Полтаву” і “Новий день”. Про це повідомив народний депутат України, голова Полтавської організації УНР Олександр Кулик. “Ці газети, на відміну від привладних, критикують виборчий блок “За єдину Україну”, — коментує ситуацію О. Кулик. За словами народного депутата, реалізатори періодики повідомили йому, що “невідомі особи підходять до їхніх лотків і попереджають, що в разі торгівлі забороненими газетами приватні підприємці будуть позбавлені патенту на торгівлю”.

(“Рух”, №8, лютий 2002 р.)

***

Позавчора увечері у Рівненській друкарні загін міліції вилучив 20-тисячний наклад книги Дмитра Чобота “Нарцис. Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука”. Як повідомила українська редакція радіо “Свобода”, представники прокуратури пред’явили директору друкарні відповідну постанову Генеральної прокуратури України. У зв’язку з цим автор книги висловив припущення, що “до цієї акції причетні і лідер об’єднаних соціал-демократів, і заступник Генерального прокурора Микола Обіход”.

ЗАТ “Видавництво “Киевские ведомости” відмовилося друкувати газету “Яблуко”, повідомили у прес-службі партії. “Яблуко розцінює відповідне рішення видавництва як прояв політичної цензури з боку політичних сил, що підтримують нинішнього Президента України. Видавництво відмовилося друкувати “Яблуко” після того, як до нього надійшов черговий номер газети, в якому було розміщено статтю “Не дамо Кучмі обиратися на третій строк”.

(“Україна молода”, №41, 1 березня 2002 р.)

4. ЗМІ та влада

Генеральный директор радио “Континент” Сергей Шолох заявляет о существовании реальной угрозы его физического устранения. В заявлении на имя главы СБУ Владимира Радченко С. Шолох сообщает, что 21 февраля ему позвонил неизвестный со словами угрозы в его адрес, а также в адрес его семьи. По словам Шолоха, звонивший сообщил, что действует от имени известных и уважаемых лиц государства. Он также сказал, что Шолоху и его семье необходимо срочно покинуть Украину. В своем заявлении Сергей Шолох просит принять меры для охраны жизни и здоровья его и его семьи.

“Континент” до сих пор, вопреки решению Нацсовета по телевидению и радиовещанию, вещает в Киеве на частоте 100,9 МГц, не имея лицензии. Нацсовет обратился к Генеральной прокуратуре с просьбой прекратить незаконное вещание. Руководство “Континента” считает решение о лишении лицензии на вещание политическим, так как в эфире радиостанции нередко звучали резкие высказывания против властей.

(“Зеркало недели”, №7, 23 лютого-1 березня 2002 г.)

***

В связи с проверкой налоговыми органами интернет-издания “Obkom.net”, глава украинского правительства назвал “недопустимым” происшедшее и повторение подобных ситуаций в будущем. “Если там будет четко выявлено, что система государственной власти, которой является ГНАУ, используется для давления в связи с политкампанией по выборам в парламент, то выводы будут жесткими”, — подчеркнул он.

(“Зеркало недели”, №7, 23 лютого-1 березня 2002 г.)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори