MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

З попередніх публікацій (синагога Бродського)

08.04.2004   
З неділі 14 квітня по вівторок 16 квітня Україною прокотилася хвиля погромів. Подібно до 9 березня 2001 року, у ці дні на вулицях Києва, на вокзалах міліція затримувала усіх “підозрілих” осіб. Першою ознакою “підозрілості” вважалося володіння українською мовою, носіння національного одягу чи козацької зачіски — оселедця. Особливо “підозрілими” стали офіси патріотичних організацій. Загалом за ці дні через “каземати” Печерського райвідділу міліції пройшло декілька сотень патріотично налаштованих киян, в основному, членів Пласту, Молодого Руху, Спілки української республіканської молоді (“СУРМа”), УНСО, “Патріота України”, “Тризуба”.

Тарас Швиденко, 16 років, член Молодого Руху:


“У понеділок о 22.15 мене з друзями зупинили в підземному переході на Майдані Незалежності та доставили до Печерського райвідділу міліції м.Києва. Там мене запитували, де я перебував у суботу 13 квітня (саме цього дня було вчинено хуліганський напад на синагогу Бродського). Слідчого дуже зацікавив значок “Тризуба”, який я ношу. Я відповів, що я — українець. У відповідь слідчий заявив, що таких, як я, “бандерів”, потрібно вішати. Пізніше мене привели в кімнату, де перебувало четверо осіб у цивільному. Вони сказали, що навчать мене говорити російською. Мене знову запитали, хто я такий, на що я відповів — націоналіст. Тоді мене почали бити в потилицю, ногами. При цьому працівники міліції кричали: “Ми покажемо тобі Україну, скотина ти християнська” та “Убий українця!”, збили з ніг і довго били ногами. Коли знепритомнів — відлили водою, підвісили за руки й продовжували бити, обіцяли повісити... Пізніше один з присутніх хотів ударити мене пляшкою. Близько третьої ночі мене випустили”.

Ще один з затриманих, 15-літній хлопчина, розповів при виході з райвідділу, що його били об стіну головою.

Член СУМу Едуард Юрченко розповів, що був затриманий у неділю разом з іншими хлопцями на матчі “Оболонь” — “Чорноморець”. Усіх привезли до Печерського райвідділу та піддали катуванням, не пояснюючи причин. Цілу ніч із другого поверху Печерського райвідділу лунали крики та зойки.

У вівторок без пояснень було затримано члена Молодого Руху Житомирщини, пластуна Вадима Левківського, що приїхав до Києва, члена “СУРМа” Артема Троскота. Їх не били, однак глумилися з національної свідомості, насміхалися над патріотичними почуттями молодих українців.

(“Українське слово”, ч.16, 18-24 квітня 2002 р.)


***

Печерский районный суд Киева приговорил к 4 годам лишения свободы Дмитрия Волкова, организовавшего в апреле прошлого года нападение на Центральную синагогу Бродского, согласно статье Уголовного кодекса, “за умышленные действия, направленные на разжигание национальной и религиозной вражды и ненависти, на унижение национальной чести и достоинства и унижение чувств граждан в связи с их религиозными убеждениями, соединенные с насилием”.

(“Киевские ведомости”, 18 марта 2003 г.)

 Поділитися