На гауптвахті Західного територіального управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України

Капітан Олексій Панов, кореспондент «Армії України»:

На гауптвахті Західного територіального управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України у загальних камерах, як кажуть, не мед. Згідно із встановленим розпорядком дня, тривалість сну тут не перевищує 7 годин на добу. Сплять заарештовані на голих нарах, знімаючи з себе тільки взуття. Покриватися дозволено утепленими польовими куртками, які видають на час сну. Підйом у заарештованих о 6-й годині, потім півгодини на вмивання, ранковий огляд. Є час на прибирання камер, здачу польових утеплених курток. Сніданок привозять з військової частини в термосах, а роздає його черговий фельдшер, який знає встановлені норми основного солдатського пайка. Далі йде те, що найбільше, мабуть, і впливає на перевиховання заарештованих у дисциплінарному порядку: посилені заняття зі стройової підготовки, різні господарські роботи у межах розташування гауптвахти. Ну, а час, вільний від роботи та стройової, приділяється вивченню військових статутів. Грати у будь-які ігри, співати, лежати вдень, а тим більше спати тут не дозволено. Всім заарештованим дозволено за бажанням читати військові статути, газети, військову літературу. Для цього начальник гауптвахти дбає про регулярне надходження сюди таких видань, як «Народна армія», «Урядовий кур’єр», «Армія України», які він видає у встановлені розкладом дні години, а після прочитання збирає.

Як я зміг переконатися під час перебування на гауптвахті, ставлення до військовослужбовців, що зробили у своєму житті хибний крок, тут неупереджене, коректне. Все у межах статуту. Зараз таке ставлення називають гуманним і впроваджують навіть у тюрмах.

(«Армія України», м. Львів, №66, 5 червня 2003 р.)