MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Олександр Явтушенко («Десна», Чернігівської обл.), 13 жовтня 2001р.

08.04.2004   

16 жовтня 2000 року хлопця в армію проводжали, а рівно через рік — у труну клали. Невеличке село Буяни Луцького району налічує трохи більше 300 дворів. За останні роки у цинкових трунах туди привезли трьох солдатиків...

Сашку Явтушенку принесли повістку в армію восени 2000 року. «Я сподівалася, що сина в армію не візьмуть, бо мав туберкульоз, — розповідає мама Любов Павлівна. — Але 16 жовтня, коли Сашка призвали, виявилося, що зроблений у лікарні знімок зник. А ще ж мав кісту на печінці... Дитину визнали придатною до служби і забрали».

А рівно через рік, 16 жовтня 2001 року, Олександра Явтушенка батьки ховали на сільському кладовищі.

Сашко служив у знаменитій «учебці» «Десна» (Чернігівська обл.) — у танкових військах. Спочатку йому присвоїли звання молодшого сержанта, призначили командиром танка, заступником командира взводу, а з часом і командиром взводу. 13 жовтня матері повідомили, що мають приїхати з частини від Саші, бо щось сталося. Мати пригадала лист, що недавно отримала: «Мамо, якщо скоро не відпустять у відпустку, я звідси — просто в Ліпіни. Тут дурдом самий справжній. Сьогодні вночі наш сержант на полігоні ледь не згорів у наметі. Вчасно вискочив». Сашко просив, щоб мама взяла в лікарні довідку, що хтось з рідних дуже хворий — тоді його відпустять майже на місяць. Люди у військовій формі, що чекали на подвір’ї, сказали, що 12 жовтня Сашко покінчив життя самогубством. Тіло привезли майже через чотири доби — 16 жовтня 2001 року.

«З «Десни» приїхало 6 начальників і 6 солдатів, що служили разом з Сашею. Тільки один солдат відійде — начальник за ним. Не дали навіть поговорити», — каже мати. Батько допитувався, чому син міг покласти на себе руки. Їм пояснили, що Сашко віддавав чи продавав камуфляжі, до яких мав доступ, «дембелям», його зловили, і, злякавшись, видно, покарання, він таке зробив. «Але я зрозумів, що його прибили і підвісили, — каже батько, — хоч експертиза і показала, що це — самогубство».

Справу закрили, не повідомивши батьків. Через деякий час приїхав з «Десни» молодий майор, привіз папку з фотографіями. Сашко роздягнений, тіло побите, все в синцях. Була мова, що у тій частині була розтрата. А протягом року загинуло 8 хлопців.

(«Вісник» & K°», м. Луцьк, №37, 11 вересня 2003 р.)

 Поділитися