пошук  
версія для друку
09.04.2004

Закон про добрі закони. З ініціативи парламентаріїв новий законопроект має «підлатати» багато того, що Рада прийняла раніше

   

Наталія ЛЕБІДЬ:

Ще наприкінці минулого року народні депутати України Іван Васюник, Володимир Стретович, Олексій Івченко та Віктор Король підготували проект Закону «Про внесення змін та доповнень до деяких законів України». Закон про зміни до законів? На перший погляд, це звучить як школярська робота над помилками, проте насправді запропонований законодавчий акт має неабияке значення. «По горизонталі», так би мовити, він охоплює достатньо солідну низку раніше прийнятих Верховною Радою законів (які дотичні до функціонування силових відомств). «По вертикалі» (тобто по суті змін, які, на думку авторів, слід запровадити) проект зачіпає чимало існуючих регресивних норм і пропонує їм гідну заміну.

Конкретніше йдеться про закони України «Про міліцію», «Про державну податкову службу в Україні», «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про попереднє ув’язнення», Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України. Зміст же доповнень, внесених групою депутатів, полягає у тому, аби усунути порушення прав людини, які, на жаль, є цілком реальними завдяки шпаринам у вже прийнятих та функціонуючих законах.

Група розробників Закону «Про внесення змін та доповнень до деяких законів України» обстоює цілу низку пропозицій. Так, на їхню думку, слід вдатися до наступних кроків:

1. Законодавчо закріпити саме в базових законах, що регулюють діяльність правоохоронних та контролюючих органів, положення щодо забезпечення прав та основних свобод людини та громадянина, механізмів забезпечення таких прав, і, головне, посилити відповідальність працівників зазначених органів за їхні незаконні дії або бездіяльність, у тому числі і у частині відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

2. Встановити пряму заборону працівникам міліції, у тому числі і під час затримання, вимагати від громадянина давати будь-які свідчення або пояснення до прибуття захисника (у випадку заявлення такої вимоги).

3. Визначити обов’язком працівників міліції роз’яснити затриманим та заарештованим особам у момент затримання або арешту їхні права, зокрема надати роз’яснення таких прав у друкованому вигляді, забезпечити право на захист.

4. Запровадити обов’язкове сповіщення прокурора про будь-який факт застосування правоохоронцями фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї для перевірки правомірності їх застосування.

5. Встановити обов’язковість отримання санкції прокурора на залучення спеціальних підрозділів правоохоронних органів до проведення перевірок суб’єктів підприємництва для того, щоб викорінити практику залякування таким чином підприємців.

6. Привести диспозицію статті 127 Кримінального кодексу України у відповідність до визначення терміна «катування», закріпленого Декларацією Організації Об’єднаних Націй про захист усіх осіб від катувань та інших жорстоких, нелюдських та таких, що принижують гідність, видів поводження, а також виокремити спеціального суб’єкта такого злочину — працівника правоохоронних органів — із встановленням найсуворішої відповідальності за такі злочини.

7. Встановити чіткі підстави, порядок та терміни проведення податковими органами та органами контрольно-ревізійної служби перевірок суб’єктів господарської діяльності.

8. Запровадити судовий порядок отримання дозволу на проведення позапланових перевірок органами Державної податкової служби.

9. Законодавчо визначити перелік документів, за умови наявності яких посадові особи міліції, податкової служби, контрольно-ревізійної служби можуть бути допущені до проведення відповідної перевірки.

10. Встановити обов’язковість дозволу суду на витребування документів та даних, потреба в яких виникає у ході проведення оперативно-розшукових заходів відповідними підрозділами правоохоронних органів.

11. Запровадити судовий порядок отримання оперативно-розшуковими підрозділами дозволу на негласне проникнення до будь-яких житлових або нежитлових приміщень.

(“Україна молода”, №42, 5 березня 2004 р.)

Жителi Рівного вважають, що правоохоронці їх давно не бережуть.

Правовий відділ Комітету виборців України повідомив, що питання взаємовідносин міліції та громадськості актуальне не лише для Березнівського району Рівненщини. Про це свідчать численні звернення громадян до громадських приймалень КВУ в містах Рівне, Сарни та Дубно. За результатами проведеного соціологічного опитування, виявилося, що «позитивно» до міліції ставиться лише 11 відсотків респондентів, «швидше позитивно, ніж негативно» — 21 відсоток, «ніяк» — 27 відсотків. «Швидше негативно, ніж позитивно» до міліції ставляться більше чверті опитаних (26 відсотків), «негативно» — 15 відсотків, або майже кожен сьомий респондент. Тож у цілому можна стверджувати про те, що мешканці області роботою правоохоронців не задоволені.

На запитання, чому так ставляться до міліції, громадяни вибрали декілька найголовніших причин:

1) тому, що працівники міліції вважають, що їм усе дозволено,

2) не виконують покладених на них обов’язків,

3) порушують права громадян, грубо, не ввічливо та зверхньо спілкуються з людьми,

4) вимагають хабарі,

5) часто не реагують на повідомлення про вчинені правопорушення та злочини,

6) грубо та брутально поводяться із затриманими, застосовують до них фізичну силу та спеціальні засоби.

(«Україна молода», №19, 3 лютого 2004 р.)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори