пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200404
09.04.2004

Питання про відмову від ідентифікаційних номерів вирішать у парламенті.

   

Невдовзі парламент розгляне три законопроекти про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів”, в яких закладено взаємовиключні позиції з питання про відмову громадян від податкового ідентифікаційного номера за мотивами релігійних переконань. На сьогодні маємо різноманітну практику застосування судами та державними органами норм закону з цього питання.

Перший проект, авторами якого є народні депутати Б.Безпалий та В.Бондаренко, був зареєстрований ще в липні 2003 року. Проектом передбачено право громадянина відмовитися від присвоєння або раніше присвоєного ідентифікаційного номера через свої релігійні та інші переконання. Ним дозволяється громадянам відмовлятися від вже присвоєних ідентифікаційних номерів і частково усуваються процедурні перепони по втіленню цієї норми, зокрема, щодо внесення відповідного запису до паспорту громадянина.

Таким чином, вважають автори законопроекту, на сьогодні існує необхідність усунути явну непослідовність і суперечливість чинної редакції Закону “Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” і дозволити відмовитись від ідентифікаційного номера тим людям, які в силу своїх релігійних чи інших переконань не погоджувались мати такий номер, але як законослухняні громадяни вимушені були його отримати. Варто також взяти до уваги, що погляди та переконання людей мають властивість змінюватись, і ті люди, які свого часу не заперечували проти отримання власного ідентифікаційного номера, з часом могли змінити свою позицію.

Другий проект був внесений до парламенту в жовтні 2003 року. Авторами законопроекту є народні депутати В.Майстришин, М.Комар та О.Корсаков. Проект скасовує навіть можливість відмови від присвоєння ідентифікаційного номера, не кажучи вже про відмову від раніше отриманого номера.

Цікавою є аргументація авторів проекту. Вони вважають, що прийняті Законом України від 16.07.99 № 1003-XIV зміни суперечать визначенню Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів як єдиного автоматизованого банку даних про всіх платників податків, статтям 24 та 35 Конституції України, де зазначено, що громадяни не можуть мати жодних привілеїв за ознакою релігійних переконань, та ст.4 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, згідно з якою в офіційних документах ставлення громадян до релігії не вказується.

Також вони вважають, що Положення “Про паспорт громадянина України”, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року, та Інструкція Міністерства внутрішніх справ України щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, не передбачають внесення відміток про наявність у громадянина права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Крім цього автори зазначають, що вищевказані норми також суперечать Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003, який вводиться в дію з 1 січня 2004 року. Відповідно до цього Закону податковий кредит може бути наданий тільки громадянину, який має ідентифікаційний номер.

Третій альтернативний законопроект від 3 лютого 2004 року був нещодавно внесений до парламенту народним депутатом В.Атрошенко. Цим проектом взагалі не усувається певна суперечність в законодавстві, що існує на сьогодні, проте долається процедурний бар’єр – вказується, якого змісту і яким чином вносяться необхідні дані до паспорту. У нас сьогодні навіть рішення суду не виконуються, оскільки державні органу не мають вказівки, що саме слід записувати у паспорті і на якій підставі.

Профільним комітетом у Верховній Раді України по всім трьом законопроектам є Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

Коротка довідка: Закон України “Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” прийнятий наприкінці 1994-го року і введений в дію з початку 1996-го року, передбачав отримання ідентифікаційного номера кожною людиною. Верховна Рада у 1999 році внесла до цього закону зміни, що дозволили людям відмовлятись від прийняття ідентифікаційного номера. Проте при цьому можна по-різному трактувати дане положення, зокрема, в частині, чи може громадянин відмовитися від вже присвоєного йому ідентифікаційного номера. Також не вирішеним до сьогодні залишається питання використання процедури реалізації цього положення закону.

Володимир Яворський,
Секретаріат Ради українських правозахисних організацій

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори