пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200407
09.04.2004

Шляхом правди і творення

   

Тернопільському обласному історико-просвітниць-кому товариству "Меморіал" виповнюється п’ятнадцять років. Це перша офіційно зареєстрована у нашій області громадська правозахисна організація, яка була опозиційною до комуністичного режиму. У ті бурхливі часи "мирної революції" вона зуміла об’єднати найбільш свідомих людей, яким ціною відчайдушної боротьби, у протистоянні із загниваючою системою вдалося відстояти тогочасні ідеали, право на правду.

Наш кореспондент зустрівся з директором державного архіву Тернопільської області Богданом Хаварівським, який нині очолює обласне товариство "Меморіал", і попросив його розповісти про участь цієї громадської організації у суспільно-політичних процесах нашого краю.

- Спочатку хочу відзначити, що наше товариство створене 24 лютого 1989 року на зібранні представників обласної організації Спілки письменників України і товариства української мови імені Т.Шевченка. Очолила "Меморіал" Марія Куземко. На другому з’їзді Всеукраїнського товариства ухвалено рішення, що воно функціонуватиме надалі на незалежних від Всесоюзного "Меморіалу" засадах і носитиме ім’я знищеного у більшовицькому концтаборі видатного сина України поета Василя Стуса.

Яка основна мета нашої організації. Насамперед відтворювати історичну правду, захищати законні права та інтереси колишніх політв’язнів і репресованих. Розшукуємо замордованих у тюрмах і полеглих в часи національно-визвольної боротьби без вісти пропавших українських патріотів, допомагаємо літнім людям і малозабезпеченим сім’ям. Не залишаємо поза увагою відродження української національної культури, духовності і наших славних традицій.

- Якими конкретними справами звітують меморіальці напередодні п’ятнадцятиріччя цієї організації?

- За роки своєї діяльності наше товариство організувало і провело сотні розкопок місць, де лежали останки українських патріотів. Усі вони перепоховані урочисто і з почестями. Майже в усіх населених пунктах спільно з органами місцевої влади споруджено пам’ятники, меморіальні комплекси, встановлено пам’ятні знаки, насипано символічні могили. Зведено пам’ятники командирам УПА, які прославилися героїзмом і мужністю, Климу Савурі із Збаража, Рену Мізерному із Вербова Підгаецького, Круку з Мечищева Бережанського, Осипу Дякову-Горновому з Олесино Козівського районів. Прикро лише, що не всюди останнім часом за святинями організували дбайливий догляд - подекуди вони руйнуються і заростають травою, "зникають" огорожі.

- Чорною сторінкою в історії нашого народу, зокрема, західного регіону України, вписані жахливі події влітку 1941 року, коли напередодні вступу на наші землі німецьких військ, каральними радянськими органами було знищено тисячі українських патріотів, які на той час за політичними мотивами томилися у тюрмах.

- Пам’ять про більшовицькі звірства у липні сорок першого ще досі витає страшним кошмаром в очевидців цього жахливого злочину проти власного народу. На початку Другої світової війни, втікаючи від німецького нашестя, енкаведисти залишили після себе у тюрмах гори трупів. Про це свідчать документальні факти, фотографії, спогади очевидців, інші архівні матеріали, які зібрані і зберігаються нині у "Меморіалі". Наприклад, за неповними підрахунками у Тернопільській тюрмі знищено майже півтори тисячі в’язнів. У кременецькій - понад двісті, у Бережанській - більше ста. Серед них були лікарі, вчителі, священнослужителі, громадські діячі, студенти. Аби заглушити крики і зойки нещасних жертв, у дворах тюрем, де була влаштована м’ясорубка, цілодобово працювали потужні дизелі. А 954 в’язні в Чортківській тюрьмі, яких очевидно не встигли знищити, етапом повели до Умані Черкаської області. Частину з них розстріляли по дорозі, решту - на місці призначення. Пам’ять про них увічнена в музеї, що створений з ініціативи меморіальців у Чорткові.

- На жаль, більшовицька карально-репресивна машина нищила свій народ і в післявоєнний період. У західних областях України, зокрема на Тернопільщині, практично немає такої родини, якої б не зачепило хижацьке жало репресій.

- Справді, досить сказати, що протягом сорокових - п’ятдесятих років з нашого краю насильно вивезено на "перевиховання" у концтабори ГУЛАГу і сибірські мерзлоти понад 215 тисяч чоловік. Багато з них загинуло на каторжних роботах, а чимало з тих, хто повернувся на рідну землю, назавжди залишилися каліками, морально і фізично спустошеними. Заходи щодо державної підтримки колишніх політв’язнів і репресованих, визначені постановою Верховної Ради України ще за радянських часів, практично застаріли і потребують змін та доповнень з врахуванням реалій сьогодення. Прагнучи встановити історичну справедливість про злодіяння комуністичного режиму, "Меморіал" буде ставити вимогу провести суд над організаторами і злочинцями терору. З цією метою у багатьох населених пунктах області провели громадські слухання: "Комунізм - ворог народу, глухий кут цивілізації". Зібрано велику кількість письмових і записаних на плівку свідчень очевидців, документальних матеріалів, але через матеріальну скруту не можемо видати книги, аби донести їх до широкого загалу. Активно співпрацюємо з редакцією Книги пам’яті Тернопільщини, а три члени правління нашого товариства входять до складу редколегії видавництва книг із серії "Реабілітовані історією".

- Богдане Васильовичу, вже сама назва "Меморіалу" - історико-просвітницьке товариство - говорить про його функціональні обов’язки та призначення. Яка участь меморіальців у цьому важливому напрямку виховної роботи?

- Активісти "Меморіалу" роблять багато добрих справ. Спільно з іншими демократичними організаціями та державницькими структурами відзначаємо українські національні дати і ювілеї, проводимо вечори пам’яті визначних людей нашого краю та українських патріотів, презентації книг, які розкривають героїчну боротьбу українського народу за свою державу. Скажімо, на високому рівні пройшла науково-практична конференція "Роман Шухевич - постать на тлі нашої епохи", присвячена легендарному командиру УПА. Щорічно спільно з Тернопільською міською радою проводимо похід на Микулинецьке кладовище, де біля братської могили українських патріотів відбуваються траурний мітинг і поминальна панахида. Велику роль у національно-патріотичному вихованні відіграє газета "Дзвін", яка виходить з часу заснування нашої організації. До речі, це єдиний часопис, який ще зберігся серед осередків Всеукраїнського "Меморіалу".

Кожне звернення відвідувачів до "Меморіалу" є своєрідним віддзеркаленням реалій нашого життя. Одні приходять за допомогою чи порадою, інші - просто поговорити про наболіле, як кажуть, відвести душу.

З якими проблемами звертаються до вас люди, що їх найбільше хвилює?

- Контингент наших відвідувачів різний за віком. У переважній більшості їх турбує нинішня економічна нестабільність, соціальні негаразди, непроста суспільно-політична ситуація у країні. Часто звертаються колишні репресовані з проханням встановити їх законні права, вирішити соціальні проблеми, надати матеріальну допомогу. Багато людей досі розшукують своїх рідних, які загинули в тюрмах або пропали безвісти у роки національно-визвольної боротьби, зі своїми проблемами звертаються і учасники Другої світової війни, колишні "остарбайтери". Щоб надати їм дієву допомогу, підтримуємо тісні зв’язки із органами прокуратури, СБУ, державними архівами, військкоматами. Допомагають нам в цьому наші колеги - меморіальці з інших областей України.

Зрозуміло, що вирішити самотужки усі питання ми не змогли б без активної співпраці з нашими районними осередками, державними структурам ми, іншими громадськими організаціями. Підтримуємо тісні зв’язки з органами місцевої влади, представники яких беруть участь у проведенні заходів, надають допомогу. Скажімо, Тернопільська міська рада виділила кошти на реконструкцію меморіального комплексу "Могили українських січових стрільців", допомогла виготовити та встановити пам’ятний знак жертвам політичних репресій на приміщенні колишнього КДБ у Тернополі.

Користуючись нагодою, хочу висловити щиру подяку активістам "Меморіалу" за їх плідну і безкорисливу працю, усім, хто нас розуміє і підтримує у реалізації наших статутних завдань.

Розмову вів Антон Грицишин

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори