пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200319
14.04.2004 | Георгій Кобзар

"Можете подати до суду".

   

Так кажуть в американських кінострічках герої, як правило, зі знаком “мінус”, впевнені у собі та своїй безкарності.

Так в правовій літературі пропонується роботи тим українським громадянам, права яких порушені. Але в умовах нашої “демократичної” дійсності домогтися справедливості (а саме так перекладається з латинської слово “юстиція”) в судах дуже й дуже складно. І що вже казати про пересічних громадян, коли навіть заявами міського голови іноді просто нехтують.

Приклад із сучасної історії. Міський голова міста Чугуєва Галина Мінаєва, що перемогла на повторних виборах рівно рік тому, останнім часом опинилася в скрутному політичному становищі: більшість в міській раді створили депутати, що підтримуються районною державною адміністрацією. Отримавши “контрольний пакет”, вони мають змогу блокувати будь-яке рішення, пропоноване міським головою та “пробивати” своє. Але іноді (на жаль, дуже рідко) бува й таке, що хто-небудь з “більшовиків” своєчасно не збагне, як “правильно” піднімати (або не піднімати) руку вгору і віддає свій голос “не туди”. Така трагікомічна ситуація склалася й 18 квітня цього року, під час чергової сесії міської ради. Депутати голосували за прийняття програми святкування 160 річниці з дня народження свого славетного земляка художника Рєпіна й антимерська опозиція намагалася її провалити. Однак один з “більшовиків” проголосував “за”, питання було прийняте. Тоді неформальний ватажок “більшості” й формальний заступник голови Чугуївської райдержадміністрації пан Шевцов фактично зірвав роботу пленарного засідання ради.

З заяви Галини Мінаєвої до суду та прокуратури: “…Практично з самого початку засідання ради депутат Шевцов А.Л. повів себе зухвало, постійно вигукував із місця, заважав її веденню, дестабілізуючи роботу виборного органу місцевого самоврядування. Неодноразово висловлював образи на адресу головуючого на сесії міського голови. Міський голова змушена була здійснити неодноразові попередження про неприпустимість такої поведінки депутата, але Шевцов А.Л. не припинив своїх брутальних дій.

Згідно із ст.8 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” та п.2.10 Регламенту Чугуївської міської ради, сесія прийняла рішення про необхідність вибачення Шевцова А.Л. перед міським головою та, у випадку відмови, позбавлення Шевцова А.Л. права приймати участь у роботі сесії. Однак депутат Шевцов цинічно проігнорував це рішення”.

Якщо вдуматись, то це взагалі якийсь “беспредел”. Державний чиновник, колишній військовий, чоловік в кінці кінців, привселюдно ображає не просто міського голову, а красиву молоду жінку й, на очах у всіх, відмовляється навіть вибачитись перед нею. Мало того (а як на мене, то й цього вже забагато), депутат відкрито плює на рішення ради, не залишає залу засідань і продовжує не тільки голосувати, а ще й диригувати голосуванням інших. Цікаво, що присутні в залі міліціанти ніяк на це не відреагували. Наприкінці він взагалі вивів геть свою слухняну групу, зірвавши роботу ради.

“Таким чином Шевцов А.Л. самовільно, протягом тривалого часу (приблизно 5 годин) грубо порушував громадський порядок, здійснив цілком неправомірні дії, що призвели до зриву сесії ради. Внаслідок цього не була взагалі розглянута переважна більшість питань порядку денного…”

Після цього увірвався терпець навіть у такої спокійної людини, як пані Мінаєва. Вона подала заяву до Чугуївського місцевого суду, в якій вимагала порушити кримінальну справу за ст.356 Кримінального кодексу України (самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій… якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам), у відношенні Шевцова А.Л.

Крім того, у поданні до прокуратури міський голова наполягала на порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.296 Кримінального кодексу України (хуліганство) у відношенні того ж таки Шевцова А.Л. Заяви були подані 30 квітня 2003 р. і, за законом, протягом 10 днів відповідні інстанції повинні були відреагувати.

Але “меч правосуддя”, що дуже швидко карає тих, хто вкрав гусака або пляшку горілки, тих, хто “по п’яній лавочці” набив комусь пику, навіть тих, хто з “недозволеними гаслами” вийшов протестувати, цього разу так і не спрацював. Феміда залишилась не тільки сліпою, а ще й оглухла та оніміла . У відповідь – ні “гу-гу”.

Галина Мінаєва 16 травня вимушена була звернутися зі скаргою вже до прокурора Харківської області та черговою заявою до Чугуївського суду, нагадавши правоохоронцям про їх прямі обов’язки. Наприкінці місяця із суду на адресу “Председателю Чугуевского городского совета народных депутатов” (такої посади взагалі не існує) надійшов лист (не рішення, не постанова, не ухвала, як вимагає закон), зміст якого зводився до того, що “листи потерпілої не відповідають вимогам Кримінально-процесуального кодексу”. І все! А з прокуратури взагалі не надійшло жодної відповіді, складається враження, що заявами міського голови просто знехтували. Натомість з Чугуївського районного відділу внутрішніх справ, куди з невідомих причин прокуратура переадресувала заяву Мінаєвої, надійшов псевдолист, відписка, в якому міському голові по-єзуїтські рекомендувалось звернутися зі своїм питанням… до комісії Чугуївської міської ради з питань депутатської етики.

Ось собі і маєш. Хочеш захистити себе, свої права – подавай до суду. Але “залиш надію всяк, хто сюди входить”. На прикладі протистояння Мінаєва – Шевцов годі й сподіватись, що справедливості можна дочекатись. Може, аби Шевцов не був високим функціонером райдержадміністрації, все б вирішилося б набагато скоріше? А може, він би тоді взагалі не насмілився перетворювати сесію міської ради на хуліганський “цирк”?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори