«Та його закопать давно пора!», - заявив голова Вишгородської райдержадміністрації Василь Мельник і порадив журналісту боятися

Тетяна Богун:

Скандалами з погрозами перетерти журналістів на порошок українців уже давно не здивуєш. Проте випадок, який недавно стався у Вишгороді, стандартним не назвеш. Як минулої п’ятниці на прес-конференції повідомив редактор газети «Вишгород» Віталій Борзовець, голова Вишгородської райдержадміністрації Василь Мельник погрожував йому фізичною розправою.

Причому своїх намірів районний керівник навіть не приховував. «Почалося все з того, що я як представник преси прийшов на збори міських депутатів і ввічливо поставив голові запитання», - розповів пан Віталій. Цікавість журналіста Мельникові явно не сподобалося, тому, недовго думаючи, Василь Віталійович «тактовно» заявив, що з Борзовцем «общаться» не хоче, й попросив газетяра вийти.

Коли прохання не подіяло, вишгородський чиновник із вигуками «Пошел отсюда!» виштовхав свого «кривдника» на вулицю. А потому ще й переказав депутатам, аби порадили журналюзі при зустрічі переходити на інший бік вулиці, інакше він, мовляв, «за себе не ручається». «Та його вже закопать давно пора, за те, що він написав!», - кричав Василь Мельник. І додав, що слова його можна розцінювати як завгодно, а кому дуже пече, хай із ним судяться.

Журналіст не розгубився і пообіцяв голові, що скаргу до суду подасть обов’язково, після чого й прийшов на прес-конференцію розповісти про свою проблему. «Я розумію, що писав про цього чоловіка критичні матеріали й міг йому дошкулити, але ж це не дає йому права так поводитись», - пояснив Віталій Борзовець. За словами журналіста, це вже не перша погроза в його бік. «Вже три роки, як я з дому без пістолета просто не виходжу, бо досить наслухався, як мене «замочать», - резюмував редактор «Вишгорода».

Голова вишгородської міської ради Олександр Кімлач прийшов на прес-конференцію, аби підтримати журналіста. «Збори, з яких вигнали Борзовця, керівник райдержадміністрації скликав для того, щоб домовитись із депутатами про проведення серед мешканців Вишгорода референдуму за висловлення мені недовіри. Але на зустріч із 32 депутатів прийшло лише п’ять, та й ті порадили Мельникові винести на референдум про недовіру й власне прізвище, йому ж, мовляв, як чесному нічого боятися, - пояснив Олександр Борисович. - Мельник зрозумів, що може потрапити в пастку, яку готував для мене, і розлютився». «Нелади» з колегою у Кімлача вже давно. «Мене вибрали люди, а його призначила на посаду влада, і так склалося, що діалог у нас не склався. - поскаржився пан Олександр. - Зрештою, це тільки Києву пощастило, що там нема двовладдя, а за межами столиці майже повсюди такі тертя...»