MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Українська Асоціація Міжнародної Амністії вітає призначення Спеціального Радника ООН щодо попередження геноциду

12.05.2004   
На думку авторів звернення, пришвидшення ратифікації Римського Статуту буде важливим для України та для підняття міжнародного іміджу нашої держави як активної учасниці процесу подолання безкарності.

Міжнародна Амністія, яка є членом Наглядової Ради Міжнародної Коаліції за Міжнародний Кримінальний Суд, вітає призначення Спеціального Радника ООН щодо попередження геноциду напередодні 11 квітня 2004 року – історичної віхи подолання безкарності. Два роки тому, 11 квітня 2002 року набув чинності Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду.

Міжнародний Кримінальний Суд було створено на основі Римського Статуту, прийнятого 17 липня 1998 року в Римі на Дипломатичній Конференції Повноважних Представників ООН. Члени та симпатики Міжнародної Амністії працюють над створенням Міжнародного Кримінального Суду з 1993 року.

У другій половині ХХ століття, незважаючи на мільйони жертв геноциду, злочинів проти людства та військових злочинів, держави світу переважно не виконують власних зобов’язань щодо притягнення винних у таких злочинах до відповідальності. Внаслідок цього злочинці діють у впевненості, що навряд чи вони будуть покарані, а жертви ніколи не дочекаються справедливості. Міжнародний Кримінальний Суд може стати значним кроком на шляху подолання цього явища.

Держави, які ратифікували Римський статут, зобов’язалися дотримуватися нової системи міжнародної справедливості, згідно з якою національні суди цих країн мають першочерговий обов’язок переслідувати людей, звинувачених у найгірших у світі злочинах за міжнародним правом. Якщо ж держави не можуть або не бажають цього зробити, це зробить Міжнародний Кримінальний Суд.

Напередодні цієї дати (11 квітня), а також на відзначення річниці геноциду в Руанді, 7 квітня 2004 року, Генеральна Асамблея ООН створила посаду Спеціального Радника ООН щодо попередження геноциду, мандат якого поширюється на геноцид, масові вбивства, «етнічні чистки» та інші подібні серйозні порушення прав людини. Передбачається, що Спеціальний Радник працюватиме у тісному контакті з Міжнародним Кримінальним Судом не лише для попередження, але для швидкого реагування на таке жахливе явище, як геноцид, і підпорядковуватиметься Генеральному Секретареві ООН.

Україна відіграла важливу роль у підтримці створення Міжнародного Кримінального Суду, підписавши Римський статут 20 січня 2000 року. Цей підпис означає намір і готовність ратифікувати Статут. Станом на 1 квітня 2004 року його ратифікували 92 держави (фактично половина держав світу), і зараз Міжнародний Кримінальний Суд має ще більшу підтримку країн з усіх регіонів світу. Необхідна якнайшвидша ратифікація Статуту всіма країнами, які його підписали, щоб дія документу поширилася й на ці країни.

Україна підписала Римський Статут, але на жаль ще не ратифікувала його. В Україні зараз ведеться підготовча робота по ратифікації Римського Статуту. Наприкінці 2000 року Римський Статут пройшов перше читання у Верховній Раді, проте у червні 2001 року Конституційний Суд України визнав, що для ратифікації Україною Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду потрібні зміни до Конституції.

У 2003 році у ході підготовки до конституційної реформи в Україні, жоден із законопроектів щодо змін Конституції України, поданих до Верховної Ради України, у тому числі і той, за який проголосувала конституційна більшість, не містив положень, які б дозволяли Україні ратифікувати Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду. Міжнародна Амністія закликає парламентарів і Президента України включити до системної конструкції конституційної реформи, що вже вибудувана, певний контрольний елемент – елемент відповідальності влади за свої дії, і не лише перед власним народом, але й перед міжнародним співтовариством. Саме таким елементом може бути офіційно підготовлений спеціалістами і експертами та узгоджений між двома міністерствами – Міністерством юстиції і Міністерством закордонних справ – законопроект щодо змін до Конституції України та інших законодавчих актів стосовно можливості співпраці з Міжнародним Кримінальним Судом, поданий до Адміністрації Президента ще у 2002 році. На жаль, вже майже два роки Адміністрація Президента України не дає офіційної відповіді на запити Міжнародної Амністії щодо долі цього законопроекту, а усно повідомляє, що такий проект в АП не зареєстрований, відсутній він і у Верховній Раді.

Ми пропонуємо віднайти цей законопроект і подати його у якості конкретної пропозиції змін до Конституції у контексті конституційної реформи.

Пришвидшення ратифікації Римського Статуту буде важливим для України та для підняття міжнародного іміджу нашої держави як активної учасниці процесу подолання безкарності.

13 квітня 2004 року
За докладнішою інформацією звертайтеся до прес-служби УАМА
тел. 044 469-70-27, [email protected]  

 Поділитися