Європейський суд справедливості підкреслив права громадськості на доступ до інформації

З метою уможливлення свободи інформації і гарантування «найширшого можливого доступу» до урядових документів, Європейська Рада та Комісія ухвалили Кодекс поведінки у грудні 1993 року, пізніше перевівши його у юридично обов’язкове Рішення. Відповідно до цього Рішення, у доступі може бути відмовлено, якщо розкриття може підірвати «захист громадських інтересів (національна безпека, міжнародні відносини, грошову стабільність, судове провадження, перевірки і розслідування) або для захисту службової конфіденційності процедури». У справі, що розпочалась у березні 1999 року, фін Оллі Маттіла вимагав доступ до кількох документів, що стосуються домовленостей про кооперацію між ЄС та Росією.

Обидві, Рада і Головний Директорат з міжнародних відносин Комісії, відмовили надати пану Маттіла запитані документи, посилаючись на винятки задля громадських інтересів у Кодексі поведінки і потреби зберегти конфіденційність переговорів між ЄС та країною, яка не є членом ЄС.

У вересні 1999 року Суд першої інстанції відхилив усі запити з різних причин. Відповідно до першого рішення, частковий доступ становитиме порушення принципу пропорційності, оскільки перевірка витребуваних документів показала, що частковий доступ не матиме значення для заявника, оскільки не становитиме для нього жодної користі.

Апелюючи це рішення, Маттіла вимагав хоча б частковий доступ, наполягаючи на тому, що це його особиста справа – вирішувати чи буде для нього зиск з цих документів, а не суду першої інстанції на основі аргументів іншої сторони. Суд постановив, що «інституції є зобов’язаними на підставі Рішень 93/731 і 94/90 відповідно і на підставі принципу пропорційності оцінити, чи буде частковий доступ, наданий до інформації, яка не підпадає під винятки, за відсутності якого рішення про відмову у доступі до документів повинно бути скасовано як незаконне внаслідок помилки закону».

Прес-реліз Суду (22.01.2004)
www.curia.eu.int/en/actu/communiques/cp04/aff/cp040010en.htm  
Рішення у справі C-353/01 (доступно 11 мовами)