пошук  
версія для друку
26.05.2004
джерело:
(“Свобода”, №14, 13-19 квітня 2004 р.)

Генеральною прокуратурою завершено розслідування вбивства слов’янського журналіста Ігоря Александрова

   

Невдовзі справу буде направлено до Верховного суду для визначення підсудності розгляду, а зараз з нею знайомляться її учасники — 12 обвинувачених, захисники, потерпілі. Тож адвокату сім’ї загиблого Богдану Ференцу є що розказати.

— Богдане Васильовичу, ознайомившись з матеріалами справи, яку оцінку ви дасте роботі слідчої групи?

— У цілому позитивну. Хоч і запізно, але слідчі нарешті дійшли правильних висновків, принаймні в частині мотивів убивства журналіста. Щоправда, залишаються питання щодо виконавців, їхньої конкретної особистої участі в скоєнні злочину.

— Тобто слідство визнало, що Александров загинув у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків.

— Більше того, як стверджує слідство, замовники злочину спочатку не мали на меті вбивати журналіста, а планували лише серйозно його налякати, аби він зрозумів, що це пов’язано з його журналістською діяльністю, та припинив вести свої викривальні передачі на телебаченні. Але далі трапилося те, що називається “ексцесом виконавця”, — один із нападників вийшов за межі попередніх домовленостей і заподіяв журналістові травм, які призвели до його смерті. Про мотив злочину свідчить і місце скоєння. Напад можна було б здійснити, наприклад, і біля помешкання журналіста, але тоді зв’язок між побиттям і його професійною діяльністю був би не таким очевидним.

— Відомо, що матеріали справи містять кілька епізодів, об’єднаних в одне провадження, а не лише вбивство Ігоря Александрова.

— Справді, Рибак-старший, якого слідство вважає замовником вбивства журналіста, також обвинувачується в діяннях злочинного угруповання, де він був лідером — там є і вбивства, і замахи на вбивства. Справа об’єднує дев’ять епізодів, вбивство Александрова значиться під номером 6.

— Чи визнали обвинувачені свою вину?

— Ті, кого слідство вважає безпосередніми виконавцями, свою вину визнали повністю. Брати Рибаки, яких обвинувачують у замовленні й організації цього злочину, жодних показів не дали і винними себе не визнали. Можливо, вони оберуть відповідну лінію захисту після того, як ознайомляться з матеріалами справи. Інші ж обвинувачені розповіли про обставини вчинення злочину, які в цілому співпадають і з протоколом огляду місця події, і з висновком судово-медичної експертизи.

— Зауважимо, що тепер вже покійний Юрій Вередюк, якого прокуратура раніше обвинувачувала в скоєнні цього злочину, також визнавав свою вину й давав “правдиві” зізнання щодо участі у цьому вбивстві.

— Саме тому я вважаю, що передчасно давати остаточні оцінки та вважати обвинувачених винними в цьому злочині. Це може зробити тільки суд. Що ж стосується Вередюка, звичайно, мене продовжують цікавити мотиви, з яких попередній склад слідчо-оперативної групи фабрикував розслідування. Адже для всіх було очевидним, що Вередюк не міг бути навіть найостаннішим членом якоїсь організованої групи внаслідок своїх психічних і фізичних вад. Це була хвора, деградована людина. На жаль, у матеріалах справи я не знайшов відповіді на ці важливі питання. Можливо, ми про них дізнаємося згодом.

— До відповідальності в межах цієї ж справи притягаються й працівники міліції, яких слідство обвинувачує в штучному створенні доказів винуватості Вередюка. Але ж не міліціонери вели слідство. Чи висунуто обвинувачення працівникам прокуратури, які “повісили” вбивство на явно невинувату людину?

— Ні, у перевищенні владних повноважень поки що звинувачують тільки співробітників міліції. Працівники прокуратури, які проводили слідство, проходять у справі як свідки. Причому, наскільки я розумію, справу щодо міліціонерів, які були причетні до фальсифікації, мають виділити в окреме провадження (розмовляв Володимир Бойко).

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори