У день здачі цього номера до друку до редакції з видавництва “Преса України”, котре підпорядковане Державному управлінню справами (ДУСі), надійшов датований 30 березня “цінний” лист...

“Головному редактору газети “Свобода” О.Ляшку

Проект договору оренди нежитлового приміщення, яке використовується вашою редакцією, згідно вимог законодавства був переданий до регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву для отримання дозволу на укладання договору оренди та погодження розміру ставки орендної плати.

Станом на 30 березня 2004 року згоди на укладання договору оренди видавництвом отримано не було.

У зв’язку з наведеним, враховуючи, що відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Цивільного та Господарського кодексів України користування нежитловими приміщеннями, які знаходяться у державній власності, можливо лише на підставі належним чином укладеного в письмовій формі договору, а дозвіл на укладання договору оренди з вашим підприємством видавництвом не отримано, просимо в термін до 7 квітня 2004 року звільнити нежитлове приміщення, яке використовується вашою редакцією.

Заступник директора державного видавництва “Преса України” Я.Горденюк.”

У такий оригінальний спосіб керівництво ДУСі відреагувало на статтю “Авантюри ДУСі Кучми”, опубліковану в “Свободі” №11. В ній ми повідомляли про таємний указ Президента Кучми від 3 лютого 2004 року, котрий відкриває шлях до приватизації державного майна, що перебуває в управлінні Державного управління справами. Коротко нагадаємо її зміст (з усією статтею ви можете ознайомитися на щойно відкритому інтернет-сайті газети www.svoboda.com.ua).

Після призначення керівником ДУСі Ігоря Бакая — відомого далеко за межами України майстра шахрайських схем по відбиранню в держави її майна й ресурсів — зловживання в цьому управлінні стали ще масштабнішими. При ДУСі створюються десятки фірм-одноденок, які безвісти зникають  одразу після перерахування на їх рахунки сотень мільйонів гривень державних коштів. Через одне з таких “дочірніх” підприємств були відмиті впродовж 2002—2003 років два десятки мільйонів доларів на будівництво в Кончі-Заспі під Києвом нового будинку для Президента Кучми. В такий же спосіб зникли близько 40 мільйонів доларів, котрі ДУСя збирала по всій країні з губернаторів і підневільних бізнесменів начебто на придбання для “гаранта” двох літаків “Боїнг”.

Аби замести сліди цих та багатьох інших злочинів, котрі щодня кояться в ДУСі, Бакай ініціював появу таємного президентського указу, який дозволяє приватизацію державного майна під приводом передачі його до статутних фондів підприємств з “іноземними” інвестиціями, на створення яких ДУСя теж отримала право. Після того як державне майно вартістю в мільярди гривень буде розтягнуто по нашвидкоруч заснованих “спільних підприємствах”, які післякучмівська влада шукатиме потім стільки ж, скільки філіппінці шукають мільярди свого колишнього диктатора Маркоса, ДУСю планується ліквідувати.

Про те, що цей підступний план — не вигадка автора, свідчать нові факти, які нам повідомили небайдужі люди з адміністрації Президента Кучми вже після виходу попередньої статті на цю тему.

На місці будинку №10 на вулиці Липській у Києві, котрий 2001 року був вилучений із комунальної власності столичної громади начебто під офіційну резиденцію “гаранта”, закінчується зведення нового офісного центру. Справжнім власником інвестора будівництва — фірми “Антарес” — обізнані люди називають одного із заступників Бакая.

На центральній столичній вулиці Інститутській, 18 на виділеній містом земельній ділянці для ДУСі за невідомо які гроші зводиться 15-поверховий будинок, в якому буде лише по одній квартирі на поверсі. Мешкатимуть тут керівники ДУСі та інша новоявлена “еліта”.

В старовинному будинку №9 на іншій столичній вулиці, Круглоуніверситетській, котрий також перебуває в управлінні ДУСі, нещодавно зайнялася покрівля. Тепер під приводом реставрації архітектурну пам’ятку збираються віддати черговому “інвестору”, який зведе на цьому місці ще один офісний центр. Скільки мільйонів матиме на цій оборудці Бакай, мали б з’ясувати правоохоронні органи.

Земельна ділянка, на якій зараз ще стоїть, але вже закритий цілком пристойний ДУСін ресторан “Фортеця” (це біля “Президент-готелю” в Києві), продана під будівництво елітного готелю. Вартість проекту — понад 70 мільйонів доларів. Ще 20 мільйонів “інвестор” віддав за землю. Куди вони поділися — теж мало б зацікавити правоохоронців.

Інші ДУСіни ресторани — “Козак-Хол” і “Любава”, які зводилися для харчування “гаранта” і його почту, передані в оренду приватному підприємцю, в алупкінському ресторані якого “Тифліс” глава президентської адміністрації Віктор Медведчук минулого року гучно відзначив своє 50-річчя.

Про всі факти “підприємницької” діяльності ДУСі ми повідомлятимемо читачів одразу, як тільки нам стане відомо.

До речі, лист до редакції з вимогою звільнити орендоване впродовж восьми років приміщення — не єдина реакція на нашу попередню статтю. Після появи “Авантюр ДУСі Кучми” в заміську резиденцію “гаранта” нагнали сотню душ, які за кілька днів закінчили впорядковувати територію навколо нового будинку. Очевидці нарахували одних лише автомобілів з ялинками біля сорока.

На автомобілях, що обслуговують Бакая і його дружину-співачку (котра привертає до себе увагу скоріше не голосом, а коштовностями, придбаними, очевидно, на “трудові” доходи чоловіка), чотири з яких — “Порше” вартістю понад 120 тисяч євро кожен, після нашої статті замінили державні номери серії “АП” на менш прикметні. Натомість на автомобілі заступника Бакая Ігоря Черкаського (якому в порушення встановленого порядку присвоєно перший ранг державного службовця) з’явився державний номер “051”, на який, згідно з президентським указом, мають право не активні члени столичних угруповань, хай навіть і колишні, а лише міністри й керівники інших центральних органів влади.

У будинку №19 на столичній вулиці Шовковичній, котрий Бакай оформив на підставних осіб, завдяки нашій публікації активізувалися реставраційні роботи. Проте за які кошти вони ведуться, досі залишається таємницею.

Прикметно, що правоохоронні органи жодним чином не реагують на наші публікації. Ймовірно, їх керівники чекають, коли зміниться влада, от тоді вже вони й покажуть свою майстерність. А коли голова спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Валентина Семенюк, котра, як і інші народні депутати, віднедавна отримала право доступу до таємниць, звернулася до Медведчука з проханням надати текст таємного указу Кучми, їй відмовили. Чи не тому, що цей указ виданий в порушення Конституції?