пошук  
версія для друку
07.06.2004
джерело:
(“Інформаційний бюлетень”, №16, 22 квітня 2004 р.)

28-річний кременчужанин Андрій Номеровський 19 лютого цього року увечері повертався додому. Та не встиг зайти у під’їзд власного будинку, як його наздогнали двоє чоловіків у міліцейській формі й без пояснень почали щосили бити міліцейськими кийками

   

Почувши шум, сусідка Андрія прочинила двері й крикнула: “Що ви там робите? Я викличу міліцію!” Нападники, очевидно, злякавшись, зникли. Через кілька хвилин із сусіднього будинку прибігли Андрієві батьки, яким зателефонувала сусідка, й побачили непритомного сина в калюжі крові, а поруч — уламки міліцейського кийка.

Потім було тривале лікування в нейрохірургічному відділенні й епопея із розслідуванням злочину. Батьки хлопця звернулися до кременчуцької прокуратури із заявою про те, що міліція затягує слідство й, певне, намагається приховати скоєне її співробітниками. До палати сина заводили по 2-3 чоловіка на упізнання, пише мати Андрія прокуророві. Одного з нападників він упізнав, однак протоколу слідчі не склали, а згодом чомусь почали говорити про необхідність повторного упізнання злочинців. “На моє запитання про те, чому не затримали підозрюваного, слідчий відповів, що всі бригади вихідні сьогодні і роз’їхались по селах, на зміні будуть через кілька діб”, — пише мати, М. Номеровська.

“Ми бачимо, що справа з розслідуванням злочину стосовно сина затягується з метою втрати доказів, часу й актуальності, а працівники міліції, винні в цьому злочині, не будуть притягнуті до відповідальності перед законом. Незважаючи на те, що нашу заяву передано 23.02.04 прокурору м. Кременчука, і він нас по телефону неодноразово запевняв, що протягом 10 днів буде порушено кримінальну справу, фактично її не порушено й досі. З канцелярії обласної прокуратури 1 березня нам відповіли, щоб чекали відповіді протягом місяця, кроків як з боку працівників міліції, так і з боку прокуратури для розслідування цього жорстокого злочину ми не бачимо”.

Подивувалися потерпілі й з того, що місцева прокуратура вирішила направити матеріали на розслідування до Автозаводського райвідділу УМВС, того самого, що, як неодноразово заявляли Номеровські, робило все, аби приховати докази про вину своїх співробітників. А ще більший шок викликало те, пише В. Номеровський, що в Кременчуцькій прокуратурі йому сказали, нібито їх син не впізнав того міліціонера, на якого вказував при упізнанні в лікарні, хоча допит Андрія відбувався в присутності матері, і ніякого “упізнання” там не проводилось. Щоб спонукати правоохоронців до встановлення законності й справедливості, Номеровські звернулися до обласної прокуратури з проханням узяти цю справу під свій контроль і відсторонити нечесних “фахівців” від розслідування.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль