пошук  
версія для друку
15.06.2004 | Олександр Балабко
джерело:
(«Вечірній Київ», №68, 12 травня 2004 р.)

Нотатки: Всеукраїнська нарада керівників ЗМІ у Житомирі

   

Багато хто з киян, приходячи з роботи, дивляться політичні новини по кількох телеканалах, зокрема і по П’ятому, що відображає різні, часом протилежні, думки. І, безумовно, порівнюють, роблять висновки. Це стосується й друкованих ЗМІ, яких у Києві – на будь-який смак.

У віддаленій українській провінції ж усе це неможливе, оскільки найпоширеніші там три центральні телеканали, незважаючи на форму власності, мало чим відрізняються в подачі новин. Хоча, здавалося б, Перший національний – то державний, а «1+1» та «Інтер» – незалежні приватні й мали б чимось відрізнятися. Але ні – і по одному, й другому, й третьому в ці святкові дні ми, приміром, почули й побачили, як представники СДПУ(о) крокували в першотравневих колонах і як частували ветеранів ста грамами 9 травня. Ніби в нас одна єдина партія, а не близько ста! Чи ж могло бути інакше, коли мас-медійну сферу в загальнодержавному масштабі здебільшого зосереджено в руках представників отієї, вже названої партії?

Тож немає значення, що, як було зазначено на цій Всеукраїнській нараді в Житомирі, лише 3,8 відсотка телерадіоорганізацій мають державну форму власності. Бо й решта недержавних здебільшого не відрізняються особливим плюралізмом думок. Адже за роки незалежності так і не досягнуто рівності можливостей для провідних гравців на політичній арені: у кого в руках адмінресурс, той ним сповна й користується.

Згодьтеся, якби впродовж цих років наша влада дбала про оту рівність можливостей, аби законодавчо унеможливила, наприклад, прославляння тільки однієї партії на загальнодержавних каналах, незалежно від форми власності, то і сама влада, і держава загалом мала б нині зовсім інший імідж. І в українців, і в світової спільноти.

На нараду до Житомира керівники столичних муніципальних ЗМІ їхали під враженням надзвичайно гострої заяви Київської міської ради з приводу виборів у Мукачевому. У заяві сказано, що масштаби масових порушень законодавства там не знають аналогів у новітній історії України, тож вимагають відповідного реагування і влади, і суспільства. Серед цих порушень, до речі, – позасудове відключення від ефіру незалежної телекомпанії «М-студіо». Але навряд чи влада зробить із цих подій адекватні висновки: «новошвидкоспечений» голова Мукачевого на згадуваних телеканалах має «зелену вулицю» й розповідає, як заходився лагодити дахи у місті.

Невже ці події не заторкнули колег із міст, містечок, селищ? Адже незабаром і там вибори, адже саме по місцевому самоврядуванню завдано нищівного удару. В усякому разі, не було про це почуто від представників регіонів бодай слова на житомирській нараді під назвою «Суспільство, ЗМІ, держава: вектори взаємодії». Виступи, певно, було заготовлено й прорецензовано в обласних владних органах, тому промовці не побажали відійти від написаного.

Відверто про проблеми говорив і президент Національної радіокомпанії України Віктор Набруско: «якщо й далі експлуатуватимемо передавачі епохи Кагановича, то наш інформпростір просто розчиниться у світових глобальних системах». Привідкрив завісу нелегкого «життя-буття» Національної телекомпанії її президент Олександр Савенко. Йому, як і його попередникам, повсякчас доводиться вислуховувати безпідставні звинувачення й образи від народних депутатів, які ніби не розуміють, що «не туди б’єш, Іване». Адже що казати, коли цілу інформпрограму було «відряджено» на Перший національний з приватного каналу, тож і оповідає вона відповідно устремлінь своїх господарів. І таких «приймаків» тут не один: через них, зізнався О.Савенко, державний канал не може ні почати мовлення Гімном України, ні завершити. Та й як можна працювати, коли в розрахунку на кожного жителя-телеглядача України держава виділяє 39 копійок? Телекомпанія давно в боргах, немов у шовку.

Слухаючи ж виступи з місць, ми, кияни, ловили себе на думці, що живемо ніби в різних світах. Ми опікуємося, приміром, розвитком інтернет-мереж, веб-порталами, а на Львівщині жодна з редакцій райгазет не має електронного зв’язку. І це на кордоні з Євросоюзом! А чернігівці мають так звану Ніжинську яму, де важко зловити і теле-, і радіосигнал. Вінниччанам же й досі болять наслідки циклону 2000 року: проводове мовлення там практично знищено…

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори