Репресії в Сумах проти журналістів

"12 травня я був учасником мітингу проти об’єднання сумських вузів, який відбувся о 16-ій годині в центрі Сум біля пам’ятника Шевченку. В своєму виступі я висловився проти даного об’єднання, як і решта учасників.

Через три години після завершення мітингу до мене додому прийшли мої батьки і повідомили, що мене на 9-ту годину ранку 13 травня викликає до себе мій начальник по роботі, виконуючий обов’язки генерального директора Сумської ОДТРК Олександр Гвоздик. Під час особистої зустрічі наступного дня він повідомив, що я повинен написати заяву на звільнення за угодою сторін внаслідок того, що своєю участю в мітингу проти об’єднання вузів я перевищив межі допустимої поведінки для журналіста державної телерадіокомпанії. Свідком розмови між нами був мій батько Єлишевич Г.Л.

О.Гвоздик не заперечив того факту, що ініціатива щодо мого звільнення виходить не від нього, а від неназваної третьої сторони, і пояснив, що коли він сьогодні не звільнить мене, то завтра звільнять його, а можливо, і весь колектив телекомпанії.

До участі в мітингу керівництво телерадіокомпанії не мало до моєї роботи суттєвих претензій, свідченням чого є той факт, що мені довірили підготовку півгодинного репортажу до останнього Дня Перемоги.

Також генеральний директор запропонував мені написати дві заяви, одна з яких мала бути датована 11 травня, щоб, як він пояснив, можна було в разі чого довести, що на мітингу я виступав не як журналіст СОДТРК, а як приватна особа. Іншу заяву слід було датувати 26 травня, оскільки саме в цей день завершувався термін моєї відпустки, яка почалася 11 травня. Не бажаючи розпочинаючи довгий і виснажливий конфлікт через посаду редактора і підставляти своїх колег-журналістів СОДТРК, я пішов назустріч О.Гвоздику і в той же день, 13 травня, написав дві заяви на звільнення за угодою сторін."