Як витрачалися бюджетні кошти, що були виділені на перебудову судової системи

Факти перевірки, проведеної Рахунковою палатою, свідчать, що створенням у 2002 році спеціального органу щодо організаційного забезпечення діяльності судів – Державної судової адміністрації України, не вдалося вирішити одну із пріоритетних цілей судової реформи – впровадження особливого порядку фінансування й організаційного забезпечення діяльності судів та забезпечення можливості повного і незалежного здійснення правосуддя.

За своєю структурою схема організаційного забезпечення судів практично повторює ту, що існувала раніше, коли забезпечення судів здійснювалося Міністерством юстиції, а господарських – Вищим господарським судом України. На територіальні управління Державної судової адміністрації України покладено, по суті, колишні функції обласних управлінь юстиції, оскільки сфера їх діяльності обмежується забезпеченням роботи тільки загальних місцевих судів, що не узгоджується з вимогами частини 2 статті 125 Закону України «Про судоустрій України».

Перевірка виявила, що планування Мін’юстом видатків та подальше фінансування Державною судовою адміністрацією України (ДСА) судової влади у минулому році здійснювалось без належного врахування пріоритетів у розбудові судових органів. ДСА не вдалося вирішити більшість успадкованих організаційно-матеріальних проблем, що стосуються реформування судової системи. На жаль, ці проблеми перетворилися на хронічні і у нинішньому бюджетному році. Це стосується належного забезпечення судів нормативно-правовою базою, комп’ютеризації (забезпеченість 45%), ведення звукозапису судових процесів (63%), забезпечення в достатній кількості засобами зв’язку (60%) та доставки поштової кореспонденції, створення належних умов для ізоляції заарештованих під час розгляду кримінальних справ у приміщенні судів, належної охорони та обладнання сигналізацією судових приміщень, упорядкування архівів.

Наявна структура та штатна чисельність працівників територіальних управлінь Державної судової адміністрації України неспроможна забезпечити ефективне виконання покладених на управління функцій та завдань, навіть щодо організаційного забезпечення місцевих судів загальної юрисдикції.

Проведений аудит виявив, що рівень фінансового забезпечення діяльності судів, який склався в останні роки, не створює умов для повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до Закону України «Про судоустрій України». Причиною цього є те, що Державна судова адміністрація України не визначила фінансові нормативи, які б дозволяли обрахувати рівень фінансування кожного суду та забезпечували можливість повного й незалежного здійснення правосуддя згідно з вимогами чинного законодавства. Навіть, щодо організаційного забезпечення судів загальної юрисдикції.

Перевіркою встановлено, що неналежне управління фінансовими і матеріальними ресурсами та відсутність системи внутрішнього фінансового контролю в Державній судовій адміністрації та судах, призвели до бюджетних правопорушень і неефективного використання державних коштів на суму 8,1 млн. гривень.

Заробітна плата суддям та працівникам судової системи не забезпечена в повному обсязі бюджетними асигнуваннями, що спричинило подання суддями численних судових позовів на дії Міністерства фінансів України.

Внаслідок правової невизначеності термінів розгляду документів про переобрання суддів на всіх етапах їх проходження, 248 суддів протягом року отримували з бюджету заробітну плату у сумі понад 2118,0 тис. грн., без права здійснювати правосуддя, що є неефективним використанням бюджетних коштів.

Крім того, аудиторами Рахункової палати встановлено, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 692 Програма забезпечення судів належними приміщеннями на 2002 – 2006 роки не враховує їх реальні потреби і має бути переглянута.

За результатами аудиту Колегія Рахункової палати направила висновок до Державної судової адміністрації України. Про виявлені порушення вимог чинного законодавства поінформовано Верховну Раду України, Уряд, Раду суддів України.