пошук  
версія для друку
06.07.2004
джерело:
(„Сільські вісті”, №65, 8 червня 2004 р.)

Ознайомитися з «темниками»-інструкціями для «щоденного вжитку», які впродовж кількох років диригують інформаційним хором значної кількості українських ЗМІ, можна було на виставці «Проблеми розвитку свободи слова в Україні», приуроченій до Дня журналіста. Її організував у кулуарах Верховної Ради парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації

   

На двох стендах розміщено «експонати», котрі орієнтують, як подавати соціологічні дослідження, як трактувати кожну вагому подію з парламентського, суспільного, міжнародного життя, яку інформацію і висловлювання яких політиків залишати «без коментарів». Серед таких, зрозуміло, — лідери опозиційних партій та парламентських фракцій, мер Києва О. Омельченко, народні депутати, котрі «не дружать» з владою.

Один із експонатів свідчить, що «темники» — документи, обов’язкові до виконання. Це таблиця звітності, де має бути вказано назву теми, дату виконання «за планом» та «за фактом», примітки. Інша інструкція зобов’язує «щотижня в п’ятницю до 13.00 відзвітувати про виконання («темників». — Ред.) за тиждень».

Здебільшого «темники» анонімні. Однак представлено й листи, адресовані обласним державним телерадіокомпаніям, за підписом керівника головного управління інформаційної політики адміністрації президента С. Васильєва.

Виникнення і розвиток «темників» як прихованої цензури в сучасній українській журналістиці досліджено в матеріалах стенду «Історія «темників» та політцензури». Висновки, до яких спонукає виставка, гіркі: уся інформація, що подається, передусім телеканалами, проходить крізь жорстке цензурне сито, а «темники» стали головним орієнтиром у щоденних «творчих» планах провладних ЗМІ. (Вл. інф.)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль