пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200422
19.08.2004 | Олександр Степаненко

Чи є місце для «зелених» НДО на арені виборчих змагань?

   

Кроки діючої влади ми зазвичай оцінюємо критично – надто вже багато з них має руйнівний для довкілля характер. Перелік екологічних авантюр української влади може бути довгим: рубки лісів у Карпатах, Ташлицька ГАЕС, Іллічівський нафтовий термінал, ХАЕС-2/РАЕС-4, каналізація Дунайського заповідника… Але примітно, що у програмах опозиційних партій та політиків не знаходиться місця для екологічної проблематики.

Схоже, що «зеленим» у більшості своїй – хоча і тут не без виключень – властивий природний скептицизм стосовно політичних ігор і можливостей власної участі у них. Принаймні, при спогляданні за особливостями національної політичної кухні у моїх найближчих колег по громадській справі сформувалася точка зору, яку можна узагальнити фразою: «единственный критерий для выборов – искусство кандидата оклеветать противника и доказать свою способность к лжи и преступленью»… Споглядання політдійств крізь призму загальнонаціональних ЗМІ лише переконує у тому.

І все ж, якщо ми вже декларуємо власну «громадянськість» та відданість принципу верховенства права, то цілком ухилятися від одного з головних прав і обов’язків громадянина – періодично переобирати державну владу – мабуть, було б неправильно. Переобирати отим самим, «загальним, рівним, таємним та прямим», краще якого, як не обертайте, людство поки що не винайшло. А якщо є готовність, то ще й – активно сприяти, аби вибори справді були таємними, прямими, рівними...

У державі, яка виразно демонструє яскраві риси авторитаризму та подвійні стандарти в усіх сферах життя, як на мене, ще більш необхідно притамовувати отой цілком природний скептицизм і здорову огиду у ставленні до політичних виборчих змагань. Адже більшість інших можливостей суспільного впливу на державну політику в Україні просто не спрацьовує.

І ще один аргумент, який стосується власне нашої спільноти НДО – не зважаючи на те, що український громадський екологічний рух, який було покликано до дій Чорнобильською катастрофою, перебуває уже в «юнацькому» віці, у масовій свідомості він має досить таки розпливчасті форми. Нас все ще продовжують плутати – з ким завгодно: Партією Зелених України, агентами «Грінпісу», добровільними еко-інспекторами, навіть – якщо ви із школярами саджаєте дерева і займаєтеся «клінінгом» засмічених територій – з помічниками комунальних служб… А тому вибори є зайвою нагодою сповістити, що називається «urbi et orbi»: хто ми такі і чого хочемо? Вибори є нагодою бути почутими – у тому числі політиками. Рано чи пізно вони повинні повернутися обличчям до реалій екологічної кризи, у якій перебуває Україна. Отже, у цей час можна і потрібно зайвий раз висловитися на політичному мітингу, озвучивши екологічні та громадські проблеми, виступити у ЗМІ, у які перед виборами певна частина населення зазирає частіше, etc, etc …

Тому я і вважаю, що «зелені» НДО повинні брати участь у виборах, як свідомі та активні громадяни, навіть якщо у спектрі політичних партій та кандидатів у Президенти і немає жодної (жодного), хто щиро поділяв би екологічні вартості. Брати участь, чи – як мінімум – заявити про свою позицію, аби вона була зрозумілою виборцеві і – принаймні, хотілося б – імпонуючою. Міркуючи таким чином, я переконав колег по «Зеленому Світу» у необхідності продекларувати своє ставлення до Президентських виборів і по можливості сприяти демократичності виборчого процесу. Не ідеалізуючи жодного з кандидатів. Тому що – хто б не прийшов до влади – проблеми залишаться і «нам своє робить».

Олександр Степаненко,

ЕГО «Зелений Світ»,

Чортків.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль