MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» укотре висловила своє обурення ходом розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе

31.08.2004    джерело: (“Без цензури”, №27, 9 липня 2004 р.)

Наприкінці минулого тижня в інтерв’ю «Німецькій хвилі» керівник організації Робер Менар заявив: «Ми маємо таке враження, що нас чотири роки водять за носа». За його словами, слідство рухається не так, як це уявляли собі родичі Гонгадзе, чиї інтереси він представляє. Менар також сказав, що є підстави сумніватися в серйозності розслідування. Здається, невпевнений у серйозності розслідування й весь український народ. Щоправда, не так давно свіжу хвилю в безмежному морі інформації про слідчий процес пустила британська газета «Індепендент». Однак за нинішньої влади цю хвилю можуть знову знести стрімким потоком брехні й заплутати все так, що ми й не дізнаємося правди про смерть журналіста.

 «X-files» української Генпрокуратури розсекречено?

Нагадаємо, що на початку минулого тижня прес-служба Генеральної прокуратури України поширила повідомлення про те, що ГПУ порушила кримінальну справу за фактом розголошення даних досудового слідства в справі про вбивство Гонгадзе, яку розслідує слідча група Генпрокуратури. Усе через те, що стався витік інформації. Як уже писала «БЦ», 19 червня британська газета «Індепендент» розмістила на своїх сторінках статтю журналіста Аскольда Крушельницького під назвою «На українського президента підсилюється тиск після витоку інформації». У ній, зокрема, розповідалося, що високопосадові представники української влади намагалися зруйнувати розслідування вбивства українського журналіста Гонгадзе, якого начебто вбили за наказом президента країни, та приховати причетність влади до вбивства ключового свідка, що перебував під арештом (колишнього міліціонера Ігоря Гончарова, який помер у СІЗО). Як зазначав автор статті, її було написано «на підставі викривальних документів, переданих українськими правоохоронцями, які занепокоєні тим, що розслідування вбивства Г. Гонгадзе придушується». Спочатку Генпрокуратура категорично відкидала відомості, поширені в газеті «Індепендент», і називала їх фальшивкою. Однак уже наступного дня визнала, що надрукований протокол справжній.

Наприкінці минулого тижня спікер парламенту Володимир Литвин заявив, що публікацію в британському виданні «Індепендент» організував один народний депутат України. Однак назвати його ім’я спікер відмовився. Він також зазначив, що йому було відомо про підготовку цієї публікації. Уже на початку тижня заступник начальника прес-служби Генеральної прокуратури України Юрій Бойченко заявив, що в разі добровільної неявки Володимира Литвина ГПУ, можливо, викличе його сама. Мабуть, люди, які передали секретні матеріали журналістові, розраховували на певні політичні провокації, якими такий багатий передвиборний період. І частково їм це вдалося. Адже в суспільстві з новим запалом заговорили про питання, відповідь на яке вже давно поховали. Після цього інциденту Генпрокуратура заявила, що планує обмежити спілкування із пресою з політичних міркувань. Крім того, хоч як це іронічно звучить, заступник голови прес-служби зазначив, що ГПУ вже заявляла, що готова вислухати всіх, хто бажає дати свідчення в «справі Гонгадзе».

Донецькі правоохоронці причетні до вбивства Александрова?

Минулого тижня Генеральна прокуратура опинилася в центрі уваги не лише в «справі Георгія Гонгадзе». Про неї активно говорили й у контексті іншого резонансного вбивства – директора телекомпанії ІРТК «ТОР» Ігоря Александрова. Зокрема, голова профільного Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Володимир Стретович вважає, що Генпрокуратура України назвала «лише рядових виконавців убивства журналіста Ігоря Александрова й приховала реальну причетність до цього вбивства вищого керівництва донецьких правоохоронних органів».

Такої версії дотримуються й колишні співробітники Управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Донецькій області Олег Солодун і Михайло Сербін. Вони, як свідки у справі вбивства директора телекомпанії «ТОР» Ігоря Александрова, заявляють, що на них тиснуть прокуратура та міліція Донецької області. Зокрема, Солодун підкреслив, що слідство проводили не в повному обсязі, «у вигідному для них (правоохоронних органів. – Авт.) вузькому напрямку». Володимир Стретович, у свою чергу, вважає, що суду буде передано лише рядових виконавців зі складу організованого злочинного угруповання та їхній безпосередній керівник Олександр Рибак. А поза рамками розслідування, яке проводила Генпрокуратура, залишилися члени злочинної групи, які «носили міліцейські погони, та їхні високі покровителі в керівництві УМВС, прокуратури Донецької області й Донецької облдержадміністрації».

У справі Гонгадзе слідчі працюють уже чотири роки, пошук убивць Александрова триває рівно три роки. Вогник надії на те, що винних у смерті цих двох українських журналістів знайдуть і покарають, стає дедалі слабшим. Єдине, що поки що блискуче вдається нашій владі, – приховувати правду, заплутувати сліди та вводити народ в оману. І вона досягла такої майстерності в цьому ремеслі, що часом навіть світова спільнота потрапляє в тенета цієї брехні.

 Поділитися