MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Решение апелляционного суда Полтавской области от 30 апреля 2002 года

04.09.2004   

Справа № 22-а-646  Головуючий у 1 інстанції – Сорока К.М.

2002 р.  Суддя – доповідач Триголов В.М. 

Р і ш е н н я

Іменем України

2002 року квітня місяця 30 дня  м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ ап6еляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого – судді Триголова В.М.

Суддів – Гальоркіна С. А., Соколенка Ф.Ф.

При секретарі – Смоловій О. О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Фесенко Михайла  Миколайовича на рішення Октябрського райсуду м. Полтава Полтавської області від 6 лютого 2002 року по справі за скаргою Федорова Володимира Георгійовича на неправомірні дії посадових осіб лікаря-психіатра Полтавської ЦРЛ, головного лікаря Полтавської ЦРЛ та начальника Полтавського обласного управління охорони здоров’я.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,

Встановила:

В серпні 2001 року Федоров В.Г. звернувся зі скаргою до суду на неправомірні дії лікаря психіатра Полтавської ЦРЛ Фесенко М. М., головного лікаря Полтавської ЦРЛ та начальника обласного управління охорони здоров’я ОДА Вовченко В.В., посилаючись на те, що він незаконно був оглянутий лікарем психіатром  Полтавської ЦРЛ Фесенко М. М. за місцем помешкання в с. Тахтаулово Полтавського району на подвір’ї свого будинку.

Скаржник вказував, що на підставі бесіди, котра тривала п’ять хвилин, Фесенко М.М. встановив йому діагноз: хронічний бредовий розлад.

Лист, в якому вказується цей діагноз було направлено 18.06.2001 року на адресу Полтавського районного суду за підписом головного лікаря Полтавської ЦРЛ, який не перевірив дійсність вказаного діагнозу.

30.07.2001 року в адресу Федорова В.Г. була направлена письмова відповідь за підписом начальника обласного управління охорони здоров’я Полтавської ОДА Вовченко В.В., якою підтверджено вищевказаний діагноз та вказано, що порушень чинного законодавства з боку лікарів, оглядавши Федорова В. Г. не встановлено.

Скаржник просив зобов’язати начальника управління охорони здоров’я Полтавської області  Вовченко В. В. Скасувати висновки викладень в листі № 2809 від 30.07.2001 року, щодо законності дій лікаря Фесенко М. М. 

Рішення Октябрського райсуду м. Полтава від 6 лютого 2002 року скаргу Федорова В. Г. задоволено.

Визнано дії лікаря-психіатра  Полтавської  ЦРЛ Фесенко М.М. та головного лікаря цієї ж лікарні Ткаченко В. В. з приводу визнання лікарського діагнозу Федорову В.Г. згідно направленої відповіді на адресу Полтавського райсуду 18 червня 2001 року за № 649 – незаконними

Зобов’язано начальника управління охорони здоров’я Полтавської ОДА скасувати висновки, викладені в листі на ім’я Федорова В.Г. від 30.07 2001 року №2809.

В апеляційному порядку вказане рішення оскаржив Фесенко М. М. , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права.

Апелянт вважає, що висновки суду суперечать вимогам ч. 3 ст.11, ст.. 27,  Закону України “ Про психіатричну допомогу” так як він діяв по відношенню до Федорова В. Г. правомірно.

 Не звернув суд першої інстанції уваги на ті обставини, що скаржник спочатку стверджував про те, що Фесенко М. М., при виїзді для його огляду,  не назвав ні своєї посади, ні прізвища, ні мети з якою приїхав, а в доповнення до своєї заяви сам спростовує ці пояснення.

Не відреагував суд на його вимоги допитати ретельно водія, котрий би підтвердив тривалість огляду та конкретні його обставини.

 Не надав суд належної оцінки показам свідка дружини Федорова В. Г. про те, що огляд тривав 10 – 15 хвилин, а вказаний термін огляду відповідає прийнятим нормам.

Не повно з’ясував суд першої інстанції всі обставини справи та неправильно зробив висновок, що не перебування Федорова В. Г. на обліку свідчить про задовільний стан психічного здоров’я останнього.

Апелянт також скаржиться на порушення судом першої інстанції норм процесуального закону, а саме на те, що судом не були йому роз’яснені його права, та не надано можливості звернутись до суду  з відповідними клопотаннями.

Крім того, його ознайомили з протоколом судових засідань з порушенням процесуальних строків.

 Фесенко М. М. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали даної цивільної справи в межах апеляційної скарги та заявлених вимог, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з слідуючи підстав.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України “Про психіатричну допомогу” психіатричний огляд особи може бути проведений без дії усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, в наслідок чого вона.

І вчиняє чи виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 цього Закону лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду зобов’язаний відрекомендуватися особі, яка підлягає огляду, або її законному представнику як лікар-психіатр.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 15 червня 2001 року на підставі письмової заяви Лантух Л.І з проханням привезти психіатричний огляд її сусіда Федорова В.Г., лікар-психіатр Фесенко М. М. Виїхав на місце проживання скаржника Федорова В. Г. та оглянув останнього .

З матеріалів даної справи слідує, що в цей день, на території домоволодіння Федорова В.Г. відбувалась бесіда між останнім та лікарем Фесенко М.М., яка тривала більше 10 хвилин.

Встановлено, також, що 18.06.2001 року на адресу Полтавського райсуду Полтавської області на запит останнього, головним лікарем Полтавського ЦРЛ було направлено листа в якому вказувалося, що Федоров В. Г. був оглянутий за місцем свого проживання лікарем-психіатром Фесенком В.Г., що йому встановлено діагноз: хронічний бредовий розлад, та що хворий потребує судово-психіатричної експертизи з подальшим направленням на стаціонарне лікування.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, що лікар-психіатр Полтавської ЦРЛ Фесенко М.М. здійснюючи огляд Федорова В. Г. порушив вимоги ст. 11 Закону України “Про психіатричну допомогу” не відповідає зібраним по справі доказам.

Не звернув суд першої інстанції увагу на пояснення свідка Федорової Т. С. –Дружини скаржника, яка в судовому засіданні стверджувала, що Фесенко М. М. Вийшовши з машини “швидкої допомоги” представився та почав задавати питання.

Свідок також вказала, що Фесенко М.М. знаходився не більше 10 хвилин.

Залишив поза увагою суд пояснення самого Федорова В. Г. який в доповненні до скарги вказав, що Фесенко М. М. Розмовляв з ним з приводу фотографування сусідки Лантух В. П., повторював слова останньої з цього приводу.

Отже, висновок суду про те, що, Фесенко В. Г. перед оглядом Федорова В. Г. не представився та не повідомив про причину і мету огляду не відповідає фактичним обставинам справи.

Не вірним є висновок суду про те, що Фесенко М. М. Проводив огляд Федорова В. Г. без згоди та прохання останнього на такий огляд.

Колегія суддів вважає, що письмова заява Лантух Л. І. Давала достатньо підстав лікарю-психіатру здійснити психіатричний огляд відповідно до вимог ч. 3 ст. 11 Закону України “Про психіатричну допомогу”.

Безпідставно суд першої інстанції визнав невірним діагноз лікаря-психіатра Фесенко М. М. Стосовно психічного стану здоров’я  Федорова В. Г., так як на час розгляду справи в матеріалах даної справи не було доказів які б спростували вищевказаний діагноз.

 Колегія суддів вважає дії лікаря-психіатра Фесенка М. М. Головного лікаря Полтавської Центральной районної лікарні Ткаченка В. В. З приводу проведення психіатричного огляду встановленням лікарського діагнозу Федорову В. Г. та відповідно направленої відповіді на адресу Полтавського райсуду 18 червня 2001 року за № 649 є таким, що відповідають вимогам ст.. 11 Закону України “Про психіатричну допомогу”.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, так як висновки суду не відповідають обставинам справи.

В задоволенні скарги Федорова В. Г. необхідно відновити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст.. ст.. 301; 305; 309 ЦПК України, колегія суддів, -

  ВИ Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Октябрського райсуду м. Полтави від 6 лютого 2002 року скасувати.

В задоволенні скарги Федорова Володимира Георгійовича відмовити.

Рішення може бути оскаржене в верховний суд України в касаційному пордку через Октябрський райсуд м. Полтави протягом одного місяця.

  Головуючий – суддя: Триголов В. М.

  Судді : Гальоркін С. А., Соколенка Ф. Ф.

8.05.02.

 Поділитися