С К А Р Г А

  Прокурору Івано-Франківської
області п. Юрченко Ю.

КОПІЯ: Уповноваженому Верховної Ради
України з прав людини

КОПІЯ: Голові координаційного комітету
по боротьбі з організованою
злочинністю 

Захаркіної Ольги Олександрівни,
прож. м. Калуш Ів.-Франківської обл..,
бульвар Незалежності 6254

  26 червня 2003 року на Ваше ім’я надійшли дві скарги від мене та мого сина Захаркіна Олексія Михайловича, в яких було викладено події 17 – 23 травня 2003 року та порушено питання про небажання прокуратури м. Ів.-Франківська розслідувати факт про застосування тортур по відношенню до мого сина. Крім того, в своїй скарзі я детально проаналізувала відписку, яка надійшла на моє ім’я за підписом начальника відділу СУ обласної прокуратури, старшого радника юстиції В. П. Ткаченко. Чого лиш варте одне заключне речення: “порушень законності не виявлено”! У мене знову виникає питання: яким законом керуються працівники обласної прокуратури?

26 липня на нашу адресу з м. Ів.-Франківська надійшло повідомлення про те, що в порушенні кримінальної справи проти працівників міліції відмовлено за відсутністю в іх діях складу злочину. А як розцінюються катування – просто як форма роботи з підозрюваним?

Навіть якщо я припущу, що все вчинене працівниками карного розшуку та начальником МВ УМВС м. Ів.-Франківська Жовніром не злочин, то все одно я не отримала відповіді на всі ті запитання, які ставила в своїх скаргах до прокуратур міста та області. Не полінуюся поставити ці запитання ще раз і дуже хочу отримати на них кваліфіковану, обґрунтовану відповідь.

1. Як кваліфікуються дії працівника міліції, коли він, не криючись, підкликає  в кишеню затриманого маріхуану і “забезпечує” останньому 72 год. адмінарешту?
2. Що робили з моїм сином з 17 год. 30 хв. (є свідки часу його затримання) до 23 год., коли його повезли на освідування? Яка стаття КПК України дозволяє таку практику роботи із затриманим?
3. Хто з посадових осіб винен у порушенні ст. 14 КПК України (мого сина утримували безперервно 6 діб і 16 год.)?
4. Хто особисто винен у порушенні ст. 43 КПК України (адвокат зустрівся з сином 22 травня о 17 год. До цього часу його допитували, катували)?
5. Чому не проведене судово-медичне освідування згідно клопотання адвоката, заявлене 22 травня, при першій же зустрічі з моїм сином? На його тілі були явні сліди побиття, видні неозброєним оком і навіть не спеціалісту.
6. Хто винен у порушенні ст. 106 КПК України “Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання негайно, повідомляє одного з його родичів?” З мого досвіду видно, що працівники обласної міліції цієї статті ніколи не читали.
7. Хто винен у порушенні ст. ст. 107,143 КПК (допитати вночі та тримання під вартою більше 72 годин)?
8. Хто винен в порушенні ст. 134 КПК ( порядок виклику обвинуваченого)? Чому його безпідставно, закутого в наручники, привіз Жовнір до Калузького МВ УМВС о 23 год.?

Мій син перебував один серед працівників міліції, які застосовували до нього тортури як фізичні, так і моральні. Жоден з них  не зізнається скоєному, на це ім. Ще розуму вистачить. І жоден з них не буде свідчити проти свого “колеги”, бо роблять “одну справу”. Мій син не переший і невже в прокуратурі не знають про такі випадки тортур? Чому на скаргу потерпілого не звертають увагу, а неправдиві пояснення працівників міліції не піддають сумніву? Бо роблять “одну справу”? Чому прокуратура з правоохоронної перетворюється  в ”правопохоронну”?

А тепер останнє і найголовніше – особиста участь в подіях з моїм сином начальника міського відділу міліції Жовніра М. Й. надаю Вам, пане прокуроре та надсилаю всім вище вказаним адресатам копії відповіді з УМВС в Ів.-Франківській обл..

Абзац 2, в якому йдеться про те,  що мій син написав явку з каяттям 22 травня. Слідчим він же затриманий о першій годині ночі 21 травня. На підставі чого?  Де у  відповіді інформація про те, що того ж 22 травня в присутності адвоката і слідчого в ІТТ мій син відмовився від цієї явки, так як вона була написана в результаті тортур?

Цей же абзац, далі “24 травня матеріали направлено в Калузький МВ УМВС”. Які матеріали? Та явка, від якої син відмовився 22 травня? Чи може протокол, в якому це зафіксовано? Працівники карного розшуку Калузького МВ УМВС 28 травня показували мені явку зі штампом Калузького МВ УМВС 24 травня 2003 р.

Далі цей же абзац: “ того ж дня о 23 год... Жовнір привіз...”

Шановний пане прокурор! 24 травня о 4 год. 10 хв. В Калузький МВ УМВС прибула машина швидкої допомоги, яка о 4 год. 30 хв. доставила мого сина в Калузьке ТМО. Син був доставлений на каталці, все це видно з медичної карти, яку я додаю до скарги. Я відразу поставила свій підпис на кожній сторінці медичної карти і зняла з неї декілька копій. З цих документів явно, навіть без юридичної освіти, видно, що 24 травня о 23 год. син не міг бути доставлений Жовніром в Калузький МВ УМВС. Пане прокурор! Жовнір М. Й., начальник МВ УМВС м. Ів.-Франківська нагло бреше!!! Сина мого він привіз 23 травня без будь-яких паперів, а вже після всього швиденько придумали папери (недійсну вже явку).

Шановний пане прокурор! Я питала особисто у прокурорів Головачка, Дідика, Хомина, а тепер хочу запитати у Вас, так як ніхто з них мені так і не відповів: “Хто дав право Жовніру 23 травня забрати мого сина з Ів.-Франківська і особисто, закутого в наручники, службовим автомобілем везти в Калузький МВ УМВС?” Я хочу мати чітку відповідь, яка стаття КПК України передбачає таке свавілля з боку посадовця високого рангу? Чому вночі 23 травня сина утримували у відділі, коли вищенаведені статті КПК трактують “... проводяться вдень”.

На сьогоднішній день працівники міліції переслідують мою сім’ю, здійснюючи психологічний тиск. За цей період у моєму помешканні проведено два обшуки. Я змушена всі документи, які стосуються справи мого сина тримати у адвоката.

І останнє. Чому на жодну із моїх 3-х скарг до міської прокуратури та однієї на Ваше ім’я я по сьогоднішній день не отримала жодної відповіді?

  О. Захаркіна.