пошук  
версія для друку
30.09.2004

УХВАЛА

   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 листопада 2003 р. Колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва у кримінальних справах у складі:

Головуючого, судді  Білан Н. О.

Суддів  Гордійчук М. П., Слободянюк С. В.,

За участю прокурора  Мінакової Г. О.,

Засудженої  Біляк О.О.,

Захисників  Шевченко З. К., Каца О. В.,

Розглянувши  в судовому засіданні в м. Києві апеляцію засудженої Біляк О. О. на вирок Солом’янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2003 року, яким засуджено 

Біляк Ольгу Олегівну, 06 січня 1971 року народження, уродженку м. Києва, інваліда 2 групи, має неповнолітню дитину, проживає в м. Києві по вул.. Уманській, 31 корпус 1 кв. 43, раніше судима 15.10.2001 року Залізничним райсудом м. Києва за ст. ст. 309 ч. 2, 313 ч. 2 на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, -

За ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна і на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання, призначене за вироком Залізничного районного суду м. Києва від 15.10.2001 року і остаточно призначено покарання на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна.

Стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди на користь А. 57 грн.

За вироком суду Біляк О. О. Визнано винною в тому, що вона 07 листопада 2002 року, приблизно о 21 год. 20 хв., у під’їзді будинку № 31 по вул.., Уманській в м. Києві перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою із С., яка засуджена за вироком суду, з метою заволодіння майном вчинила напад на А., та діючи спільно і узгоджено з С., спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження, що потягла за собою короткочасний розлад здоров’я на строк не більше 6 днів, після чого заволоділа чужим майном на загальну суму 1750грн.

В апеляції засуджена просить вирок суду скасувати в зв’язку з допущеною судом першої інстанції однобічністю та неповнотою, провести судове слідство і постановити новий вирок, за яким її виправдати.

Захисник Кац О. В. в апеляції з аналогічних підстав просить вирок суду скасувати, справу направити для проведення досудового слідства, встановлення винної особи і притягнення її до відповідальності.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої Біляк О. О., яка в своїх поясненнях просила вирок скасувати справу для проведення додаткового розслідування, змінити їй запобіжний захід на підписку про невиїзд, захисників Каца О. В. і Шевченко З. К., що підтримали засуджену та просили вирок скасувати, справу направити прокурору для проведення додаткового наслідування та змінити запобіжний захід, думку прокурора, яка вважала вирок законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції Біляк О. О. І Каца О. В. підлягають задоволенню, а вирок суду – скасуванню з направленням справи прокурору на додаткове розслідування, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. Ст. 367, 367 КПК України, вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи для додаткового розслідування в разі допущення однобічності та неповноти органами досудового слідства, коли залишились недослідженими такі питання, з’ясування яких може мати істотне значення для  правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, органами досудового слідства не встановлено і недосліджено ряд обставин, що підтверджують або спростовують винність Біляк О. О. У вчиненні злочину.

Досудове слідство в обвинувальному висновку, а суд, в свою чергу, у  вироку, послалися на показання потерпілої А. і свідка Л. Фактично як на єдиний доказ винності засудженої. При цьому ні суд, ні органи досудового слідства належно не перевірили показання потерпілої і свідка і не звернули уваги на ряд суттєвих суперечностей в них..

Аналіз показань потерпілої свідчить про те, що спочатку вона зазначала про побиття її одною особою (знайомою на ім’я Олена – ксерокопія карти виклику швидкої медичної допомоги від 8.11.2002 року), пізніше вказувала, що Олена побила її разом з незнайомою жінкою і пояснювала, що не бачила конкретних дій осіб, які її били, оскільки втрачала свідомість (заява на ім’я начальника Солом’янського РУГУ ). В подальшому потерпіла і свідок Л. Уже змальовували конкретні дії підсудної Біляк О. О. З посиланням на її прізвище і точну адресу ( а. С. 7, 9 – 11, 12 – 15, кр. справа 3 1 – 32303 по обвинуваченню С.).  Такі ж показання А. і Л. Давали в судовому засіданні. Потерпіла, крім того, стверджувала, що до подій 8.11.2002 року була знайома з Біляк О. О.  Проте причини зміни показань потерпілої не з’ясовані зазначені суперечності не усунуті і оцінка їм не дана.

Заслуговує на увагу також посилання апелянтів про необхідність перевірки показань Л. Про встановлення можливості цього свідка бачити події, пов’язані з нападом на потерпілу.

За таких обставин органам досудового слідства необхідно було перевірити показання потерпілої та свідка-очевидця шляхом проведення  відтворення обстановки і обставин подій на місці, встановити в ході цієї слідчої дії можливість Л. бачити події, пов’язані із нападом на А., з урахуванням місця, де знаходилась свідок та її показань в тій частині, що вона, злякавшись, спочатку вибігла з під’їзду на вулицю, а потім, повернувшись, намагалась покликати на допомогу мешканців квартир 3-го поверху вказаного будинку, дати їм оцінку.

Не зважаючи на те, що Біляк О. О. пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину за попередньою змовою зі С., яка., на думку органів досудового слідства, відбулася за місцем тимчасового проживання С. У квартирі № 36 буд. № 31 по вул.. Уманській, в підтвердження такої змови в обвинувальному висновку не наведено жодного доказу. Більш того, обставини знаходження засудженої у зазначеній квартирі взагалі не перевірені. Як Біляк О. О., так і С., копія протоколу допиту якої як підозрюваної від 18.11.2002 року є в матеріалах справи, категорично заперечували факт свого знайомства взагалі і, зокрема, перебування Біляк О. О. Увечері 7 листопада 2002 року в квартирі Старової О. Є. На час проведення досудового і судового слідства С. Перебувала в Київському слідчому ізоляторі, проте у судовому засіданні вона не допитувалась і матеріали кримінальної справи по її обвинуваченню не досліджувались. Таким чином, твердження засудженої про те, що вона зі С. не знайома і вдома у неї не знаходилась, нічим не спростовані.

В ході розслідування не встановлені і не допитані особи, які знаходилися в квартирі увечері 7 листопада 2002 оку під час приходу туди А. і Л., хоча із показань останніх вбачається, що там перебували чотири особи. Потерпіла і свідок також пояснювали, що 8 листопада 2002 року вранці в цій же квартирі забирали мобільний телефон, вкрадений під час розбійного нападу у А. Ці обставини слідством також не з’ясовані. Мобільний телефон, який є речовим доказом, не вилучався і до матеріалів справи не прилучений. Не з’ясовано органами досудового слідства також питання звідки про знаходження у вище вказаній квартирі мобільного телефону стало відомо Б. – власниці квартири, яку наймала А. особа Б. Не встановлена, по справі вона як свідок не допитана.

Не перевірено алібі Біляк О. О., хоча остання  з самого початку досудового слідства і в судовому засіданні стверджувала, що злочину не вчинила, з потерпілою не знайома, вечір 7 листопада 2002 року провела в квартирі своїх батьків, де знаходились також інші особи, які можуть це підтвердити.

В основу обвинувачення покладено данні судово-медичної експертизи А. (а. с. 29.30), в описовій частині якого відсутні дані судово-медичного освідування потерпілої,  а сам акт в матеріалах справи відсутній.

В ході додаткового розслідування для перевірки доводів апеляції засудженої та її захисника необхідно провести оперативно-розшукові заходи та виконати наступні слідчі дії:

-  провести відтворення обстановки і обставин події зі свідком Л., перевіривши на місці її показання в тій частині, чи могла свідок бачити події стосовно потерпілої з того місця, де вона знаходилась (між 2 та 3 поверхами у під’їзді).

-  Встановити і допитати як свідка власника квартири № 36 по вулиці Уманській 31 в м. Києві, з’ясувати у нього хто іще проживав у квартирі на 7 листопада 2002 року, після чого встановити і допитати як свідків вказаних ним осіб з приводу подій у зазначеній квартирі увечері 7 листопада 2002 року безпосередньо перед тим, як туди прийшли А. і Л., а також подій наступного ранку, коли Л. забирала телефон потерпілої.

-  Встановити і допитати як свідка Т. (співмешканця С., який, можливо, проживає по вул. Уманській, 31 корп. 1 кв. 42 м. Києва) і який на 7 листопада 2002 року перебував в квартирі № 36 по вул.. Уманській, 31 в м. Києві, допитати його про всі відомі йому обставини злочину.

-  Встановити і допитати як свідка Б., у якої потерпіла наймала квартиру, з’ясувати від кого останній стало відомо про наявність вкраденого мобільного телефону в квартирі, де тимчасово мешкала С., та як відбувалась передача цього телефону, а також інші відомі їй по справі обставини.

-  Про ці ж обставини встановити і допитати як свідка дочку потерпілої.

-  Вилучити у А. мобільний телефон, вирішити питання про прилучення його до справи як речового доказу.

-  Встановити і допитати як свідка із числа осіб із оточення Біляк О. О. і С., з’ясувати у них питання можливого спілкування засуджених між собою, у тому числі щодо подій 7 листопада 2002 року.

-  Перевірити алібі Біляк О. О. Шляхом допиту вказаних нею свідків П., С., К. і Є.

-  Розширити коло свідків із числа сусідів і знайомих Біляк О. О., яких допитати про спосіб її життя, рід занять та інші дані, що характеризують її особу.

Встановити і допитати як свідка працівника Деснянського РУГУ, який здійснював нагляд за Біляк О.О. під час відбування нею призначеного судом покарання з іспитовим строком, з’ясувати чи дійсно вона систематично з’являлась на реєстрацію чи мало місце ухилення від слідства, яке викликало необхідність оголошення її розлуку по даній справі.

  Витребувати із Київського бюро СМЕ первинний акт медосвідування потерпілої А., проаналізувати дані, що в ньому містять та порівняти їх з даними висновку судово-медичної експертизи, уразі необхідності вирішити питання про призначення додаткової чи повторної експертизи для перевірки можливості їх отримання потерпілою за вказаних нею обставин.

При необхідності виконання інші передбачені законом процесуальні дії всебічного, повного і об’єктивного встановлення всіх обставин справи.

Таким чином, усунення допущеної по справі однобічності та неповноти потребує виконання великого обсягу оперативно-розшукових та слідчих дій, що в силу специфіки судового розгляду є неможливим в судовому засіданні. Зазначене свідчить про ухилення органів досудового слідства від виконання покладеного на них обов’язку по доказуванню обвинувачення і перекладання цього обов’язку на суд, що є недопустимими.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для проведення судового слідства в апеляційній інстанції і постановляння нового вироку, оскільки для правильного вирішення справи необхідно виконати викладений вище обсяг оперативно-розшукових та слідчих дій.

Клопотання про зміну запобіжного заходу Біляк О. О. Задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

  У Х В А Л И Л А:

Апеляцію Біляк О.О. і захисника Каца О. С. задовольнити.

Вирок Солом’янського районного суду м. Києва відносно Біляк Ольги Олегівни від 27 серпня 2003 року скасувати, справу направити прокурору Солом’янського району м. Києва для додаткового розслідування.

Запобіжний захід відносно Біляк О. О. У вигляді тримання під вартою залишити без зміни.

  С У Д Д І :

Бєлан Н. О.   Гордійчук М. П.  Слободянюк С. В.

Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори