пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200434
16.12.2004 | Валерій Денщик, ЛОО «Зелений Світ»

Про бандитські напади на прибічників Ющенка у Луганську

   

28 листопада на центральній площі Луганська під час запланованого і узгодженого з владою мирного протестного мітингу на підтримку Ющенка відбулося побиття двух мітингуючих кримінальними елементами.

Один з постраждалих отримав тяжку травму голови внаслідок удару металевим предметом, у іншого травмоване око.

29 листопада о 13.00. група активістів громадського руху і партійних організацій з 25 осіб з огляду на провокацію попереднього дня з метою запобігання кровопролиття вирішила попередити луганчан про відміну мітингу на підтримку демократичних виборів і проти фальсифікацій. В той же час поблизу штабу Партії Регіонів спостерігався натовп з приблизно 400 екзальтованих молодих людей — прибічників Януковича, які почали наближатися до групи активістів демократичного громадського руху.

Приблизно о 13.10., коли ми почали розходитися, з натовпу прибічників Януковича близько 40 осіб кримінального вигляду озброєні молотками і битами миттєво увірвались до групи громадських активістів і жорстоко побили їх. Били жінок, літніх людей, активістів і випадкових спостерігачів. Били ногами, молотками, битами, стрибали на людях як на батутах.

Міліція стояла осторонь і не втручалась, демонструючи нехтування службовими обов’язками, як кажуть — за наказом свого керівництва. В результаті близько 10 осіб отримали тяжкі тілесні пошкодження. Тяжкі поранення голови отримав представник ОБСЕ — Моцний. Була викрадена відеокамера і розбитий мобільний телефон.

Мешканці Луганська, які опинились поруч, були шоковані побаченим. У їх очах був жах, у декого здивування, ніби очі відкрились. Одна з двох літніх жінок, за віком пенсіонерка, проголосила: «Вот так выбрали!», маючи на увазі того кандидата, якого ЦВК проголосила переможцем.

29.11. у вечірньому телевипуску новин ЛКТ учасники передачі (один з них політолог Бодров, який є одним з координаторів-організаторів провокаційних дій прибічників провладного кандидата) пустились на неприкриту брехню, намагаючись звинуватити представників демократичної громадськості у агресії з їх боку. Нібито це вони побили блакитно-білих і що навіть зовсім нічого кримінального не сталося, а якщо щось і було, то це змагання між спортивними командами.

Ці коментатори мабуть виходили з гебельсівської логіки «Чим більше збрешеш, тим більше повірять», продовжуючи викривлювати дійсні події останніх тижнів. Це черговий кримінальний крок провладної команди підтримки, яка почала виборчу кампанію з того, що зомбувала громадську свідомість фашистсько-бандерівськими страхіттями, допомогла у фальшуванні результатів виборів і продовжує брехати навіть у випадку, коли пролилася кров невинних людей, які мають свої переконання.

Від редакції «ПЛ»: Нижче наводимо розповіді учасників цього мітингу в Луганську:

***

29 листопада у Луганську повинні були відбутися 2 мітинги на підтримку кандидатів у Президенти України Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Обидва в один і той же час – 13:00, і в тому ж місці – біля пам’ятника Тарасу Шевченку поруч з Луганською обласною державною адміністрацією.

У якості журналіста інформаційної агенції «Українські Новини» я працюю в Луганську більш ніж півтора року і дуже часто відвідую подібні заходи. От і 29 листопада я вирішила пересвідчитися – перед тим, як іти на мітинг – чи насправді вони відбудуться. У Луганському міськвиконкомі була тільки одна заявка на проведення в цей день мітингу – від Соціалістичної партії України, що підтримує кандидата від опозиції Ющенка.

З’явилася я на площі вчасно – о 13:00 — і побачила близько 60 прихильників Ющенка з помаранчевою символікою. Вони мітинг не починали і пояснили це тим, що збираються розходитись, бо хтось попередив їх про можливі провокації. У той же час з боку обладміністрації рушила колона більш ніж 300 прихильників Януковича з блакитними стрічками. Вони швидко наблизилися до «ющенківців». З-за цієї великої колони одразу ж з’явилася група молодиків у чорних шкіряних куртках і чорних в’язаних шапочках. З цього моменту події почали розгортатися вельми швидко. Молодики накинулися на одного з хлопців з помаранчевою символікою. Я машинально схопилася за мобільний телефон для того, щоб кудись телефонувати, але не встигла. Один з «чорношкіряних» хлопців накинувся на мене і силою вирвав мій телефон, при цьому подряпавши мої пальці до крові. Я дивилася тільки на те, як інший хлопець з ненавистю довбає мобільник ногами. Хтось ззаду схопив мене за волосся і жбурнув на землю. Коли я піднялася то побачила, як б’ють одного з моїх друзів – він лежав на землі, а чотири хлопці проходилися по ньому ногами.

Все це тривало близько 7-10 хвилин. Інші «невідомі» били хлопців і чоловіків з помаранчевою символікою. Тут хочу зауважити, що все це відбувалося поблизу входу до обладміністрації і в присутності десь 35-40 міліціонерів. Вони, до речі, зовсім не звертали уваги на «бандюків».

Побачивши, що б’ють мого товариша, я повернулася до міліціонера – він стояв у метрі від бійки – і, схопивши його за рукав, попрохала хоча б витягнути мого друга з-під ніг... Міліціонер відвернувся.

Хлопець звільнився сам, і ми побігли звідти. Якась жіночка одразу ж підбігла і запропонувала свій мобільний, щоб зателефонувати до швидкої. Я взяла телефон і встигла тільки набрати номер агенції, де працюю – до мене вже підбігли «невідомі» хлопці з криками «Тримай її! У неї знову телефон!». Мене кинули на землю, телефон випав у сніг, але продовжував працювати і працівники агенції могли чути все, що відбувалося далі.

Після того, як я отримала кілька стусанів у спину ногами, я схопила телефон і відбігла.

Ми сілі у таксі і поїхали до лікарні.

Через два дні я написала заяву до міського відділу міліції та дуже сумніваюся, що щось може змінитися. До цього часу я бачу тільки затягування справи, а якщо зважити на реакції міліції 29 листопада... Слів тут не треба – ввечері 29 листопада міліція всіляко через ЗМІ спростовувала інформацію про напад.

На цей час вже більше 20 постраждалих написали заяви до міліції. Це тільки ті, кого я знаю

Ганна Низкодубова.

***

29 листопада 2004 року я разом зі своєю подругою, Ганною Низкодубовою та Юрієм Моцним пішла на мітинг на підтримку кандидата у президенти Віктора Ющенко. Цей мітинг повинен був відбутися на площі біля пам’ятника Т. Шевченка. Коли ми проходили біля будинку обласної державної адміністрації, то побачили велику колону молодих хлопців, які несли біло-блакитні прапори та вигукували лозунги на підтримку свого кандидата. Підійшовши на площу, ми побачили близько 10-15 людей з помаранчевими стрічками. З подругою ми підійшли до них, і нам сказали, що сьогодні мітингу на підтримку В. Ющенка не буде, а потім дали маленькі візитки з адресою та телефоном, де можна здобути додаткову інформацію. Після цього ми повернулись у бік магазину «Кураж» і побачили, як почали бити чоловіка з помаранчевою стрічкою. Юрій Моцний дістав відеокамеру та хотів зняти цей інцидент, але його зразу ж зупинили та почали бити. Через декілька секунд у бійку попала і Ганна Низкодубова, у якої побачили мобільний телефон. Там зразу ж опинився дуже великий натовп і били не тільки прихильників Ющенка, а й простих перехожих. Цих людей почали бити не тільки ногами, а й залізними прутами та битами. Я з подругою зразу ж відійшла ближче до дороги, а коли обернулась до площі ,то побачила, як якийсь хлопець відтягував Ганну за волосся та кидав на землю. Потім я побачила Ю. Моцного, у якого все обличчя було у крові, а у руках він тримав відеокамеру. Всі ці люди били дуже професійно, бо майже всі потерпілі після декількох ударів опинялись на землі і були всі у крові. Ми з подругою зразу ж зняли свої помаранчеві хустинки і швидко перебігли через дорогу. Коли ми повернулись подивитись на площу, то вже не побачили жодну людину з помаранчевою символікою.

Ольга Єрьоміна

***

Кожного дня о першій годині в Луганську біля пам’ятника Тарасу Шевченку проходили мітинги прибічників кандидата в Президенти України В.А.Ющенка. 29 листопада я та ще кілька моїх друзів вирішили взяти участь у мітингу. Дорога до скверу пролягає біля обласної державної адміністрації. Біля входу в адміністрацію та по периметру скверу стояли загони міліції. Щойно ми підійшли до пам’ятника, з боку приміщення «Партії регіонів» сунула колона з біло-синьою символікою. Від колони відділилась група чоловіків — кількістю 20-30 чоловік — у чорних шкіряних куртках і спрямувала до прибічників Ющенка, яких було приблизно 30-40 чоловік. Я побачила, як студента педагогічного університету вдарили в обличчя, а ззаду нас іншого чоловіка повалили на землю і почали забивати ногами. До нього спрямували люди з відео- і фотокамерами. Їх теж повалили на землю, били ногами, розбили камери і мобільний телефон. Якусь дівчину відтягнули за волосся, продовжуючи бити. Скривавленого чоловіка спробувала захистити перехожа жінка, але її відтягли і побили якимось предметом у чохлі. Чохол відкрився і я побачила 5-6 залізних прутів десь півтора метра довжиною. Ми сховали помаранчеву символіку і перетнули дорогу.

Хочеться додати, що міліція спостерігала за цим, відверталась, була бездіяльна.

Женя Ванченко

***

29 листопада о 13 годині Центральна площа міста Луганська почала рясніти помаранчевими кольорами: вже четвертий день поспіль збирались люди, щоб підтримати Ющенка та тих громадян, що піднялися в знак непокори брутальним діям з боку представників влади. Ще з п`ятниці 26 листопада де-не-де серед тих місцевих жителів Луганська, що брали активну участь у мітингах, лунали чутки про те, що можливі провокації з боку «співчуваючих» команді Януковича. Та все ж до понеділка, окрім неділі, коли від побиття з боку прибічників Януковича постраждала одна людина, начебто все проходило нормально, без неприємних ексцесів.

Перший же день нового тижня в Луганську вразив своєю неприємністю навіть зовсім аполітичних людей: демонстрація прибічників Ющенка була жорстоко побита і розігнана. Такого не очікував ніхто.

В обідній час, близько 13 години, понеділка 29 листопада я втретє вирішила піти на мітинг в підтримку Ющенка. Що найперше вразило, коли я підійшла до Центральної площі міста, — це численний натовп прибічників Януковича, що зібралися біля будівлі обладміністрації. Натовп привертав увагу своїм галасом та занадто великою активністю окремих людей, що були напідпитку. За пропозицією одного з організаторів акції О. Великого, мирній демонстрації в підтримку Віктора Ющенка, чисельно значно меншій, краще в той день було розійтись, щоб не наражати себе на небезпеку. Але стрімкий наступ величезних, спортивно загартованих чоловіків завадив цьому. Вони вже майже біля дороги почали без причини бити одного хлопця із помаранчевою символікою, репортер, що стояв поруч спробував зняти це на відеокамеру, але напали й на нього. Відеокамеру безжально розтрощили і репортера побили. Окремі елементи цієї відеокамери використовувалися потім як інструменти побиття інших учасників акції. Особисто мені «пощастило» встигнути перебігти на інший бік дороги. Жахливо було відчувати власну безпорадність особливо тоді, коли при тобі навпроти били твоїх знайомих, друзів і просто близьких тобі людей-однодумців.

Мирні громадяни, що проходили повз центральної площі міста в час обіду, пасажири міського транспорту, водії, мабуть, були просто шоковані тими подіями, свідками яких їм «пощастило» бути. Свавілля, що чинилося невідомими фізично натренованими братками не знало меж: беззахисних чоловіків і навіть жінок, що прийшли висловлювати свою громадянську позицію, жорстоко били, коли вони починали бігти, гналися за ними. Найжахливішим було те, що охоронці правопорядку міста, що знаходились тут поруч, ніяк не реагували на крики постраждалих про допомогу. Міліціонери були схожі на арбітрів футбольного матчу. Вони просто спостерігали за тим, що діялося.

Все це в дійсності мало короткочасний характер: бєспрєдєл чинився хвилин 10-15. Але в той момент реальним учасникам подій здавалося, що це страшний сон і дійство ніколи не скінчиться...

Не хочеться когось звинувачувати, бо немає точної інформації ні про організаторів масового побиття людей, ні про його реалізаторів. Прибічники Януковича вказують на людей зі штабу Ющенка, ті ж говорять про абсурдність таких здогадів.

В газеті «Факти» довелося прочитати, що саме «помаранчеві» били мітингуючих прибічників Януковича.

Але чомусь ця брехня не дуже дивує, мабуть, занадто часто доводиться її чути щодня.

В країні, де вже протягом тривалого часу кояться іноді зовсім незбагненні речі, важко знайти винуватців і покарати їх.

Юлія Ращупкіна

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори