MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Україна програла чергові дві справи у Європейському суді з прав людини

16.12.2004    джерело: www.rupor.org
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі в чергове визнав порушення Україною права на справедливий процес та права власності, а також невиконання судових рішень.

Європейський суд з прав людини у Страсбурзі вчергове визнав порушення Україною права на справедливий процес та права власності з-за невиконання судових рішень. Тепер у справі Бакалов проти України (заява № 14201/02) та Михайленко та інші проти України (заяви № 35091/02, 35196/02, 35201/02, 35204/02, 35945/02, 35949/02, 35953/02, 36800/02, 38296/02 та 42814/02).

Вадим Бакалов проживає у Одесі. Він оскаржував довготривале невиконання Україною рішення суду, за яким йому присуджено компенсацію за незаконне затримання та обшук, а також конфіскацію його майна. Він обґрунтовував свою позицію на підставі статті 6.1 (право на справедливий суд) та статті 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Визначивши, що українська влада не виконувала рішення суду протягом 2,5 років, Суд одностайно визнав порушення Україною статті 6.1 та статті 1 Протоколу № 1. Суд присудив Бакалову 1 200 Євро за нематеріальні збитки та 500 Євро за понесені витрати в зв’язку з розглядом справи.

У наступній справі Європейський Суд об’єднав декілька заяв, що були подані 11 мешканцями м. Чернігова. Усі вони скаржилися на невиконання рішень судів, що були винесені на їхню користь і стосувалися переважно повернення несплаченої заробітної плати. При цьому вони також посилалися на статтю 6.1 Конвенції та статтю1 Протоколу №1 Європейської Конвенції.

Суд визначив, що Україна була відповідальною за борги колишніх працедавців усіх заявників, що були у державній власності. Враховуючи те, що винесені судові рішення були на користь заявників, а органи влади перешкоджали та перешкоджають у отриманні всіх грошей, суд одностайно визнав порушення Україною статті 6.1 та статті 1 Протоколу № 1 Європейської Конвенції.

Європейський Суд присудив заявникам загальну суму в розмірі 14 366,62 Євро (кожному від 707,59 Євро до 2 271,38 Євро) за понесені матеріальні збитки та 26 720 Євро (кожному від 1 400 Євро до 3 360 Євро) за понесені нематеріальні збитки. Також кожному заявнику було компенсовано витрати на ведення справи в суді у розмірі 135 Євро на кожного.

 Поділитися