MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

КРУГЛИЙ СТІЛ «ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ», ПРОВЕДЕНИЙ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ

19.01.2005   
10 грудня 2004 року світова громадськість широко відзначала Міжнародний день прав людини. У зв’язку з цим Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин за традицією провів засідання круглого столу «Права людини в Україні: сучасний стан та перспективи».

10 грудня 2004 року світова громадськість широко відзначала Міжнародний день прав людини. Ця дата ввійшла в історію людства як день прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Цим започаткувався процес розбудови міжнародної системи захисту прав людини, тобто дотримання прав і свобод людини та громадянина перестало обмежуватися юрисдикцією окремої держави, ставши турботою міжнародної спільноти.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин у зв’язку з цим знаменним днем за традицією провів засідання круглого столу «Права людини в Україні: сучасний стан та перспективи». В його роботі взяли участь і виступили народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, керівники міністерств і відомств, зокрема силових структур, а також представники неурядових громадських правозахисних організацій. З доповіддю виступив Голова Комітету Г. Й. Удовенко, а у її обговоренні взяло участь 17 чоловік.

Учасники засідання круглого столу, з одного боку, констатували, що за роки незалежності в Україні створена належна законодавча база щодо захисту прав людини. Високі стандарти Загальної декларації були повною мірою закріплені в Конституції України. Верховна Рада України послідовно працює над законодавчим забезпеченням положень Конституції. Зокрема, були прийняті Закони «Про громадянство України», «Про національні меншини в Україні», «Про імміграцію», «Про біженців», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про звернення громадян», а також Закони, що визначили механізм реалізації права на вільні вибори органів влади, свободу об’єднань в політичні партії та громадські організації, на свободу пересування та інші. Нині українське законодавство у цій сфері відповідає кращим світовим стандартам.

Разом з тим, на засіданні вказувалось на те, що в Україні спостерігаються виразні тенденції до згортання основоположних конституційних прав, зокрема права на проведення масових зборів та демонстрацій, на вільний доступ до інформації і свободу вираження поглядів. Мають місце випадки переслідувань та дискримінації осіб через їхні політичні переконання. Особливо це проявилося в ході та під час президентських виборів 2004 року. Зокрема, з виборчих дільниць усувалися спостерігачі, представники засобів масової інформації, людей залякували, викрадали, били, незаконно затримували. Блокувався доступ народних депутатів. У громадських активістів та журналістів відбирали диктофони, касети, матеріали, розбивали відеокамери, фотоапарати, нищили плівки із зафіксованими на них порушеннями. Студентів виключали з ВУЗів.

У зв’язку з тим, що визначення Міжнародного дня прав людини, залишилося поза увагою не тільки Адміністрації Президента, урядових структур, судової гілки влади, а й центральних засобів масової інформації, редакція «ПЛ» вирішила надрукувати «Ухвалу Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин І міжнаціональних відносин за результатами засідання круглого столу «Права людини в Україні: сучасний стан та перспективи», присвяченого міжнародному дню прав людини»:

«Учасники засідання круглого столу «Права людини в Україні: сучасний стан та перспективи» констатували, що в умовах нинішньої суспільно-політичної ситуації відзначення Міжнародного дня прав людини в Україні набуло якісно нового змісту. Вперше воно підкріплено і ознаменовано активним рухом громадян за свої конституційні права.

Висловлювалась глибока стурбованість масовими порушеннями прав людини, допущеними під час 1-го і 2-го турів виборів Президента України 2004 року. Виборча кампанія стала серйозним випробуванням на демократизм, громадянськість та пошанування прав людини. Очевидним фактом є те, що вища виконавча влада держави не забезпечила втілення в життя відповідних норм Конституції і Законів України та проігнорувала виборчі права громадян.

В Україні спостерігаються виразні тенденції до згортання основоположних конституційних прав, зокрема — права на проведення масових зборів та демонстрацій, на вільний доступ до інформації і свободу вираження поглядів. Мають місце випадки переслідувань та дискримінації осіб через їхні політичні переконання.

На знак протесту проти тотальних фальсифікацій результатів президентських виборів, а також довготривалого ігнорування прав людини в Україні, український народ піднявся на захист своїх конституційних свобод.

Протестні акції у столиці України м. Києві, інших містах та населених пунктах нашої держави досягли апогею. Народ вимагав і вимагає того, щоб його почули, його думку поважали, з ним рахувалися.

У цей відповідальний момент ми не можемо стояти осторонь тих подій, які відбуваються сьогодні в Україні, і приєднуємо свій голос до тих, хто вимагає справедливого, правового вирішення конфліктної ситуації, яка склалася у нашому суспільстві.

Верховна Рада України та її керівництво зайняли активну реалістичну позицію у переговорному процесі, у ході проведення позачергових парламентських сесій, круглих столів, під час зустрічей із представниками місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Заслуговує високої оцінки конструктивний підхід Верховної Ради України, що взяла на себе роль координатора пошуку виходу з кризової ситуації.

Не стояв і не стоїть осторонь доленосних подій і процесів, які охопили Україну, і Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. У цей складний час Комітет двічі виступав із заявами щодо законодавчо-правового врегулювання кризи.

Відзначалося ключове значення рішень Верховного Суду України від 3 грудня 2004 року і Верховної Ради України від 8 грудня ц.р., про призначення переголосування другого туру виборів Президента України, яке внесло суттєві корективи у внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

Учасники засідання круглого столу позитивно оцінили посередницьку діяльність іноземних учасників багатостороннього переговорного процесу з врегулювання політичної кризи в Україні, зокрема, Верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єра Солани та генсека ОБСЄ Яна Кубіша.

Враховуючи те, що виборча президентська кампанія знову поновлена, учасники засідання круглого столу закликали народних депутатів України, а також усіх тих, кому дороге майбутнє України, докласти належних зусиль до того, щоб у повному обсязі забезпечити конституційне право громадян України на вільне волевиявлення у виборах президента. При цьому керуватися тим, що Основний Закон нашої держави проголошує народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні.

Висловлювалося сподівання, що новообрана Центральна виборча комісія не допустить будь-якої фальсифікації виборів та порушень відповідного законодавства.

Учасники засідання круглого столу «Права людини в Україні: сучасний стан та перспективи», присвяченого Міжнародному дню прав людини, вважали б доцільним наступне:

І. Верховній Раді України:

1.  Протягом сьомої сесії четвертого скликання унормувати належним чином у національному законодавстві України відповідальність за дії, які носять сепаратистський характер і спричинюють виникнення суспільних, міжрегіональних та міжетнічних конфліктів.

2.  Здійснити підготовку Інформаційного кодексу України з метою комплексного нормативно-правового забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина у сфері інформації.

II. Кабінету Міністрів, міністерствам та відомствам України:

3.  Вжити необхідних заходів для подолання нинішньої політичної кризи, викликаної системним ігноруванням прав людини, зокрема, виборчих прав українських громадян. Звернувши при цьому увагу на недопущення будь-яких насильницьких дій, у тому числі й проти представників засобів масової інформації.

4.  Забезпечувати систематичний моніторинг рішень відповідних міжнародних організацій, зокрема Європейського Суду, за зверненнями з проблем прав людини, які можуть стосуватися України, і передавати його результати до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

5.  Міністерству закордонних справ України забезпечувати оперативне реагування на факти зовнішньополітичного втручання у внутрішні справи держави від кого б вони не виходили

III. Місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:

1.  Розгорнути широке роз’яснення рішень Верховної Ради України від 8 грудня ц.р. і Верховного Суду України від 3 грудня 2004 року та їхнього значення для перспектив демократичного розвитку України.

2.  Посилити популяризацію серед широких верств населення правових знань у галузі захисту прав людини для подальшого утвердження України як правової, демократичної держави.

IV. Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин:

1. Забезпечувати і надалі систематичний контроль за реалізацією прав людини та їх порушенням, зокрема, у сфері вільного волевиявлення у ході виборчих кампаній усіх рівнів.

2.. Одним із пріоритетних завдань має бути:

-  забезпечення прийняття у Верховній Раді України Закону України « Про мирні збори» і вдосконалення законодавства у цій сфері; а також

-  розгляд питання щодо внесення змін і доповнень до Закону України «Про об’єднання громадян» у частині розширення прав громадян та громадських організацій;

-  сприяння процесу прийняття Верховною Радою України у другому читанні проектів Кримінально-процесуального кодексу України (№ 3456-1) та Закону України «Про статус слідчих України» (№ 4125); а також — з метою реального забезпечення державою права на безоплатну правову допомогу неплатоспроможним обвинуваченим — Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про адвокатуру»; що дозволить більш ефективно захищати права та законні інтереси громадян, держави, забезпечувати належний правопорядок і результативну боротьбу зі злочинністю, дотримання загальновизнаних норм стосовно прав людини у кримінальному провадженні, недопущення ущемлення прав підозрюваних, обвинувачених, підсудних, забезпечення їм належної правової допомоги.

3. Розглянути на своєму розширеному засіданні у квітні 2005 року хід виконання цієї резолюції.»

 Поділитися