MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

ПОСТАНОВА про закриття кримінальної справи

27.01.2005   

м. Чернігів  19 березня 2004 року

Старший  слідчий  прокуратури  м. Чернігова  Шаповал О.М.,  розглянувши матеріали кримінальної справи №751665,-

ВСТАНОВИВ:

Дана кримінальна справа порушена 09.11.01 року прокурором м. Чернігова за заявами Коваля М.П. та Брики Д.М. щодо неправомірних дій працівників міліції за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.166 КК України.

Досудовим слідством по справі встановлено наступне.

31.08.01 року та 06.09.01 року до прокуратури м. Чернігова звернулись гр-ни Коваль М.П та Брика Д.М. із заявами про те, що 14.08.01 року працівники Чернігівського міського відділу внутрішніх справ незаконно проникли до житла,  незаконно затримали його та здійснили привід до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, де спричинили тілесних пошкоджень.

Допитаний по справі в якості потерпілого Коваль М.П. показав, що 14.08.01 року близько 10 години до нього приїхали двоє незнайомих чоловіків, які почали вимагати у нього перфоратор, який належав його сину Брику Д.М.

Він відмовив останнім у видачі перфоратора, а коли останні зайшли до його квартири з наміром забрати перфоратор, він взяв свій газовий пістолет та погрожуючи йому застосуванням змусив останніх покинути помешкання.

В цей же день близько 19 години до його прийшло декілька незнайомих чоловіків. Коли він відчинив двері, його збили з ніг. Він вискочив у коридор та почав кликати на допомогу сусідів. Його знову збили з ніг та почали тягнути до квартири. Один з цих чоловіків, як він довідався пізніше - це був працівник міліції Гончар М.О., сів на нього зверху витягну пістолет та погрожував його застосуванням, при цьому кілька разів ударив руків’ям по голові.

Інші незнайомці застосовуючи насильство наділи наручники на його сина Брику Д.М.

Коли в під’їзд вийшли сусіди він попросив їх викликати працівників міліції. Тоді незнайомці, які застосували стосовно нього фізичну силу представились працівниками міліції.

На виклик сусідів приїхав патрульний автомобіль міліції, на якому його та сина доставили до міськвідділу міліції, де розвели по різних кабінетах. Там працівники міліції застосовуючи насильство та погрози примушували його писати пояснення.

Близько 23 години разом з працівниками міліції Тищенком В.М. та Сливком М.І. приїхав додому, де останні погрожуючи обшуком у житлі, вилучили у нього перфоратор і газовий пістолет та змусили підписати протокол добровільної видачі.

Допитаний в якості свідка по справі Брика Д.М. дав в основному аналогічні покази . Вказав, що перфоратор, вилучений працівниками міліції він придбав у Москві разом з Омеляненком Ю.Ю. та Омельяненком М.Є. за спільні гроші, коли перебували там на заробітках . Також наголосив, що під час написання ним пояснень у міськвідділі міліції на нього чинився психологічний та фізичний тиск з боку працівників міліції.

Допитаний по справі Омельяненко Ю.Ю. показав, що він Ребенок М.П., Брика Д. М. та Омельяненко М.Є. разом в одній бригаді працювали в Москві. Старшим у бригаді був Ребенок М.П.

І вони займались ремонтом приміщень і з цією метою спільно придбали на бригаду інструменти, в томі числі і перфоратор. Коли приїхали до м. Чернігова, перфоратор знаходився у Ребенка М.П., а інший інструмент у Омельяненка Ю.Ю. та Брика Д.М. в  Москві. Брика Д.М., повернувшись з Москви почав робити вдома ремонт і йому знадобився перфоратор, тому він його взяв у Ребенка М.П., пообіцяв повернути його через тиждень.

Однак, в подальшому перфоратор Брика не повернув та почав уникати зустрічі як з Ребенком М.П., так і з Омельяненком Ю.Ю. В серпні 2001 року він зателефонував Брику Д.М., трубку взяв його батько - Коваль М.П., який сказав, що перфоратор він не віддасть та щоб вони його більше не турбували.

Після цього він поїхав до Ребенка М.П. і разом з яким приїхав до Брика Д.М. Двері відчинив Коваль, який відмовився віддати їм перфоратор, мотивуючи тим, що вони зробили з його сина наркомана і він примусить їх сплатити його лікування.

Після цього Коваль хотів закрити двері, але вони їх притримали і тому Коваль запросив їх до хати, а сам побіг до кімнати.

Він почув ляскіт металу і побачили, що на порозі кімнати Коваля, який у одній руці тримав козацьку шаблю, а у іншій пістолет, схожий на бойовий пістолет "Макарова". В цей же час вибігла його донька і сказала, що вона викличе міліцію, тому він з Ребенком вирішили звернутися до міліції самі та повідомити про незаконні дії Коваля та погрозу зброєю з боку останнього.

Для цього поїхали до міськвідділу міліції, де написали заяву на погрозу зброєю зі сторони Коваля. Одразу на місце події виїхала опергрупа в складі працівників міліції Гончара О.М., Данилова О.Ю., та Фещенка І.М.

Коли прибули за адресою, де мешкають Коваль та Брика, двері ніхто не відчинив, тому працівники міліції прийняли рішення приїхати пізніше.

Близько 18 години разом з Гончаром О.М., Даниловим О.Ю. та Фещенком І.М. вони повторно поїхали до помешкання Коваля.

Ребенок залишився в машині, а він разом з вищевказаними працівниками міліції зайшов в під»їзд. Гончар О.М подзвонив у двері, які відчинив Коваль.

Гончар О.М. представився та пред’явив своє службове посвідчення, але Коваль почав закривати двері, тоді працівники міліції схопили його за руку. Коваль почав чинити Гончару опір, хапатися за його кобуру в якій знаходилась табельна зброя і намагався витягнути з неї пістолет. Повалив працівника міліції на підлогу , де між ними продовжилась боротьба.

При цьому Коваль почав голосно кричати в під’їзді, що нібито на нього напали бандити та кликати сусідів.

В цей час з квартири вибіг Брика, який накинувся на одного з працівників міліції та схопив його за шию. Працівники міліції застосували стосовно нього фізичну силу та одягнули наручники.

Все це відбувалося на сходинковому майданчику. В той момент, коли працівники міліції наділи на Брику наручники, в під’їзд ввійшла мати останнього — Коваль А.П., яка почала галасувати і побігла спочатку до Гончара, який тримав на підлозі Коваля, а потім до іншого працівника міліції, який тримав Брику.

На галас повиходили люди з сусідніх квартир, працівники міліції представились та попросили їх зателефонувати по телефону "02" та викликати наряд патрульно-постової служби на допомогу.

Працівники міліції наділи на Коваля наручники і всі разом вийшли з під»їзду, до якого вже під’їхав патрульний автомобіль міліції.

Усі разом вони поїхали до міськвідділу міліції. У приміщенні міськвідділу працівники міліції попросили його та Ребенка почекати в коридорі на 3-му поверсі.

Приблизно через 2 години він побачив, як Коваль, Брика та працівники міліції вийшли з кабінету і пішли до сходів униз. Один з працівників притримував Коваля за руку, але той сказав, що хоче йти сам і пішов вперед.

Спускаючись сходами Коваль спіткнувся і впав. Ніхто з працівників міліції його не штовхав, вони були на відстані кількох метрів позаду нього.

Допитаний в якості свідка по справі Ребенок  М.П. повністю  підтвердив  покази Омеляненка Ю.Ю.

Допитаний в якості свідка працівник міліції Гончар М.О. зазначив, що 14.08.01 року до міськвідділу міліції звернувся Ребенок М.П. із заявою про те, що стосовно нього мала місце погроза з боку Коваля М.П. фізичною розправою із застосуванням вогнепальної зброї - пістолету.

З метою перевірки вказаної заяви, близько 18 години він разом з працівниками міліції Даниловим та Фещенком виїхав до місця мешкання Коваля М.П. Разом з ними також поїхав заявник - Ребенок М.П. та товариш останнього Омеляненко Ю.Ю.

Двері квартири йому відчинив Коваль М.П., який накинувся на нього і схопив за одяг та повалив на підлогу, намагався витягнути у нього з кобури табельну зброю. У зв’язку з цим він був вимушений з метою самозахисту застосувати стосовно Коваля фізичну силу. Інші працівники міліції спробували відтягнути Коваля від нього, але в цей момент з квартири вибіг Брика Д.М., який також накинувся на них з кулаками. Тоді працівники міліції застосували стосовно Брики фізичну силу та наділи наручники.

На галас з сусідніх квартир повиходили сусіди, яким він, Данилов та Фещенко представились працівниками міліції і попросили зателефонувати по телефону "02" та викликати на допомогу міліцейський патруль. Згодом приїхав патрульний автомобіль міліції на якому Коваль та Брика були доставлені до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, де у них були відібрані пояснення. При цьому ніякого фізичного насильства чи погроз стосовно останніх у приміщенні міськвідділу міліції ніхто з працівників міліції не застосовував і тілесних пошкоджень не спричиняв.

Після відібрання пояснень Брику та Коваля відпустили. Разом з Ковалем до нього додому поїхали працівники міліції Тищенко В.М. і Сливко І.М. та вилучили у нього газовий пістолет та перфоратор, які Коваль видав їм добровільно, про що свідчить протокол добровільної видачі, підписаний останнім. Коли Коваль разом з працівниками міліції виходив з приміщення міськвідділу міліції, то спіткнувся і впав на сходах. Від надання запропонованої працівниками міліції медичної допомоги відмовився.

Допитаний в якості свідка працівник міліції Данілов О.Ю. показав, що в серпні 2001 року, біля 18 години він знаходився з Фещенко в службовому кабінету ВКР ЧМВ УМВС України в Чернігівській області.

В цей момент до кабінету забіг заступник начальника ВКР ЧМВ Гончар М.П.І сказав, що їм необхідно виїхати та затримати невстановленого чоловіка, який згідно заяви , що надійшла до міськвідділу міліції погрожував зброєю.

Після чого вони виїхали за адресою: вул. Партизанська, 53/48. Гончар подзвонив в двері квартири, які відчинив чоловік, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, пізніше він дізнався, що це був Коваль М.П.

Гончар представився працівником міліції та пред’явив службове посвідчення. В цей момент Коваль однією рукою схопив посвідчення Гончара, а іншою кобуру, в якій знаходилась табельна зброя останнього.

На неодноразові вимоги Гончара прибрати руки від пістолету, Коваль не реагував. Після цього Коваль повалив Гончара на підлогу сходинкового майданчику, де між ними розпочалась боротьба.

Коли вони впали на підлогу, Фещенко намагався їх розняти. Коваль кричав, що на нього напали бандити та кликав сусідів. Фещенко намагався пояснити йому , що вони є працівниками міліції.

Раптом з квартири Коваля вибіг його син Брика, який ззаду напав на Фещенка, та схопив його за шию. Він підбіг до Фещенка і почав йому допомагати звільнитись від Брики. Застосовуючи фізичну силу, він разом з Фещенком наділи на Брику наручники.

Через деякий час в під’їзд вбігла жінка, як з’ясувалось пізніше - дружина Коваля, яка нецензурно лаялась на їх адресу і плювалась на них. Також на галас повиходили люди із сусідніх квартир, яким вони представились працівниками міліції.

Через деякий час приїхав патрульний автомобіль міліції, на якому. Коваля та Брику доставили до міськвідділу міліції, для дачі пояснень. Після цього він пішов до свого робочого кабінету. Через деякий час в кабінет зайшов хтось з його колег, який повідомив, що Коваль упав на сходах. Він вийшов з кабінету та підійшов до Коваля, який знаходився  на сходах між 3 та 2 поверхами і  запропонував тому допомогу, від якої останній відмовився.

Покази Гончара МЛІ та Данилова О.Ю. повністю підтвердив працівник міліції Фещенко І.М.

Допитані в якості свідків працівники ВКР ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Маній Ю.М., Синявський С.М, Григор’єв  О.М. показали, що бачили Коваля та Брику у приміщенні міськвідділу міліції, коли останні давали пояснення. При цьому зазначили, що насильство або погрози стосовно них ніхто з працівників міліції не застосовував і тілесних ушкоджень не спричиняв.

Допитані працівники міліції Тищенко та Сливко показали, що дійсно 14.08.01 року за вказівкою Гончара разом з Ковалем їздили до його помешкання, де останній добровільно видав газовий пістолет та перфоратор, про що був складений протокол добровільної видачі. Вони також зазначили, що спускаючись сходами міськвідділу міліції Коваль спіткнувся і впав. Вони запропонували йому медичну допомогу, але останній відмовився. Застосовування насильства чи погроз стосовно Коваля або Брика під час написання останніми пояснень, а також під час вилучення пістолета та перфоратора категорично заперечують.

Свої покази працівники міліції Гончар, Данилов, Фещенко, Тищенко та Сливко повністю підтвердили під час очних ставок з Ковалем.

Допитані у якості свідків сусіди Коваля по під’їзду показали, що дійсно спостерігали 14.08.01 року конфлікт між Ковалем, Брикою і працівниками міліції. Однак ніхто з них не бачив початку конфлікту, а тому не може зазначити, хто ж був його ініціатором і чому працівники міліції змушені були застосувати фізичну силу щодо Коваля та Брики. Тобто покази сусідів узгоджуються з показами працівників міліції, які не заперечують факту застосування фізичної сили стосовно Коваля та Брика, однак пояснюють це тим, що останні чинили фізичний опір під час затримання.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у Коваля були тілесні пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому 6 ребра зліва по всій лінії без зміщення, саден та синців голови, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. Експертом не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень при падінні потерпілого зі сходів, що фактично підтверджує  покази працівників  міліції, щодо обставин  отримання  Ковалем тілесних пошкоджень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у Брики мались тілесні пошкодження у вигляді синців правої вушної раковини та саден правої завушної області, синців м’яких тканин обличчя, синців лівої вушної раковини та лівої завушної області, які відносяться  до категорії легких тілесних пошкоджень  без  короткочасного  розладу здоров’я.

Згідно диспозиції ст. 166 ч. 2 КК України /в редакції закону 1960 року/ об’єктивна сторона складу даного злочину полягає в умисному вчиненні посадовою особою дій, які явно виходять за межі наданим йому законом прав і повноважень, якщо воно спричинило істотну шкоду державним чи громадським інтересам, або охоронюваним законом правам і інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб та супроводжувались насильством, застосуванням зброї, або вважаються і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями. 

Суб’єктивна  сторона даного складу злочину характеризується прямим умислом.

Однак, як вбачаються з матеріалів кримінальної справи, працівники міліції Гончар, Данилов та Фещенко під час затримання Коваля  і Брики та доставки їх у міський відділ  міліції не допустили явного перевищення службових повноважень оскільки працівники міліції мають право затримувати осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а Коваль и Брик затримувались працівниками міліції у ході перевірки заяви у зв’язку із підозрою у незаконному зберіганні зброї та погрози нею.

При цьому застосовування стосовно Коваля та Брики фізичного насильства під час затримання з боку працівника було вимушеним і правомірним, оскільки останні  вчинили  опір при затриманні.

Крім того, у діях працівників міліції відсутня суб’єктивна сторона складу даного злочину, оскільки вони проводили затримання Коваля та Брики в ході перевірки заяви Ребенка і вважали, що діють правомірно, оскільки у них малась інформація, щодо наявності у Коваля вогнепальної та холодної зброї.

Відсутня суб’єктивна сторона складу даного злочину і в діях працівників міліції Тищенка та Сливка, оскільки вони вилучали пістолет та перфоратор у Коваля М.П. згідно вказівки свого керівництва в ході перевірки заяви Ребенка, пістолет був вилучений у зв’язку з тим, що Коваль погрожував ним Ребенку та Омеляненку, а що ж стосується перфоратора, то працівники міліції вважали, що він неправомірно знаходиться у володінні Коваля, на що їм вказували Ребенок та Омеляненко.

В частині погроз з боку працівників міліції Тищенка та Сливка провести обшук у житлі Коваля у разі, відмови останніх добровільно видати пістолет та перфоратор, на які вказує Коваль та понятті Шемець О.М. та Яворська Н.І., то самі працівники міліції категорично заперечують факт застосування такої погрози. Однак, якщо навіть припустити, що такі висловлювання мали місце, то в силу своєї малозначності вони не представляють великої суспільної небезпеки і не є підставою для притягнення останніх до кримінальної відповідальності, оскільки фактично ніякого обшуку у помешканні вони не проводили, а перфоратор та пістолет Кошіль все ж таки віддав сам.

Як вбачається з матеріалів справи, виявлені у Брики Д.М. тілесні ушкодження могли бути спричинені працівниками міліції під час затримання останнього, коли він чинив опір
працівникам міліції. 

Що стосується тілесних пошкоджень, які були виявлені у Коваля, то частина з них з них могла бути спричинена під час його затримання, коли він чинив опір працівникам міліції, а інша частина у подальшому при падінні Його на сходах міськвідділу міліції.

Таким чином в ході досудового слідства об’єктивних даних про перевищення влади або службових повноважень  працівниками міліції при затриманні Коваля М. П. і Брики Д.М. та вилучення в нього перфоратора і газової міліції не встановлено. 

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 п. 2 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

І Кримінальну справу № 75/1665 порушену по факту спричинення тілесних ушкоджень Ковалю М. П. за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч. 2 КК України подальшим провадженням закрити, за відсутністю в діях працівників міліції складу злочину.

2.  Копію даної  постанови направити прокурору.

Старший слідчий прокуратури м. Чернігова
Шаповал О. М.

 Поділитися