пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200502
12.02.2005 | http://maidan.org.ua/

«Виборчі права ув’язнених»: Як голосували ув’язнені у Дніпропетровську, або сліпа і безрука Феміда

   

Ще під час виборчої кампанії, ситуація, що склалася на спеціальних виборчих дільницях в установах кримінально-виконавчої системи Дніпропетровської області викликала обурення з боку експертів проекту «Виборчі права ув’язнених» і, особливо, у слідчому ізоляторі №3 міста Дніпропетровська. Виборці, що знаходилися у даному закладі не отримали навіть мінімальної інформації про виборчий процес від виборчої комісії, а перший тур виборів тут проходив за відсутності елементарних норм проведення голосування. Фактично, в першому турі всі виборці голосували поза межами приміщення для голосування, праця офіційних спостерігачів була повністю спотворена – виборці голосували у 9-ти місцях, причому під кінець голосування виборчі урни без всякого елементарного контролю з боку комісії пересувалися з однієї камери до іншої, де буцімто, голосували ті, хто не мав змоги вийти з камери й спуститися на поверх нижче й проголосувати. Під час другого туру, оскільки урн не вистачало, то їх після голосування в одному корпусі СІЗО несли у інший.

Особливий перебіг подій, що передував призначенню переголосування другого туру виборів, відбився й на поведінці керівників виправних установ. Тепер спостерігачі вільно дісталися дільниць навіть за день чи два до проведення голосування і мали змогу бути присутніми на засіданнях виборчих комісій у «зонах». Але все рівно 26 грудня мало стати знаковим днем для спеціальних виборчих дільниць. Тим більше для спеціальної виборчої дільниці № 81 виборчого округу 28 (СІЗО №3).

О 7-00, коли до приміщення для голосування на спеціальної виборчої дільниці № 81, виборчого округу 28, прийшли члени комісії, вони побачили, що зірвана пломба зі сейфу, де зберігалися виборчі бюлетені і їх прийшлося перераховувати, але невідповідностей між числом отриманих з ТВК бюлетенів та числом, що були в сейфі та якихось позначок на них не знайшлося. З-за цього комісією на 40 хвилин пізніше був оголошений початок голосування. Виборча комісія на своєму засіданні прийняла рішення про проведення голосування за межами приміщення для голосування, але оскільки спостерігачі оперативно склали акт про таке порушення та, на його основі, відповідну скаргу, комісія скасувала це рішення і всі виборці голосували у приміщенні для голосування. У приміщенні для голосування під час голосування були присутні співробітники слідчого ізолятору та міліціонер. Міліціонер був присутній й на засіданні комісії, на якому здійснювався підрахунок голосів. На виборчу дільницю за наказом начальника СІЗО не були допущені журналісти дніпропетровської газети «Лица». Про всі ці факти були складені акти про порушення виборчого законодавства та подані скарги до дільничної виборчої комісії. Але найцікавіше почалося далі. Біля 20-00 повинні були проголосувати виборці, які чи вже отримали вирок, чи обвинувачуються у злочинах, що караються довічним позбавленням волі. Півтора десятка «довічників» у помаранчовому вбранні й мішках на головах заводилися та виводилися у кайданах на руках та ногах, під посиленою охороною (собаки, автомати). Але проголосувати вони не змогли. Виявилося, що вони не були включені до списку виборців, а попали до списку на зовсім іншій дільниці. Під час підрахунку голосів в одній з виборчих урн були знайдені три папірці і ще один папірець був приколотий за допомогою степлеру до виборчого бюлетеню. Виявилося, що папірці – то листи від підслідних з СІЗО, які зверталися до членів комісії та бажали вдалого підрахунку та перемоги демократії. Але два папірці виявилися двома листами (власне лист та його копія), в якому виборець навіть назвав своє ім’я, розповідав про «фізичний та психологічний тиск» на підслідних з боку адміністрації СІЗО з вимогою голосувати за Віктора Януковича, але виборча комісія не стала розглядати цей лист як речовий доказ порушення виборчих прав, визнала його більшістю голосів «предметом». Він був запакований у мішок під назвою предмети. Розгляду листа передував емоційний виступ бувшого голови комісії (за якого відбувалися кричущі порушення прав виборців). Він вимагав віддати цей лист начальнику СІЗО й не розглядати його, бо у ньому може бути інформація, яка не повинна виходити за межі СІЗО, а він давав за це «підписку». Комісія заборонила йому зв’язуватися з начальником, але він запросив начальника СІЗО до приміщення комісії і розповів йому про лист, що, власне, ледве не призвело до бійки між ними та іншими членами комісії. Територіальна виборча комісія округу №28 вирішила теж не розпаковувати цей мішок (голоси членів розділися й голосування було провалене, бо один з членів комісії від Віктора Ющенко не голосував).

Специфіка даного випадку полягала у тому, що мішок, у якому залишився лист, не підлягає згідно до Закону про вибори Президента України, збереженню у архівній установі, а вийняти лист з мішка можна, згідно до Кримінально-процесуального кодексу, відкривши кримінальну справу за постановою слідчого, як документ, що має відношення до справи, що розслідується.

Тому експерти проекту «Виборчі права ув’язнених», які були присутні на дільниці, 29 грудня провели прес–конференцію, яка була висвітлена національними («1+1») та місцевими (11-й канал та 9-й канал) телеканалами, регіональною пресою. Оскільки до 10 січня Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська не приймав заяви на відкриття справ, то проведення прес–конференції було єдиною можливістю дати поштовх до її відкриття, бо згідно все до того ж Кримінально–процесуального кодексу, кримінальну справу може бути відкрито за повідомленням у пресі. Але, як виявилося, справу не було відкрито. З прокурором Красногвардійського району, експертам проекту зустрітися не вдалося, і 11 січня ними було подано заяву до суду, суд 13 січня своєю ухвалою наказав прокуратурі провести перевірку фактів по даній справі. Але у відповіді прокурора податникам заяви, вона фігурувала вже не як заява, а як скарга, що не є вірним, бо провадження по скаргах не закінчується відкриттям кримінальної справи. Прокурор Красногвардійського району передав заяву до обласної прокуратури 17 січня, не проводячи власної перевірки. Виявилося, що обласна прокуратура акумулює у себе розслідування всіх кримінальних справ, пов’язаних з виборами, бо новий «старий» прокурор пан Шуба не бажає втрачати знов отриману посаду, а виборчі справи дозволять її зберегти. У неділю перевірка повинна була закінчитись. А в понеділок, 24 січня експерти проекту звернулися до прокуратури за результатами. Але до начальника відділу з питань виконання судових рішень Анатолія Кречетникова заява (скарга) до сих пір навіть не надходила. 25 та 26 січня пройшли у пошуках заяви, та тільки ввечері після розмови з посадовцями канцелярії прокуратури заяву було винайдено ранком 27 січня. Заява перебувала у прокуратурі без розгляду 10(!) днів. Але мішки з бюлетенями та «предметами» вже у п’ятницю були відправлені до архіву. Зараз експерти проекту готують скаргу на дії обласної та районної прокуратур до суду.

Результат такого «швидкого» та «ефективного» реагування правоохоронних органів на порушення виборчих прав громадян не є поодиноким. В‘язень виправної колонії №133 м.Дніпропетровська Сергій Долбнєв 26 жовтня 2004 року передав до прокуратури скаргу щодо примушення його до голосування за кандидата в Президенти України Януковича В.Ф. з боку адміністрації колонії. Такі скарги не перевіряються керівництвом виправних установ та невідкладно подаються до прокуратури. Сергій вже звільнився, але тільки після другого туру виборів цю скаргу знайшли в обласному управлінні Державного Департаменту з питань виконання покарань співробітники, які співпрацюють з експертами проекту «Виборчі права ув’язнених». Реакція прокуратури на цю скаргу відсутня.

Це тільки два випадки, коли скарги засуджених на порушення їхніх виборчих прав отримали гласність. Випадки, коли засуджений подає скарги на якісь порушення його прав, і ці скарги не задовольняються, або пропадають – не є поодинокими. Більшість тих, хто перебуває у колонії чи СІЗО, та не мають захисників, або не підтримують зв’язків з родичами, вимушені терпіти таке поводження до кінця строку відбування покарання. За результатами опитування осіб, що звільнилися з місць позбавлення волі в останні два місяці, тільки 22% зізналися, що на них чинився тиск під час передвиборчої кампанії з боку адміністрації установ та через безпосередньо начальників загонів та старшин, що обираються з числа засуджених та співпрацюють з адміністрацією.

31.01.2005  

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори