ПРО ПЕРЕБІГ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ В ХАРКОВІ ТА ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Харківська правозахисна група разом з Інститутом масової інформації та міжнародним цент­ром боротьби з цензурою «Article 19» проводить моніто­ринг медіа і виборчої кампанії. Пропонуємо першу заяву ХПГ.

Пройшов перший етап кампанії по виборам Прези­дента України: висування та реєстрація кандидатів, формування виборчих округів та окружних виборчих комісій, йде формування списків виборців, почалися передвиборча агітація та збір підписів на підтримку кандидатів.

Підсумовуючи перебіг подій у перші шість тижнів кампанії у Харкові, можна прогнозувати, що вибори 2004 року обіцяють стати рекордними з усіх показників: кількості коштів, вкладених в виборчу кампанію, використання владних повноважень для різноманітного тиску на виборців щодо їх підтримки «єдиного кандидата від влади» – Прем’єр-міністра Віктора Януковича, використання «брудних» виборчих технологій проти його основних суперників, нерівного доступу кандидатів до ЗМІ. Вражає масштаб сукупних дій, спрямованих на забезпечення перемоги «єдиного кандидата від влади». Місто і область завалені біг-бордами та великими плакатами з гаслами «Харківщина – за Януковича», такі ж гасла вміщені на маршрутних таксі, машинах, магазинах, тощо. Складається враження, що цілі райони за Януковича, немовби був проведений якийсь референдум. Проводяться безкінечні заходи з підписан­ням колективних звернень на підтримку Януковича. «Спортсмени за Януковича», «Науковці за Януковича», «Осві­ тяне за Януковича» – мимоволі згадується присвоєння товаришу Сталіну титулу «кращого друга» усім категоріям населення. Масовий характер прийняв обхід квартир: складається враження, що по­ставлене завдання обійти весь житловий фонд міста Харкова і області, з’ясувати, чи збираються харків’я­ни голосувати за Януковича, і зібрати максимум під­писів на його підтримку. Нами зафіксовані такі факти.

1. Проведення «соціологічного опитування» щодо того, за якого кандидата збираються голосувати. Такі «опитування» провадяться немовби від імені райвиконкому, і жінки, що збирають такі дані, вмовляли надати додатково ім’я, прізвище та по-батькові, мотивуючи це тим, що їх виженуть з роботи, якщо вони не здадуть в райвиконком відповідні списки.

2. Збір підписів на підтримку Януковича у мешканців міста на дому в підписних листах, де не внесені дані про особу, яка збирає підписи. Іноді на таких листах написані номер дільниці та установи, наприклад, доводилося бачити підписний лист з рукописною «шапкою» «дільниця 1В, Академія комунального хазяйства». Найчастіше підписи збирають працівники житлово-комунальних підприємств та вчителі.

3. Збір підписів на підприємствах, в установах і організаціях, зокрема, бюджетних. Начальники цехів і відділів вимагають від своїх підлеглих дати підписи, лікарі – пацієнтів, які записалися до них на прийом, тощо.

Очевидно, організація таких «опитувань» та збору підписів неможлива без використання владних повноважень, хоча це й заборонено законом про вибори Президента. Особливо яскраво це проявляється під час організації публічних акцій, таких, як мітинг-концерт на підтримку Януковича в середу 14 липня о 17.00 на центральній площі міста, де було, за різними оцінками, від 50 то 100 тис. учасників. Вони навіть не приховували, що їх примусили прийти на мітинг безпосередні керівники. Такі ж мітинги були проведені в деяких районних центрах області.

Одночасно можна було спостерігати масовані по­слідовні дії, спрямовані на дискредитацію основних супротивників «єдиного кандидата від влади», голо­вним чином, Віктора Ющенка. Нами зафіксовані такі факти.

1. Масове розповсюдження по поштових скриньках листівок без вихідних даних образливого змісту щодо Ющенка та членів його команди з обвинувачен­нями в корупції, націстських переконаннях, русофобії, антисемітизму, тощо та сфальсифікованих агітаційних матеріалів з вихідними даними, наприклад, листа Олександра Мороза к виборцям, що Ющенко, начебто, продає Україну Росії.

2. Провокаційні запрошення харків’ян на неіснуючі зустрічі з Ющенком – такі об’яви були зафіксовані в Дергачах та Валках. Характерно, що, за тверд­женням прес-служби Харківського регіонального штабу «Нашої України», жодна місцева газета чи телеканал не погодилися дати інформацію про такі про­вокації, посилаючись на усний наказ; наш моніторинг місцевих медіа також не виявив повідомлень про такі факти, окрім партійної преси «Нашої України».

3. Агітаторам «Нашої України» постійно погро­жують, затримують під час розповсюдження агітаційних матеріалів. Деякі з них звернулися до прокуратури або суду зі скаргами на незаконні дії.

 Оглядаючи місцеві ЗМІ, можна зробитивисновок, що медіа або всіляко підтримують «єдиного кан­дидата від влади», висвітлюючи його діяльність суто позитивно, або взагалі не хочуть зачіпати виборчу кампанію. Так, на телеканалі «Сімон» після відвертого репортажу про мітинг 14 липня приблизно три тижні взагалі не було жодного сюжету про вибори. У той же час будь-яка критика на адресу команди Віктора Януковича вельми ризикована. Так, після публікації в газеті «Новости Чугуева» № 32 від 7 серпня статті депутата міськради Вікторії Токар про агітацію за В.Януковича посадовими особами викон­кому в робочий час редактор газети Юрій Чумак був знятий з посади, пізніше йому запропонували звільнитися «за власним бажанням».

Отже, усі обіцянки влади провести чесні та прозорі вибори, як і очікувалося, не виправдалися. Початок виборчої кампанії засвідчує про брутальні порушення. На жаль, опору цим порушенням майже не відбувається, поодинокі звернення до правоохоронних органів замість масових, відсутність уваги ЗМІ до цих порушень залишає їх безкарними. Якщо ця ситуація не зміниться, то можна чекати подальшого посилення адміністративного тиску на виборців і команди опозиційних кандидатів.

10 серпня 2004 року