пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200510
20.04.2005 | Юрій Чумак, м.Харків

Людина, позбавлена волі, не позбавлена права бути людиною

   

7 квітня в Прес-центрі інформаційного агентства «Статус Кво» проходила прес-конференція начальника Харківського обласного управління Держдепартаменту України з питань виконання покараньВолодимира Бутенка. Її тема – «Нові пріоритети системи виконання покарань», – мене заінтригувала.

Про що ж розповідав журналістам Володимир Ілліч – генерал-лейтенант внутрішньої служби, – гадаю, буде цікаво широкому загалу читачів «Прав людини».

Розпочав він з «жарту»: мовляв, бажаю всім присутнім та їх рідним ніколи до нас не потрапляти у якості підопічних. Журналісти мовчазливо з ним погодились.

Більшу половину заходу пан Бутенко присвятив розповіді про представлення нового голови Держдепартаменту України з питань виконання покарань, що відбулось 31 березня і яке проводив сам Президент Віктор Ющенко. Відтепер цю відповідальну службу на всеукраїнському рівні очолює Василь Васильович Кашинець, що працював раніше 1-м заступником НАК «Нафтогаз України», до речі – член партії «Конгрес українських націоналістів». Президент України оголосив представлення робочою зустріччю (які, за словами Бутенка, раніше ніколи не відбувалися на такому високому рівні). Ющенко заявив, що людина, позбавлена волі, не позбавлена права бути людиною. Президент нещодавно ознайомився з умовами перебування засуджених на прикладі Коростинецької колонії і вважає їх жахливими. Він не вірить, що в таких умовах можна виховати людину, налаштувати її на шлях виправлення. Тому конче необхідно у найкоротший термін реалізувати кардинальні заходи на виконання таких задач:

1. Уникнути «перенаселення» в колоніях.

Президент наголосив на тому, що в Україні на 100 тис. населення нараховується 413 ув’язнених, у той час, як у розвинутих європейських країнах – лише 60-100, навіть у наших сусідів у Молдові та в Вірменії цей показник у 2-2,5 рази нижчий. Ця ситуація є просто неможливою, коли на одного ув’язненого в нашій країні припадає менше, ніж 2 м2 площі (тоді як у Європі – не менше 4 м2). Зараз розробляються нові, на європейських засадах, тюремні стандарти. Віктор Ющенко підкреслив, що він не хоче будувати в Україні нові в’язниці, необхідно втілити стратегію по зниженню чисельності тих, хто перебуває за ґратами.

З цього приводу Володимир Бутенко зазначив, що його служба на Харківщині готує відповідні пропозиції, які до 15 квітня будуть спрямовані Президенту.

2. Збереження здоров’я ув’язнених.

За словами Президента, неприпустимою є ситуація, коли людина, яка потрапила за ґрати здоровою, виходить на свободу немічною та хворою.

Пан Бутенко розповів, що на Харківщині, як і скрізь по Україні, існує велика проблема захворюваності ув’язнених на туберкульоз, ВІЛ-СНІД, інші інфекційні хвороби. Не вистачає відповідних ліків та кваліфікованих кадрів. Як наслідок – вже протягом цього року у закладах кримінально-виконавчої системи Харківської області вмерло 17 чоловік, зараз нараховується понад 1,5 тис. ув’язнених – хворих на активну форму туберкульозу.

«Міністерство охорони здоров’я повинно повернутися обличчям до людей, які відбувають покарання. Клятва Гіппократа – лікувати усіх!» – підкреслив Володимир Ілліч.

Як запевнив журналістів пан Бутенко, його підлеглі намагаються робити кроки на покращення цієї ситуації: у колоніях встановлюється нове діагностичне обладнання, поступово покращується медикаментозне забезпечення.

3. Підвищення якості харчування ув’язнених.

Це завдання тісно пов’язане з 2-м. На думку Президента, треба вжити всіх необхідних заходів задля того, щоб харчування у закладах кримінально-виконавчої системи покращилось.

За словами Володимира Бутенка, у 2002-му році на харчування одного ув’язненого у бюджеті було передбачено лише 2 грн. 13 коп. на добу. Не кращою виглядає ситуація і сьогодні, коли на ці потреби витрачається 2 грн. 97 коп. «Чим можна нагодувати за такі незначні кошти?» – риторично запитав Володимир Ілліч. І сам же у відповідь розповів про те, що в підпорядкованій йому службі вже перейшли на самозабезпечення хлібом, який на 30-35% дешевший, ніж у торгівельній мережі. 109-а колонія фактично є «зеленим цехом» всієї кримінально-виконавчої мережі на Харківщині, бо в ній 600 га землі засіяно під зернові, що дозволить повністю забезпечити хлібом ув’язнених. Там же вирощуються й овочі.

Крім того, на думку Бутенка, зняття необґрунтованих обмежень, що зараз існують, на зміст продуктових посилок, які передають родичі, допоможе покращити ситуацію.

4. Вирішення проблеми трудового використання ув’язнених.

Як сказав Віктор Ющенко, «у неробстві та «битті баклуш» час тягнеться довше».

Тому, вважає генерал Бутенко, на обласному рівні необхідно разом з Харківською облдержадміністрацією та всіма зацікавленими структурами вирішити питання щодо забезпечення державними замовленнями підприємств, на яких працюють ув’язнені.

5. Вирішення проблеми кадрового забезпечення.

На вищезгаданій зустрічі з керівництвом Державного департаменту України з питань виконання покарань Президент наголосив, що у цю систему повинні приходити достойні люди, які мають одержувати достойну зарплатню.

Необхідно дуже уважно ставитись до кадрів, що працюють у пенітенціарних закладах, до їх моральних, ділових та професійних якостей.

В свою чергу, держава вже з квітня піднімає розміри їх матеріального забезпечення – мінімальна зарплатня співробітника цієї сфери становитиме 409 грн.

Розповівши про зустріч з Президентом, пан Бутенко перейшов до відповідей на запитання представників мас-медіа. Зокрема, на прохання журналістки радіо «Свобода» Вікторії Маренич, він надав докладну статистичну інформацію. Зараз у 13 установах кримінально-виконавчої системи у Харківській області перебуває близько 17 тис. ув’язнених. З них:

засуджених за навмисні вбивства – 1943 чол.;

за завдання тяжких тілесних ушкоджень – 918 чол.;

за зґвалтування – 373 чол.;

за розбій – 1271 чол.;

за пограбування – 1054 чол.;

за економічні злочини – 5421 чол.;

за хуліганство – 488 чол.;

за військові злочини – 5 чол. (цікаво, що серед них 1 особа відбуває покарання за шпигунство на користь Німеччини).

Серед загальної кількості засуджених 7024 особи відбувають покарання вперше.

Інвалідів ІІІ-ї групи у закладах кримінально-виконавчої системи на Харківщині нараховується 104 чол., І-ї та ІІ-ї груп – 35.

Ув’язнених до довічного позбавлення волі – 64 особи (57 чоловіків та 7 жінок).

Крім того, у Хролівському ЛТП перебувають «на примусовому лікуванні» понад 300 осіб (з них 80% – вже раніше перебували за ґратами, були ув’язненими). За словами Бутенка, ще за часів колишнього СРСР приймалося рішення про недоцільність утримання хворих на алкоголізм у закладах системи відбування покарань, але ця практика продовжується. З точки зору правозахисників, не відповідає міжнародним нормам з прав людини та функціям кримінально-виконавчої системи сам інститут примусового лікування від алкоголізму, який і донині чинний в Україні…

Ваш покірний слуга теж наважився задати питання генерал-лейтенанту внутрішньої служби. Я поцікавився, як організовується дозвілля ув’язнених. На що пан Бутенко змалював напрочуд райдужну картину: мовляв, його працівники відходять від методів «совєтізма», із засудженими працюють не на перевиховання, а задля втілення «процесу ресоціалізації», який ґрунтується на індивідуальній роботі. За його словами, людина, що перебуває у колонії, має 3-4 години на добу на дозвілля, у вільний час вона має змогу переглядати телепередачі, займатися спортом, рукоділлям, піти на консультацію до психолога або відвідати храм. Якщо ж ув’язнений продовжує свою освіту, для нього, навіть, скорочується тривалість робочого дня. Тобто, вимальовується майже ідилічна картина.

Але на одне питання прес-конференції присутні так і не почули аргументованої відповіді. З властивим молодій людині максималізмом його завдав власний кореспондент радіо «Ера» у Харківській області Володимир Носков: чому ви тільки з приходом нової влади піднімаєте ті проблеми, які накреслив Президент Ющенко? Чому тільки зараз прокинулись, а раніше, що, – цих проблем не бачили?

Прес-конференція відбулась. Про те, що було раніше, ми, наразі, отримали певну інформацію. Чи будуть відбуватись зміни та чи будуть ці зрушення позитивними, чи призведуть вони до покращення ситуації зі станом прав людини у закладах кримінально-виконавчої системи – побачимо. Харківська правозахисна група буде уважно відслідковувати ці процеси.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори